Дата документу 04.11.2025Справа № 554/8210/24
Провадження № 1-кс/554/12639/2025
04.11.2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , представника заявника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні №12024170570000764 від 05.08.2024,-
Адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 із заявою про відвід прокурора у кримінальному провадженні №12024170570000764 від 05.08.2024року.
Заяву обгрунтував тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170570000764 від 05.08.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.
15.08.2025 року у даному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру ОСОБА_5 , захист інтересів якого у даному провадженні здійснює адвокат ОСОБА_6 .
З боку сторони обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_3 вбачаються ознаки фальсифікації доказів та упереджене ставлення до підозрюваного ОСОБА_5 , що проявляється у настійливих спробах притягти до кримінальної відповідальності підозрюваного без надання оцінки доказам та об?єктивним фактам (зокрема, інформації від потерпілих).
Наприклад, посилання в повідомленні про підозру про факт «привласнення» газу метану у кількості 297911,65 кубічних метрів є явною фальсифікацією інформації, змісту висновків спеціаліста № 1 від 12.03.2025 року, так як висновками спеціаліста № 1 від 12.03.2025 року не підтверджується об?єм газу, який було привласнено, у відповідному висновку питання об?єму привласненого газу взагалі не досліджувалося, що в свою чергу вже є проявом «іншої фальсифікації».
У свою чергу, розмір шкоди стороною обвинувачення всупереч вимог п.6 ч.2 ст.242 КПК експертним шляхом взагалі не встановлювався, проте на нього міститься посилання у повідомленні про підозру та таку позицію послідовно відстоює сторона обвинувачення.
Проявом іншої фальсифікації також є створення доказів, яким є висновок спеціаліста № 1 від 12.03.2025 року, у спосіб, який явно суперечить вимогам чинного процесуального законодавства. Так, свідомо та умисно, розуміючи на відсутність заходів кримінально-правового впливу до спеціаліста, було винесено постанову від 11.02.2025 року про залучення спеціаліста, яку було направлено до ТОВ «Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту». Питання, які були поставлені судовому експерту ОСОБА_7 , по суті відносяться до питань, які мали були розглянуті саме під час проведення судової експертизи, однак було залучено його саме в якості спеціаліста, так як були надані докази на дослідження (переписка у месенджерах), яка не могла бути взята до уваги при проведенні саме судової експертизи.
В повідомленні про підозру від 15.08.2025 року та в повідомлені про нову підозру та зміну підозри від 21.10.2025 року здійснюється посилання на факт спричинення шкоди у сумі 2210504,41 грн., зокрема станом на 15.08.2025 року спричинення майнової шкоди АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», а вже потім станом на 21.10.2025 року спричинення майнової шкоди ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Ні АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», ні ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не зверталися до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину по факту заволодіння належного їм природнього газу в обсязі 297911,65 кубічних метрів, відповідних осіб в якості потерпілих по кримінальному провадженню за ст. 191 КК України не залучали, посилання на відповідні факти свідчать про явну упередженість з боку прокурора, направлену на притягнення без наявних доказів до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину.
Представник заявника в судовому засіданні просив відвести прокурора від кримінального провадження з підстав викладених у заяві.
Прокурор у судовому засіданні пояснив з приводу претензій, викладених у заяві, із зазначенням обставин, що стали підставою їх виникнення.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, адвоката, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024170570000764 від 05.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, здійснюється Полтавською обласною прокуратурою - прокурором ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Окрім того, ч. 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Положення ст. 77 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь прокурора в кримінальному провадженні.
Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, на яку посилається адвокат в обґрунтування заяви про відвід, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто заінтересований в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Поряд з цим, ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Стаття 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачає, що прокурор зобов'язаний діяти неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об'єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.
Водночас, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні по справі «Проніна проти України» (від 18.07.2006, заява №63566/00) вказує, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування та в судовому провадженні (ст. 36 КПК України), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).
Частиною 1 ст. 36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Відповідно до ст. 36, 77, 80, 81 КПК України, прокурор не може брати участь у провадженні, якщо є обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. З огляду на встановлені факти, суд дійшов висновку, що прямих підстав для відводу прокурора, вказаних у ст. 77 КПК України немає, але враховуючи, зокрема факт звернення сторони захисту до ДБР із заявою стосовно вчинення злочину прокурором ОСОБА_3 , можуть мати місце певні сумніви щодо об'єктивності, а подальша участь прокурора у цьому провадженні може порушити принцип неупередженості.
Судом встановлено, що надані стороною захисту фактичні дані підтверджуються об'єктивними спостереженнями, що свідчать про наявність зовнішніх ознак, які можуть створити враження про упередженість прокурора.
З позиції практики Європейського суду з прав людини (справи «Piersack v. Belgium», «De Cubber v. Belgium», «Kyprianou v. Cyprus») при оцінці безсторонності застосовується критерій «об'єктивного спостерігача», тобто навіть зовнішні обставини можуть породжувати обґрунтований сумнів у неупередженості.
Отже, з огляду на встановлені судом фактичні дані, у стороннього об'єктивного спостерігача могли б виникнути сумніви щодо неупередженості прокурора, що відповідає стандартам КПК України та практиці ЄСПЛ.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.77, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні №12024170570000764 від 05.08.2024 - задовольнити.
Відвести прокурора ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024170570000764 від 05.08.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1