Справа № 565/2439/25
Провадження № 2/565/833/25
05 листопада 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Щур Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 24 417,41 грн заборгованості за кредитним договором №102902295 від 19 квітня 2024 року, 2 422,40 грн судового збору, 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 19 квітня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір №102902295, відповідно до умов якого відповідач отримав 6 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором відповідно до графіку сплати кредитних коштів. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній кредитним договором.
24 вересня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №102902295 від 24 вересня 2024 року.
Сума заборгованості відповідача становить 24 417,41 грн, відповідно до виписки з особового рахунку, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4 992,75 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 14 090,10 грн, прострочена заборгованість за комісією становить - 420,00 грн, сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання - 4 914,56 грн.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05 листопада 2025 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у клопотанні також зазначено, що позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
19 квітня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №102902295 відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених договором, строком на 345 днів з 19 квітня 2024 року, надати позичальнику грошові кошти в сумі 6 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Пунктом 1.3. договору визначено, що кредит надається строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 19 квітня 2024 року.
Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 30 березня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.4.).
Згідно з п.1.5.1 комісія за надання кредиту: 690,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту.
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 547,50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Відповідно до п.1.5.3 проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912,50 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.
Нараховані згідно з п.1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 40 455,00 грн (п.п.1.5.2-1.5.3 договору).
В п.1.6 договору зазначено, що тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2.2, 2.2.3 договору.
Згідно з п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Згідно з п.6.1 кредитного договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Сторони погодили, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4. договору). У п.6.5 зазначено, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Договір №102902295 від 19 квітня 2024 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 178696.
Підписавши вказаний договір, відповідач погодилася із зазначеними у договорі умовами та взяла на себе зобов'язання з їх виконання.
Додатком №1 до договору про споживчий кредит №102902295 від 19 квітня 2024 року є графік платежів за договором про споживчий кредит, згідно з яким дата останнього платежу - 30 березня 2025 року, сума кредиту за договором - 6 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 40 455,00 грн, комісія за надання кредиту - 690,00 грн.
Додатком №2 до договору про споживчий кредит №102902295 від 19 квітня 2024 року є заява на отримання кредиту №102902295, у якій ОСОБА_1 просить ТОВ «Мілоан» надати кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 6 000,00 грн, загальний строк кредитування - 345 днів, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду - 547,50 відсотків річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування - 912,50 відсотків річних, комісія за надання кредиту - 11,50% від суми кредиту, періодичність здійснення платежів в перший період - 15 днів, далі кожні 15 днів згідно графіку платежів, розмір періодичного платежу - згідно графіку платежів.
Заява на отримання кредиту №102902295 містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, дані щодо видачі паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус. В анкеті-заяві міститься номер платіжної карти на яку має бути перерахована сума кредиту - НОМЕР_1 .
У розділі 10 договору зазначено, зокрема, номер телефону ОСОБА_1 - НОМЕР_2 .
З довідки ТОВ «Мілоан» убачається, що 19 квітня 2024 року ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_2 відправлено одноразовий ідентифікатор 178696.
Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення відповідачу надано кредит у розмірі 6 000,00 грн та нараховано комісію за оформлення кредиту у сумі 690,00 грн.
На підтвердження виконання кредитодавцем свого обов'язку щодо надання позичальнику грошових коштів позивачем додано платіжне доручення №87263492 від 19 квітня 2024 року, згідно з яким ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок НОМЕР_3 000,00 грн згідно договору №102902295.
Положеннями п.3.2.6 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу, свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
24 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) та ТОВ «Мілоан» (кредитор) уклали договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24 вересня 2024 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №102902295 від 19 квітня 2024 року в сумі 24 417,41 грн, з яких 4 920,00 грн - залишок заборгованості по тілу кредиту, 72,72 грн - залишок простроченої заборгованості по кредиту, 984,00 грн - залишок по нарахованим процентам за користування кредитом, 13 106,10 грн - залишок по простроченим нарахованим процентам за користування кредитом, 390,00 грн - залишок по комісії за надання кредиту, 30,00 грн - залишок простроченої комісії за надання кредиту 4 914,56 грн - залишок по неустойці або процентам за порушення грошового зобов'язання.
Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №23929884/6511 від 12 серпня 2025 року, повідомлено про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору №102902295 від 19 квітня 2024 року.
З відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором №102902295 від 19 квітня 2024 року убачається, що проценти нараховано в межах визначеного договором строку кредитування.
Відповідно до виписки з особового рахунку за договором №102902295 від 19 квітня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 20 серпня 2025 року складає 24 417,41 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4 992,75 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 14 090,10 грн, прострочена заборгованість за комісією - 420,00 грн, залишок по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання - 4 914,56 грн.
Вказаний розрахунок не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, власного розрахунку не подано.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (ст.525 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір про споживчий кредит №102902295 від 19 квітня 2024 року, ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої договірні зобов'язання, перерахувавши 19 квітня 2024 року на платіжну карту відповідача кошти в сумі 6 000,00 грн. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за договором про споживчий кредит №102902295 від 19 квітня 2024 року на користь позивача.
Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 19 502,85 грн заборгованості за договором №102902295 від 19 квітня 2024 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.
Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача 4 914,56 грн неустойки за порушення грошового зобов'язання, нарахованих у період дії в Україні воєнного стану.
Позивач також просить стягнути з відповідача 8 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду подано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг №Д/2420 від 20 серпня 2025 року, детальний опис наданих послуг до акту №Д/2420 20 серпня 2025 року.
Правова допомогу в даній справі надавалася позивачу адвокатом Усенко М.І. на підставі ордеру серії ВС №1381377 від 02 липня 2025 року.
Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
Враховуючи характер правовідносин у цій справі, часткове задоволення позовних вимог, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 19 502,85 грн заборгованості за договором №102902295 від 19 квітня 2024 року, 1 934,83 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повне судове рішення складено 06 листопада 2025 року.
Суддя Г.В. Бренчук