Справа № 539/3415/25
Провадження № 2/539/1519/2025
27 жовтня 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Рудалєвої Л.В,,
при секретарі судового засідання Бас В.Г.,
сторони у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Лубни Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
11 липня 2025 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30, код ЄДРПОУ 35625014) (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просить суд:
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Договором позики № 76871662 у сумі 20 625,00 грн, з яких:
- 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-14 625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти.
В подальшому, між первісним кредитором та позивачем було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого позивач отримав за гроші право вимоги до відповідача за договором позики.
Унаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за вказаним вище договором позики у нього виникла заборгованість перед первісним кредиторами. За результатами укладення між первісним кредитором та позивачем договору факторингу, право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.
Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 512, 514, 1082 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо правових наслідків відступлення права вимоги; статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо обов'язковості умов укладених договорів; статей 1049, 1050, 1054 ЦК України щодо особливостей укладення та виконання кредитних договорів; статей 526, 625 ЦК України щодо обов'язковості виконання боржником узятих на себе зобов'язань за договором.
Відповідач до суду відзив на позовну заяву не надіслав.
Заяви, клопотання учасників справи
Разом із поданням позову представник позивача заявив клопотання про здійснення розгляду цієї справи без його участі.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 28 липня 2025 року суд відкрив провадження у цивільній справі та постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначив на 18 вересня 2025 року.
Розгляд справи відкладався на 20 жовтня 2025 року у зв'язку із неявкою без поважних причин у судове засідання відповідача.
Ухвалою від 20 жовтня 2025 року суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із тим, що відповідач повідомлений належним чином, не з'явився у судове засідання, не надав відзив на позовну заяву, а позивач не заперечує, суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
10 жовтня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір позики на умовах повернення позики № 76871662 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти (а.с.6-9).
Сума позики становить 6000,00 грн, яка перераховується на банківський рахунок відповідача (пункт 1 кредитного договору). Строк позики - 30 днів (пункт 2.2 кредитного договору). Процентна ставка (фіксована) становить 2,5% в день (пункт 2.3 кредитного договору). Дата повернення позики - 08 листопада 2023 року. Орієнтовна вартість позики - 7125,00 грн. (пункт 2.3 кредитного договору та додаток № 1 до кредитного договору (а.с.8).
Пунктом 4 кредитного договору передбачена його пролонгація. Так, проценти за цим кредитним договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за кредитним договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором.
Процентна ставка за користування коштами поза строками кредитування становить 2,50% в день (пункт 2.3 кредитного договору).
Вказаний вище кредитний договір та додаток 1 до нього підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Позивач є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацією фінансової установи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, виданим 27 грудня 2007 року (а.с.23).
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21 (далі - договір факторингу), відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до боржників за договорами позики (а.с.10-12).
До договору факторингу укладалися додаткові угоди (а.с.13-14).
Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу перелік боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників.
Пунктом 1.2. договору факторингу визначено, що перехід права вимоги заборгованості до боржників здійснюється в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників.
Додатковою угодою № 22 до договору факторингу від 11 квітня 2024 року первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і до відповідача (а.с.15).
11 квітня 2024 року відповідно до вимог пункту 1.2 договору факторингу з урахуванням додаткових угод до нього укладено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 22 до договору факторингу (далі - Акт) (а.с.16). Згідно з витягом до Реєстру Боржників № 22 до договору факторингу позивачу відступлено право вимоги за заборгованістю відповідача за кредитним договором (а.с.18), відповідно сума заборгованості за основною сумою боргу становить 6 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 14 625,00 грн (а.с.18).
Згідно з Розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 11 квітня 2024 року заборгованість відповідача складає 20 625,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - тіло кредиту, 14 625,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.19-20).
Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням останнім зобов'язань за укладеним ним кредитним договором відповідно до умов договору факторингу.
Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Не погоджуючись з відповідачем, який не сплачував заборгованість за кредитним договором, керуючись положеннями договору факторингу, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Норми права, які застосував суд
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оцінка суду
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладеного між ним та первісними кредитором кредитного договору в електронному вигляді, право вимоги за яким передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, який укладений в електронному вигляді, в наслідок цього виникла заборгованість, її слід стягнути у судовому порядку.
Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, в жодних документах по цій справі свою позицію щодо виникнення у нього заборгованості за кредитним договором не висловив.
Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.
Відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов'язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.
Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до вимог кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти та був зобов'язаний їх повертати на умовах та у строк, передбачені вказаним вище договором. При цьому, в матеріалах справи, документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, немає.
В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України, Закону про споживче кредитування позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.
При цьому, суд звертає увагу, що як було зазначено вище, стаття 205 ЦК України надає право укладати договір, серед іншого, у письмовій (електронній) формі. Крім того, Закон України «Про електронну комерцію» визначає, що договір, підписаний у порядку, визначеному цим Законом, якому передував обмін електронними повідомленнями, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач уклав кредитний договір шляхом підписання своїм електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Юридична особа (первинний кредитор), яка укладала договір позики з відповідачем, є фінансовою установою та має відповідне свідоцтво.
Таким чином, аналізуючи норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію», а також матеріали справи, зокрема умови договору позики, суд дійшов висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, договір позики між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 07 жовтня 2020 року у справі 127/33824/19.
Судом встановлено, що відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення кредитного договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
Проаналізувавши зміст договору факторингу, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за кредитним договором відповідно до вимог статей 512, 514 та 516 ЦК України була правомірно передана позивачу. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав у строк взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, позивач має підстави вимагати від відповідача його виконання відповідно до умов договору факторингу, позовні вимоги є обґрунтованими.
При цьому, що стосується суми заборгованості за відсотками за кредитним договором суд зазначає таке.
Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до умов кредитного договору сума позики становить 6 000,00 грн, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка становить 0,625% в день, загальна вартість позики в межах 30 денного строку кредитування складає 7125,00 грн.
При цьому, пункт 4 кредитного договору передбачає щоденне нарахування відсотків до повного погашення заборгованості, але не більше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором. Процента ставка за таких умов - 2,50% в день.
Ураховуючи, що датою повернення коштів у межах строку кредитування є 08 листопада 2023 року, а суду надано докази, що підтверджують часткове повернення кредитних коштів відповідачем у сумі 1 125,00 грн, залишок кредиту становить: 7 125,00 - 1 125,00 = 6000,00 грн (08 листопада 2023 року), відповідно до пункту 4 кредитного договору подальше нарахування відсотків позивачем можливе до повного погашення заборгованості, але не більше 90 календарних днів, починаючи з 09 листопада 2023 року, тобто останньою можливою датою продовження дії кредитного договору є 06 лютого 2024 року з нарахуванням відсотків у розмірі 2,50% щоденно.
З урахуванням наведеного суд самостійно робить розрахунок заборгованості за кредитним договором в межах 90 календарних днів пролонгації.
6 000,00 (залишок суми кредиту)*2,50 % (щоденне нарахування відсотків відповідно до умов кредитного договору)/100% * 90 (календарних днів пролонгації) = 13 500,00 грн (сума відсотків, яку слід сплатити згідно з умовами кредитного договору за 90 календарних днів його пролонгації).
Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 06 лютого 2024 року становить 19 500,00 грн (6 000,00 грн (тіло кредиту) + 13 500,00 грн (відсотки за користування кредитом). Сума заборгованості за кредитним договором складає 19 500,00 грн.
За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №118230 від 20 червня 2025 року (а.с.1).
У зв'язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє частково, судовий збір стягується із відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог, а саме 2 862,97 грн.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 512, 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСКОМБАНК») суму заборгованості:
за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76871662 від 10 жовтня 2023 року у сумі 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 500 (тринадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСКОМБАНК») судовий збір у сумі 2 862 (дві тисячі вісімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30, код ЄДРПОУ 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В.Рудалєва