Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/2188/25
номер провадження 1-кс/695/1038/25
03 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах скаржника ОСОБА_4 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 31.08.2024 року про закриття кримінального провадження №12024255320000128 від 28.02.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
До слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах скаржника ОСОБА_4 на постанову старшого дізнавача сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 31.08.2024 року про закриття кримінального провадження №12024255320000128 від 28.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.1 КК України.
В обґрунтування скарги зазначено, що сектором дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадження №12024255320000128 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України за фактом підроблення підпису ОСОБА_4 .
За результатами досудового розслідування дізнавачем сектору дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 31.08.2024 прийнято рішення про закриття вищевказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 286 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Вказану постанову вважає незаконною, винесеною за неповноти досудового розслідування, невідповідності висновків слідчого, викладених у постанові, фактичним обставинам кримінального провадження, а також за істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, у відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи,?суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Однак, при винесенні оскаржуваної постанови, слідчим не вказано конкретних дій спрямованих на встановлення істини у справі.
Зокрема, рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, висновки дізнавача не відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення.
З оскаржуваної постанови не вбачається інформації щодо діяння, яке являлось предметом розслідування, які вчинені дізнавачем дії, що спрямовані на встановлення фактичних обставин справи та в результаті яких отримано висновок щодо відсутності у діянні складу кримінального правопорушення.
Так, у своїй постанов дізнавачем лише наведено норми чинного законодавства з розкриттям складу злочину ст. 358 КК України та вказано визначення і вимоги до офіційних документів, які закріплені чинним законодавством без посилання на будь які обставини кримінального правопорушення встановлені під досудового розслідування. Більше того, у своїй постанові дізнавачем фактично ототожнена боргова розписки з видатковим касовим ордером та на підставі даного ототожнення останній стверджує, що видатковий касовий ордер не є офіційним документом, оскільки не має всіх потрібних реквізитів та не містить відповідної інформації.
Дане твердження є хибним та не має свого підтвердження на законодавчому рівні оскільки видатковий касовий ордер - це первинний документ, що застосовується для оформлення видачі готівки з каси підприємств (юридичних осіб). Введено в дію з 29 квітня 2009 року. Бланк затверджено постановою Правління Національного банку України за N° 637 від 15 грудня 2004 року «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» (наведено у додатку 3) з урахуванням змін за постановою Національного банку України за N° 252 від 29.04.2009 року. Видатковий касовий ордер повинен бути підписаний керівником, головним бухгалтером підприємства (або особою, уповноваженою керівництвом).
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 N° 996-ХІУ передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Також, статтею 9 вищевказаного закону зазначено, що первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Вони можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні містити обов'язкові реквізити, зокрема: назву документа; дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення.
Згідно пункту 1.2. положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджене Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, ЯКІ містять відомості про господарські операції;
регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - це носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) можуть бути у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо.
З урахуванням зазначеного, первинні документи - це офіційні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.
Пунктом 44.1 Податкового кодексу України в редакції від 01.04.2025 зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, ведення яких передбачено законодавством.
Також, слід зауважити, що протягом шести місяців досудового розслідування дізнавач лише допитав потерпілого та направив декілька запити, які фактично залишились без результативними.
Поза увагою органу досудового розслідування залишились і покази потерпілого ОСОБА_4 .
Зокрема, потерпілий зазначає, що його покази можуть бути підтверджені звітністю ТОВ «Красногірське» за період який вказує останній та інформацією з ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» та АТ КБ «ПриватБанк» разом з тим, дані документи органом дізнання не витребовувались.
Крім того, органом досудового розслідування долучено до матеріалів провадження копії допитів свідків та матеріали отримані в межах кримінального провадження №12021255320000557 від 10.08.2021 без відповідних процесуальних та судових рішень.
Таким, чином органом дізнання фактично не здійснювалось досудове розслідування, а рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно та необгрунтовано.
Разом із тим, ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних проваджень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Разом із тим, не зважаючи на наведене вище, дізнавач виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України із посиланням на відсутність в діянні складу кримінального проступку.
У той же час КПК України визначає можливість прийняття такого рішення лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
При цьому, у розумінні вимог кримінального процесуального законодавства, закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу злочину передбачає наявність самої події, у якої відсутні певні ознаки (обов'язкові елементи конкретного складу) злочину.
За таких обставин рішення слідчого повинно містити вказівку на те, яке діяння мало місце (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та які ознаки складу кримінального правопорушення в діях конкретної особи відсутні.
За таких обставин, дізнавач не забезпечив ефективного розслідування у даному кримінальному провадженні. Проведене ним досудове слідство не є ретельним, безстороннім і сумлінним.Тобто дізнавач не вжив усіх можливих заходів для отримання у повному обсязі наявних доказів, які мають відношення до події кримінального правопорушення, а також усіх необхідних процесуальних дій.
