Справа № 707/2554/25
Провадження № 2/697/974/2025
06 листопада 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Деревенського І.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс»), в особі представника Томилко Оксани Борисівни, через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №183312000 від 03.05.2024 у розмірі 19230 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 13230 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн..
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 03.05.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено Договір кредитної лінії №183312000, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 6000 грн..
Позивач зазначає, що виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору. Підтвердження перерахування кредитних коштів додається до цієї позовної заяви. Відповідно до п. 5.3. Договору Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
Проте, в порушення умов Договору та Правил, Позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.
22.10.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №МВ-ТП/5.
Відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконала. У зв'язку з чим заборгованість відповідачки за Кредитним договором становить 19230 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 12230 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Таліон плюс» заборгованість за Кредитним договором №183312000 від 03.05.2024 у розмірі 19230 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 12230 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн..
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, а також витребувано у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацію.
Станом на 06.11.2025 відповіді на виконання ухвали від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» не надійшло.
Враховуючи, той факт, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити відповідне рішення.
Сторона позивача повідомлена через систему «Електронний суд». Крім того в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання сторони позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 10).
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена. Направлена на зареєстровану адресу відповідачки судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «вручено особисто» (а.с.31), що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Також, на офіційному сайті Канівського міськрайонного суду Черкаської області були зазначені відомості про дату та час розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Станом на 06.11.2025 клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 03.05.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії №183312000, відповідно до якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на сумі 6000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі та Правил надання грошових коштів у позику (п. 2.1. Договору).
Пунктом 2.3. Договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 6000 грн.03.05.2024.
Пунктом 3.1. Договору визначено строк Дисконтного періоду кредитування 20 днів від дати отримання кредиту.
Згідно з п. 3.2. Договору, строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.
Відповідно до п. 3.3. Договору для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 20 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 1800 грн..
Згідно п. 7.3. Договору кінцева дата повернення кредиту - 02.06.2029.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.
Згідно з п. 8.3. Договору базова процентна ставка складає 1,500 відсотків в день від суми залишку Кредиту.
Згідно з п. 8.5.2. Договору у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 23.05.2024 р. розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за ставкою 1,500 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 547,500 відсотків річних. Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «ZNMN».
З листа ТОВ «ПрофітГід» вбачається, що 03.05.2024 на рахунок № НОМЕР_2 було зараховано 6000 грн., призначення платежу «Credit transaction 3265414224 ОСОБА_3 Договір (оферта): 183312000 від 03.05.2024».
Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 03.05.2024 номер картки НОМЕР_1 був указаний відповідачем як рахунок для отримання кредитних коштів.
20.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт), укладено договір факторингу №МВ-ТП/5, відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах Права вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Згідно витягу з Реєстру прав вимоги від 20.10.2024 під номером 538 зазначено боржника ОСОБА_4 , номер договору №183312000 від 03.05.2024, 6000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5490 грн. заборгованість по процентам; 3000 грн. заборгованість по іншим нарахуванням; 14490 грн. загальна заборгованість; 2820 грн. сума фінансування.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
З розрахунку заборгованості вбачається, що за період користування кредитними коштами відповідач частково виконала умови кредитного договору, а саме 22.05.2024, 21.06.2024, 22.07.2024 та 22.08.2024 внесла кошти на загальну суму 9990 грн..
Щодо вимоги позивача про стягнення відсотків у сумі 13230 грн., суд зазначає наступне.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нараховані відсотки за користування кредитом за період з 03.05.2024 по 22.10.2024 у сумі 15480 грн..
Крім того, з розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що ОСОБА_3 за кредитним договором №183312000 від 03.05.2024 нараховані відсотки за період з 22.10.2024 по 16.01.2025, внаслідок чого заборгованість за відсотками складає 13230 грн..
Договором №183312000 від 03.05.2024 визначено кінцеву дату повернення (виплати) кредиту 02.06.2029 (п. 7.3. Договору).
Як вбачається з повідомлення про дострокове розірвання Договору ТОВ «Таліон Плюс» повідомило ОСОБА_3 про дострокове розірвання Договору №183312000 від 03.05.2024 з 17.01.2025 та необхідність оплати суми заборгованості 22230 грн..
З аналізу зазначених розрахунків випливає, що позивачем в суму відсотків 16230 грн. врахована неустойка у сумі 3000 грн..
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та діє на день розгляду справи.
Згідно п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем правильно визначено розмір відсотків у сумі 13230 грн., без врахування неустойки у сумі 3000 грн..
На підставі зазначеного вище, враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідачки заборгованості за договором кредитної лінії №183312000 від 03.05.2024 у сумі 19230 грн., яка складається з суми боргу 6000 грн., заборгованості за нарахованими відсотками 13230 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду даної позовної заяви, позивачем згідно вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. згідно платіжної інструкції № 914 (а.с. 1).
Оскільки вимоги позивача задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 2422,40 грн..
При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн..
За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 3000 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, оскільки справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії №183312000 від 03.05.2024 у сумі 19230, 00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті тридцять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір у сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, адреса: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 06.11.2025.
Суддя І.І. Деревенський