Справа № 557/1386/25
(заочне)
06 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,
за участі секретаря судового засідання М. Янка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
учасники справи у судове засідання не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №572295 від 08.04.2021 в розмірі 68 459, 84 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 08.04.2021 між ТОВ "Слон Кредит" та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №572295, за яким останньому було надано кредит у розмірі 37 500, 00 грн. Однак взяті на себе зобов'язання згідно з договором відповідач належним чином не виконав.
31.01.2025 між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Факторинг Партнерс" укладено договір факторингу №31012025, відповідно до умов якого ТОВ "Слон Кредит" передало (відступило), а ТОВ "Факторинг Партнерс" прийняло належні ТОВ "Слон Кредит" права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №572295 від 08.04.2021 в розмірі 68 459, 84 грн.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Ухвалою суду від 02.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, при цьому подав одночасно з позовом клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.
Враховуючи вказані факти, суд вважає за можливе постановити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, судом встановлено таке.
08.04.2021 між ТОВ "Слон Кредит" та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №572295 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п.1.3 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 37 500, 00 грн Тип кредиту кредит.
Згідно з п.1.4 кредитного договору строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 08.04.2024(включно). Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору.
Пунктом 1.5 кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних).
Відповідно п. 2.1. кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування/утримання: у розмірі 30 000,00 гривень за реквізитами рахунку: НОМЕР_1 в АТ "Альфа Банк"; у розмірі 7500, 00 грн на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5. Договору.
Відповідно до пп. 3 п. 4.1 кредитного договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.
ТОВ «Слон Кредит» виконало взяті на себе зобов'язання та 08.04.2021 переказало на рахунок НОМЕР_1 в АТ "Альфа Банк"; суму, яка зазначена у п. 2.1. кредитного договору, 30 000, 00 грн.
Натомість, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання і згідно з розрахунком заборгованості за кредитом по кредитному договору№572295 від 08.04.2021 , станом на 23.07.2025 заборгованість відповідача становить 68 459, 84 грн з яких: 33 547, 62 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34 912, 22 грн - заборгованість за відсотками.
31.01.2025 між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Факторинг Партнерс" укладено договір факторингу №31012025, відповідно до умов якого ТОВ "Слон Кредит" передало (відступило), а ТОВ "Факторинг Партнерс" прийняло належні ТОВ "Слон Кредит" права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №572295 від 08.04.2021 в розмірі 68 459, 84 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 08.04.2021 між ТОВ "Слон Кредит" та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №572295. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. ТОВ «Слон Кредит» виконало взяті на себе зобов'язання та надало відповідачу кредит у розмірі 30 000 грн 00 коп., натомість останній не виконував взяті на себе зобов'язання у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 68 459, 84 грн з яких: 33 547, 62 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34 912, 22 грн - заборгованість за відсотками.
ТОВ "Факторинг Партнерс" уклавши 31.01.2025 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» договір факторингу №31012025 набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному кредитному договору, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 68 459, 84 грн з яких: 33 547, 62 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34 912, 22 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно суд доходить до висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн.
Представник позивача також заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн, на підставі: договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного між позивачем та АО «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги № 208 від 01 липня 2025 року, витягу з акту про надання юридичної допомоги від 31 липня 2025 року, згідно якого сторони погодили надання послуг за позовом до ОСОБА_1 в розмірі 16000, 00 грн (надання усної консультації 4 000, 00 грн, складання позовної заяви 12 000, 00 грн).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з приписів ст. 137 ЦПК України.
Згідно з ч.ч. 1-6 ст ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Враховуючи викладене вище та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про не співмірність розміру заявленого до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 000, 00 грн, який є завищеним.
Суд, вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн, з урахуванням вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України, а саме з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, та обґрунтованості таких витрат відповідно до предмета спору.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №572295 від 08.04.2021 в розмірі 68 459, 84 грн з яких: 33547, 62 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34 912, 22 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суд
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" (вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, ІК 42640371);
відповідач: ОСОБА_1 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Повне судове рішення складене та підписане 06.11.2025.
Суддя О. Левчук