У відповідності до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Згідно ст. 303 КПК Україна на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення дізнавача оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
З постановою про закриття даного кримінального провадження від 31.08.2024 та матеріалами справи, ним як адвокатом ОСОБА_4 ознайомлено 01.08.2025 у Золотоніському районному відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, безпосередньо сам заявник оскаржувану постанову не отримував й до цього часу, а тому вважає, що десятиденний строк для її оскарження ним не пропущений, оскільки ст. 304 КПК України передбачено десятиденний строк оскарження з моменту отримання копії такого рішення, а пропущений строк з поважних причин, підлягає поновленню. Просив поновити строк на оскарження постанови дізнавача сектору дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 від 31.08.2024 про закриття кримінального провадження №12024255320000128 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 286 КПК України. Постанову дізнавача сектору дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 від 31.08.2024 про закриття кримінального провадження №12024255320000128 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 286 КПК України скасувати.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 просив поновити строк на оскарження постанови дізнавача сектору дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 від 31.08.2024 про закриття кримінального провадження №12024255320000128 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 286 КПК України. Постанову дізнавача сектору дізнання Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 від 31.08.2024 про закриття кримінального провадження №12024255320000128 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 286 КПК України скасувати.
У судове засідання представник Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Слідчий суддя ухвалюючи рішення з цього питання виходить з вимог ч.6 ст. 9 КПК України, згідно з якою у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 КПК України.
Згідно п. 14 ч.1 ст. 7 КПК України, до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
З метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді скаргу слід розглянути по суті у відсутності скаржника.
Вислухавши представника скаржника адвоката ОСОБА_3 , ретельно вивчивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що з постановою про закриття даного кримінального провадження від 31.08.2024 та матеріалами справи адвокат ОСОБА_4 ознайомився 01.08.2025 у Золотоніському районному відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, що підтверджено матеріалами справи, безпосередньо сам заявник оскаржувану постанову не отримував й до цього часу, що також підтверджено матеріалами справи, у якій відсутні будь-які докази про направлення зазначеної постанови ОСОБА_4 , а тому слідчий суддя вважає, що строк для її оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
При цьому, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Під час розгляду зазначених скарг слідчі судді враховують положення ч.2 ст.9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов"язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставин кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом"якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з"ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255320000128 від 28.02.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, з фабулою наступного змісту: 27.02.2024 до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшла заява про вчинення кримінального правопорушення від адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 за фактом підробки підпису ОСОБА_4 в графі «Керівник» в видаткових касових ордерах від 26.12.2019 року.
31.08.2024 року дізнавачем сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12024255320000128 від 28.02.2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 358 ч.1 КК України на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України..
У судовому засіданні встановлено, що дізначем не вжито заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, а саме: зі змісту оскаржуваної постанови дізнавача вбачається, що дізнавач належним чином не вмотивував свого рішення про закриття кримінального провадження, як цього вимагає ч.5 ст.110 КПК України, оскільки мотивувальна частина оскаржуваної постанови не містить відомостей про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування.
Зі змісту постанови убачається, що дізнавачем не було здійснено всіх необхідних процесуальних слідчих (розшукових) дій для повного, всебічного, неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Висновки зроблені передчасно, без вирішення питання про необхідність отримання усіх фактичних даних для висновку про недостатність доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
У кримінальному провадженні крім допиту потерпілого, жодні необхідні слідчі дії не проводилися.
При цьому поза увагою органу дізнання залишились і покази потерпілого ОСОБА_4 . Зокрема, потерпілий зазначає, що його покази можуть бути підтверджені звітністю ТОВ «Красногірське» за період, який вказує останній та інформацією з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ КБ «Приватбанк», але інформація про рух коштів з зазначених банківських установ не витребувалась.
Крім того, органом дізнання до матеріалів провадження долучено копії протоколів допитів свідків та інші матеріали, зокрема висновки експертиз, отримані в межах інших справ, без відповідних процесуальних та судових документів.
Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження винесена без всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, неповного дослідження і оцінки матеріалів справи та документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності з урахуванням всіх фактичних обставин справи, в зв'язку з чим постанова дізнавача підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 303 - 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Поновити строк на оскарження постанови дізнавача СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 31.08.2024 року про закриття кримінального провадження №12024255320000128 від 28.02.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.286 КПК України.
Скаргу ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 31.08.2024 року про закриття кримінального провадження №12024255320000128 від 28.02.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.286 КПК України. - задовольнити.
Постанову дізнавача СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 31.08.2024 року про закриття кримінального провадження №12024255320000128 від 28.02.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.286 КПК України - скасувати.
Копію ухвали надати учасникам процесу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 05 листопада 2025 року о 08 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1