05 листопада 2025 рокуСправа №: 695/3803/25
Номер провадження 3/695/1922/25
05 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - неповнолітнього ОСОБА_1 , законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , представника потерпілого - адвоката Панової І.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Водій ОСОБА_1 , 10 серпня 2025 р. о 19 год. 45 хв., у м. Золотоноша, вул. Шевченка 151, керуючи мотоциклом Спарта, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Фольксваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Травмовані відсутні.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні водій неповнолітній ОСОБА_1 у присутності законного представника - батька ОСОБА_2 вину не визнав, зазначив, що ПДР він не порушив.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 вказав, що він рухався ближче до правого узбіччя дороги, завчасно включив вказівник правого повороту, щоб припаркуватися біля піцерії. ОСОБА_1 хотів його обігнати з правого боку та врізався в його автомобіль. У результаті цього його авто має пошкодження з правої сторони пасажирського сидіння.
У судовому засіданні представник потерпілого - адвокат Панова І.Ю. просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчиннення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за порушення Правил дорожнього руху та спричинення дорожньо-транспортної пригоди.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у присутності законного представника, потерпілого та його представника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 418845 від 10.08.2025 в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 , 10 серпня 2025 р. о 19 год. 45 хв., у м. Золотоноша, вул. Шевченка 151, керуючи мотоциклом Спарта, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Фольксваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Травмовані відсутні. ОСОБА_1 , разом із своєю матір"ю був присутнім при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, копію даного протоколу отримав. Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 та його законний представник не зазначили. У протоколі ОСОБА_1 поставив власноруч підписи.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду у якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопррушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
З урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються такими доказами, а саме:
- схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10 серпня 2025 року о 19 год. 45 хв., в м. Золотоноша, вул. Шевченка,151, на якій зафіксовано дорожньо-транспортну пригоду за участю транспортних засобів Спарта, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та Фольксваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та наведений перелік пошкоджень транспортних засобів в результаті дорожньо-транспортної пригоди;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.08.2025 р., наданих в присутності матері ОСОБА_5 , в яких зазначено, що він рухався на мотоциклі Спарта в м. Золотоноша, вул. Шевченка, 151, поблизу піцерії «Позітано», попереду нього рухався автомобіль Фольксваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_2 , який ввімкнув вказівник правого повороту, проїхав метрів п'ять, авто почало повертати. Він не встиг на це відреагувати та вирішив об'їхати його з правої сторони та стати на стоянку, але зіткнувся з правою передньою частиною вказаного автомобіля;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 10.08.2025 року, підтверджених ним у судовому засіданні, в яких зазначено, що він рухався на автомобілі Фольксваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_2 в м. Золотоноша, вул. Шевченка, 151, поблизу піцерії «Позітано», ввімкнув вказівник правого повороту, так як збирався стати на стоянку біля піцерії. Рухаючись по правому краю дороги він розпочав маневр повороту, але в цей час водій мотоциклу різко виїхав по правій стороні і здійснив зіткнення з правою передньою частиною його авто. Автомобіль отримав механічні пошкодження;
- відеозаписом із камер відеоспостережень з місця ДТП, наданих потерпілим ОСОБА_3 , на якому зафіксовано, як потерпілий з включеним показчиком правого повороту виконував маневр повороту на стоянку біля піцерії Позітано, і в цей момент мотоцикл, що їхав позаду, не зменшуючи швидкості об'їжджав автомобіль справа та врізався в праву частину авто;
- відеозаписом з бодікамери 084, який являється додатком до протоколу. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення проводилась відеозйомка на поліцейську бодікамеру на підставі Закону України №1231-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху».
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудної відеокамери(відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що були досліджені у судовому засіданні, на якому зафіксовано під час безперервної відеофіксації факт оформлення ДТП, надання пояснень, складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Тобто зазначений відеозапис підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис відповідає вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 12.1 ПДР України, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 та упередженості до нього з боку зазначених осіб. Дії працівника поліції в частині правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його законний представник не оскаржували в передбаченому законом порядку.
Перевіркою матеріалів провадження, порушень при складанні поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 418845 від 10.08.2025 стосовно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Суд зазначає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст.124 КУпАП, обґрунтовані та визначені законом.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 10.08.2025 порушивши вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та вину його у вчиненому доведено поза розумним сумнівом.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у складі Великої палати у рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні «Шмауцер протии Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Поряд з цим, ЄСПЛ відносить до кримінально-правової санкції й позбавлення прав на управління транспортним засобом, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй в провину, мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї, обов"язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов"язку доводити свою непричетність до вчинення порушення (рішення ЄСПЛ у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
Системний аналіз вищезазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст.6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.
Судом не встановлено порушень фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, доводи зазначені під час розгляду даної справи з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених ним.
При накладенні стягнення, суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, що згідно зі ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Оскільки на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, йому виповнилося 16 років, тому відповідно до положень ст.13 КУпАП він підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 року складає 605,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Керуючись ст.ст 9, 23, 40-1, 124, 251, 252, 280, 283, 284, 294, 296 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Бойко Н.В.