Справа №701/980/24
Провадження №1-кп/701/63/25
06 листопада 2025 року Маньківський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора- ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України,-
До Маньківського районного суду Черкаської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 18, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів. В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що ризики, які були враховані судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу не змінилися.
ОСОБА_5 , та його захисник заперечували проти продовження ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів та в свою чергу заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт підтримавши його, на що в свою чергу заперечив прокурор наполягаючи на задоволенні свого клопотання.
Обговоривши в судовому засіданні питання доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, вислухавши прокурора, який наполягає на продовженні дії запобіжного заходу, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, враховуючи ступінь тяжкості злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які були враховані судом при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а клопотання прокурора підлягає до задоволення.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 18, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вироком Звенигородського районного суду від 15.06.2017 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023,Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023, Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024 затвердженим Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024, Указом Президента № 271/2024 від 06.05.2024 затвердженим Законом України № 3684-ІХ від 08.05.2024, 28.07.2024 близько 21 години, реалізовуючи раптово виниклий умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою таємного викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, умисно та цілеспрямовано, шляхом відкриття замкнених вхідних дверей за допомогою ключа, який був захований під виступаючим шиферним дахом приміщення за адресою АДРЕСА_1 , проник до приміщення за вказаною адресою, звідки в подальшому зі шухляди столу викрав грошові кошти у сумі 6000 гривень, котрі належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 , після чого із викраденим майном залишив місце події, та в подальшому розпорядився викраденими грошовими коштами на власний розсуд.
Він же, продовжуючи реалізацію раніше виниклого єдиного умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.07.2024 у нічну пору доби в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023,Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023, Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024 затвердженим Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024, Указом Президента № 271/2024 від 06.05.2024 затвердженим Законом України № 3684-ІХ від 08.05.2024, повторно, діючи з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом відкриття замкнених вхідних дверей за допомогою ключа, який був захований під виступаючим шиферним дахом приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , проник до приміщення за вказаною адресою, звідки в подальшому зі шухляди столу викрав грошові кошти у сумі 13000 гривень, котрі належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 , після чого із викраденим майном залишив місце події, та в подальшому розпорядився викраденими грошовими коштами на власний розсуд.
Він же, будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину 15.06.2017 року Звенигородським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України, діючи повторно, 02 листопада 2024 року, близько о 05 годині 00 хвилин, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом, з метою особистого збагачення, умисно, протиправно шляхом зламу навісного замку, проник до господарського приміщення, звідки здійснив незаконне заволодіння мотоциклом «Viper ZS 125J» реєстраційний номер НОМЕР_1 , середня ринкова ціна якого згідно висновку експерта № 3828 від 07.11.2024 становить 13671,00 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та запустивши двигун мотоцикла за допомогою кнопки запалення, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 , матеріальний збиток на суму 13671,00 гривень.
Він же, 06.11.2024 року, близько о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину 15.06.2017 року Звенигородським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України, діючи повторно, проник на огороджену парканом територію домоволодіння АДРЕСА_3 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом, умисно, протиправно шляхом відкриття вхідних дверцят проник до салону автомобіля «A3JIK 2140» реєстраційний номер НОМЕР_2 та запустивши двигун автомобіля за допомогою ключа, який заходився в замку запалення, умисно, незаконно намагався замолодіти даним автомобілем, вартість якого згідно висновку експерта № 3837 від 07.11.2024 становить 14500,00 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак, при спробі покинути територію домоволодіння зіткнувся із перешкодою у вигляді стоячого саморобного причепа, в результаті чого останнім злочинний умисел до кінця доведений не був з причин, які не залежали від його волі.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 08.11.2024 року ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 06.01.2025 року, який ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 16.09.2025 року ОСОБА_5 , продовжено строком на шістдесят днів до 15.11.2025 року.
При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою також слід враховувати вимоги статей 177, 178 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.
При цьому суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 р. зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи особою, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 18, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, перебуваючи на свободі, з метою уникнення кримінального покарання, може незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших осіб пов'язаних з досудовим слідством у справі, загрожуючи їхньому життю та здоров'ю, а також з метою уникнення кримінальної відповідальності може ухилятися від явки до суду.
Підставою до продовження запобіжного заходу в даному випадку є ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та враховані при обранні запобіжного заходу, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, понятих у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення і продовження запобіжного заходу забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, про наявність ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу також свідчить наступна обставина як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим у вчиненні злочинів в яких він обвинувачується, оскільки ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 18, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років з конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що інші запобіжні заходи, не пов'язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки обвинуваченого та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків.
Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, строк тримання під вартою закінчується 15.11.2025 року, ризики які були встановлені при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують на даний час існувати, а також враховуючи ту обставину, що на території України введено воєнний стан та в зв?язку із цим відбулося погіршення криміногенної ситуації, тому суд вважає за доцільне продовжити строк тримання ОСОБА_5 , під вартою на шістдесят днів, що фактично виключає можливість задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , підтримане захисником ОСОБА_4 , щодо зміни запобіжного заходу.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 199-200, 315 КПК України, суд, -
Продовжити строк запобіжного заходу - тримання під вартою, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 18, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, на строк 60 днів, починаючи з 06.11.2025 року по 05.01.2026 року, включно.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , підтримане захисником ОСОБА_4 , щодо зміни запобіжного заходу - відмовити.
Копії ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору і направити уповноваженій службовій особі СІЗО.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1