Справа № 569/12818/25
25 липня 2025 року
м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Крижова О. Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 121 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 363063 від 16.06.2025 року, вбачається, що 16.06.2025 року, об 00:40, водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 121 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Сулковський Б. П. зазначив, що ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнає, просив провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, підтримав пояснення, які надавав до судового розгляду.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, вислухавши захисника, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписамст. 245 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно з ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 363063 від 16.06.2025 року, вбачається, що 16.06.2025 року, об 00:40, водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 121 КУпАП, чим порушив вимоги 31.4.7 ПДР та підпункт 6.8.5 ДСТУ 3649:2010.
Відповідно до п.31.1.Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до ДСТУ 3649: 2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (далі по тексту ДСТУ 3649:2010).
У зазначеному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.
Згідно з п. 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі по тексту - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.
Зокрема, підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Разом з тим, приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.
Аналізуючи докази у справі про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що доказів, які підтверджують винуватість особи недостатньо, а тому вина його не доведена та відсутній склад адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.17 Закону України«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 у справі № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.02.2020 у справі №204/8036/16-а, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Відповідно дост. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не доведено поза розумним сумнівом наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247,283,284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4ст. 121 КУпАПзакрити на підставі п. 1ст. 247 КУпАПу зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА