Справа № 553/1712/24
Провадження № 1-кп/553/383/2025
Іменем України
05.11.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12022096010000517 від 02.08.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) та ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) та ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року), -
24 травня 2024 року в провадження Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави з Полтавської обласної прокуратури надійшло кримінальне провадження № 12022096010000517 від 02.08.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) та ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) та ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року).
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави 12 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено провадження до судового розгляду.
Прокурором було внесено клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на обвинувачену ОСОБА_4 наступний ряд обов'язків: повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; прибувати за кожною окремою вимогою суду у встановленій у вимозі дату та час; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин у кримінальному провадженні № 12022096010000517 від 02.08.2022 року, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду, в обґрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось наступне.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2023 року обвинуваченій ОСОБА_4 обрано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Відповідно до ухвали Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 27 травня 2024 року відносно ОСОБА_4 обрано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням процесуальних обов'язків, строком на 2 місяці.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з домашнього арешту у нічний час доби на особисте зобов'язання з покладенням ряду процесуальних обов'язків.
Ухвалою суду від 17 липня 2025 року обвинуваченій ОСОБА_4 продовжено термін дії запобіжного заходу виді особистого зобов'язання строком на 60 днів, який спливає 09 листопада 2025 року.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у пособництві шахрайства, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, тобто у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року) та ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурором вказувалось про те, що метою продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені нею кримінальні правопорушення, на що вказує ретельне готування та планування вказаних кримінальних правопорушень. Ці обставини підтверджують схильність обвинуваченої до вжиття заходів з метою переховування, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення їй покарання за скоєні кримінальні правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на її користь, що унеможливить проведення повного, ефективного, всебічного та неупередженого судового розгляду, адже за даними слідства, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були пов'язані товариськими стосунками у зв'язку з навчанням в одному й тому ж навчальному закладі та спільним досвідом переїзду до м. Полтави з Харківської області, що обумовлює потребу унеможливлення подальшої комунікації між цими обвинуваченими задля запобіганню кримінальному провадженню, а також невиконанню покладених на них процесуальних обов'язків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України, існують ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачена може перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Поряд з цим, прокурором вказувалось про те, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання з покладенням ряду процесуальних обов'язків, не зникли, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів неможливе, оскільки не здатне запобігти вищевказаним ризикам та може негативно впливати на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Зважаючи на наведені вище обставини прокурор прохав продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 днів, з покладенням обов'язків на обвинувачену ОСОБА_4 : повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; прибувати за кожною окремою вимогою суду у встановленій у вимозі дату та час; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин у кримінальному провадженні № 12022096010000517 від 02.08.2022 року, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду.
Прокурором в судовому засіданні було внесено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 днів та покласти на обвинувачену наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд, про зміну свого місця проживання; прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі часі; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 12022096010000517 від 02.08.2022, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду, в обґрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось наступне.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2023 року обвинуваченій ОСОБА_6 було обрано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Відповідно до ухвали Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 27 травня 2024 року відносно ОСОБА_6 обрано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням процесуальних обов'язків, строком на 2 місяців.
Ухвалою суду від 17 липня 2025 року обвинуваченій ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби змінено на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на останню ряду процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві шахрайства, вчиненим повторно за попередньою змовою групою осіб, у т. ч. шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, тобто у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року) та ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурором вказувалось про те, що метою продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та покладення на неї обов'язків, які передбачені ст. 194 КПК України, є запобігання спробам: переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені нею кримінальні правопорушення, на що вказує ретельне готування та планування вказаних кримінальних правопорушень. Ці обставини підтверджують схильність обвинуваченої до вжиття заходів з метою переховування, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення їй покарання за скоєні кримінальні правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на її користь, що унеможливить проведення повного, ефективного, всебічного та неупередженого судового розгляду, адже вона брала участь у залученні до виведення коштів з рахунків потерпілих ряд осіб, які є свідками у цьому кримінальному провадженні, а також свою знайому ОСОБА_4 , якій інкримінується співучасть, характеризується тим самим як особа, якій властива підвищена соціальна небезпека та здатність вчиняти шкідливий вплив на інших; вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема тривалість вчинення вказаних кримінальних правопорушень, наявність детального плану їх скоєння, розподіл ролей між собою, а також спосіб їх вчинення, вказують на схильність ОСОБА_6 до вчинення нових злочинів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України, існують ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачена може перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Поряд з цим, прокурором вказувалось про те, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання та покладення на неї обов'язків, які передбачені ст. 194 КПК України, не зникли, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів неможливе, оскільки не здатне їм запобігти та може негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Зважаючи на наведені вище обставини, прокурор прохав продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 днів та покласти на обвинувачену наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд, про зміну свого місця проживання; прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі часі; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 12022096010000517 від 02.08.2022, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду.
У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави та покладенням відповідних процесуальних обов'язків, посилаючись на те, що, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2023 року ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн і з одночасним покладенням в разі внесення застави таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 191 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в цьому кримінальному провадження, що необхідно для забезпечення можливості проведення визначених законом слідчих (розшукових) та процесуальних дій за участі підозрюваного (допитів, вручення процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, тощо);
2) не відлучатись із м. Полтави, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, що необхідно для забезпечення можливості виклику підозрюваного для участі у відповідних слідчих (розшукових) та процесуальних діях, а також запобігання спробам переховуватися від слідства та суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи, що так само необхідно для забезпечення можливості виклику підозрюваного для участі у відповідних слідчих (розшукових) та процесуальних діях, а також запобігання спробам переховуватися від слідства та суду;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у здійсненому йому письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 12022096010000517 від 02.08.2022, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду, що обумовлено потребою збереження таємниці досудового розслідування та убезпечення учасників кримінального провадження від потенційного протиправного впливу на них;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 27 травня 2024 року ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 278 300 грн і з одночасним покладенням в разі внесення застави таких обов'язків, передбачених ч.5 ст. 191 КПК України:
1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено, зменшено розмір застави ОСОБА_8 до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000,00 грн.
Ухвалою суду від 17 липня 2025 року дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , з визначенням розміру застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000,00 грн, продовжено строком на 60 днів, який спливає 09 листопада 2025 року.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось про те, що, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні шахрайства, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, у т. ч. шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, тобто у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року) та ч. 4 ст. 190 КК України.
Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, на що вказує ретельне готування та планування вказаних кримінальних правопорушень, ці обставини підтверджують схильність обвинуваченого до вживання заходів з метою переховування, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєні кримінальні правопорушення.
У тому числі, на переконання прокурора, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на його користь, що унеможливить проведення повного, ефективного, всебічного та неупередженого судового розгляду, адже, залучивши до виведення коштів з рахунків потерпілих ряд осіб, які є свідками у цьому провадженні, а також свою співмешканку ОСОБА_6 та її знайому ОСОБА_4 , яким інкримінується співучасть, характеризується тим самим як особа, якій властива підвищена соціальна небезпека та здатність вчиняти шкідливий вплив на інших людей.
При цьому, прокурор наголосив на тому, що обвинувачений з високою ймовірністю здатний продовжити свою протиправну діяльність, на що вказує тривалість вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень, розпочатих протягом короткого проміжку часу після звільнення із місць позбавлення волі, яка набула системного характеру та тривала протягом півтора року до її припинення правоохоронними органами, наявність детального плану їх скоєння, розподіл ролей між співучасниками, наявність значного досвіду вчинення кримінальних правопорушень проти власності, непогашені судимості за вироками Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2020 року та від 12 січня 2021 року за ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, відсутність місця роботи та інших легальних джерел доходів.
Тому, на підставі вищевикладеного, на думку прокурора до ОСОБА_8 неможливо застосувати інші більш м'які види запобіжних заходів, оскільки це потребує наявності особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків. Ураховуючи наявні ризики, обставини вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим, за яким має бути встановлений постійний візуальний контроль, як і за його поведінкою. Вказаний контроль може бути досягнутий лише при застосуванні запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням його свободи.
Зважаючи на те, що ОСОБА_8 не має стійких соціальних зв'язків та легальних джерел доходів для забезпечення свого існування, що вказує про те, що, перебуваючи на волі, він зможе продовжити свою злочинну діяльність, вчиняючи інші умисні, в тому числі, корисливі злочини, з метою отримання незаконного джерела прибутку на проживання, прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із правом внесення застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 грн, та покладенням у разі її внесення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 191КПК України.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, у тому числі прохала суд врахувати належну процесуальну поведінку її підзахисної та добросовісне виконання нею покладених судом обов'язків.
При вирішенні судом клопотань прокурора про продовження дії запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_6 захисник ОСОБА_5 покладалась на розсуд суду.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно його підзахисної.
При цьому, захисник ОСОБА_7 при вирішенні судом клопотань прокурора про продовження дії запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_4 покладався на розсуд суду.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 заперечувала проти клопотання прокурора про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою щодо визначення розміру застави, вказуючи про те, що такий запобіжний захід не може розглядатися як «форма очікування» вироку. Водночас вона наголосила, що встановлений судом розмір застави є непомірно високим, у зв'язку з чим вважала за доцільне його зменшити або застосувати до ОСОБА_8 інший, більш м'який запобіжний захід.
При цьому, захисник ОСОБА_9 при вирішенні судом клопотань прокурора про продовження дії запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 покладалась на розсуд суду.
Обвинувачена ОСОБА_4 щодо себе не заперечувала проти продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження, щодо інших обвинувачених - покладалась на розсуд суду.
Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала думку свого захисника При цьому, при вирішенні судом клопотань прокурора про продовження дії запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_8 та ОСОБА_4 підтримала думку захисників обвинувачених.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 проти клопотання прокурора з приводу продовження відносно нього ж дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував. Відносно клопотань прокурора про продовження запобіжних заходів відносно інших обвинувачених покладався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора: про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 - підлягає до задоволення; про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання обвинуваченій ОСОБА_4 - підлягає до задоволення; про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання обвинуваченій ОСОБА_6 - підлягає до задоволення.
Встановивши доцільність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
З огляду на ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з положеннями ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які виразились у пособництві шахрайства, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, у т. ч. шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, тобто у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року) та ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.
Обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів ґрунтується на результатах проведеного щодо неї комплексу слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, відображених у: показаннях потерпілих та наданих ними документах, якими встановлено використання одних і тих же способів вчинення обману та виведення грошових коштів; протоколах огляду проаналізованих відомостей операторів мобільного зв'язку та банківських установ щодо телефонних з'єднань та фінансових транзакцій, які мали місце при заволодінні коштами потерпілих, за змістом яких викладені в обвинувальному акті епізоди складають єдину систему протиправних дій, пов'язаних в різних випадках використанням одного і того ж номеру чи мобільного терміналу, банківського рахунку, залученою для виведення коштів особою, пособником та почасти бенефіціаром яких виступає обвинувачена; протоколі зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, якими зафіксовано зміст проведених за допомогою вказаного телефону розмов ОСОБА_6 від імені працівника комісійного магазину одягу та ОСОБА_8 , від імені співробітника АТ КБ «ПриватБанк» із потерпілими ОСОБА_10 від 03 вересня 2023 року та ОСОБА_11 від 14 вересня 2023 року ; складеними за результатами експертиз відео-, звукозапису висновками експертів, якими констатовано належність одній особі, а саме ОСОБА_12 мовлення на аудіозаписах телефонних розмов із потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; показаннями ряду допитаних як свідків осіб, які залучалися обвинуваченими до виведення здобутих протиправним шляхом коштів; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Так, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2023 року застосовано в кримінальному провадженні № 12022096010000517 від 02.08.2022 щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , із 22 год 00 хв вечору до 06 год 00 хв наступної доби строком на два місяці. Даною ухвалою слідчого судді покладено на обвинувачену ОСОБА_4 ряд обов'язків:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в цьому кримінальному провадженні;
2) не відлучатись із м. Полтави, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у здійсненому письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 12022096010000517 від 02.08.2022, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ухвали Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 21 червня 2024 року відносно ОСОБА_4 було обрано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням процесуальних обов'язків, строком на 2 місяці.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з домашнього арешту у нічний час доби на особисте зобов'язання з покладенням процесуальних обов'язків. Покладено на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме: АДРЕСА_3 без дозволу прокурора або суду;
2) повідомляти прокурора, суд, про зміну свого місця проживання;
3) прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі часі;
4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 12022096010000517 від 02.08.2022, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду.
Вказані ухвали набрали законної сили і стороною захисту не були оскаржені.
Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 30 червня 2024 року закінчила навчання у Полтавському державному медичному університеті, отримала диплом магістра М24 №084198 та здобула кваліфікацію лікар за спеціальністю медицина у галузі знань охорона здоров'я. З 01 серпня 2024 року, обвинувачена ОСОБА_4 продовжує навчання в інтернатурі КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» у м. Харкові, відповідно до ч.7 ст. 18 Закону України «Про освіту».
При цьому, суд констатує, що в період дії запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту у нічний час доби та особистого зобов'язання, обвинувачена ОСОБА_4 не порушувала покладені на неї процесуальні обов'язки, та виконувала їх на належному рівні з урахуванням віддаленості місця навчання від місця проживання останньої, що вказує на ефективність та достатність застосованого запобіжного заходу для забезпечення належної та процесуальної поведінки обвинуваченої та досягнення мети кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Вказані обставини надають суду підстави стверджувати, що ризики, які існували в даному кримінальному провадженні на час досудового розслідування на даний час розгляду кримінального провадження, яке перебуває на стадії судового розгляду, зменшилися. Суд, констатуючи належне виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням процесуальних обов'язків.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що про обґрунтованість клопотання прокурора продовження про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 з правом внесення застави, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Як встановлено в ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З огляду на ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні 52 епізодів шахрайства, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, у т. ч. шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, тобто у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, ч. ст. 190 КК України та ч. 4 ст. 19 КК України.
Обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинів ґрунтується на результатах проведеного щодо неї комплексу слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, відображених у: показаннях потерпілих та наданих ними документах, якими встановлено використання одних і тих же способів вчинення обману та виведення грошових коштів; протоколах огляду проаналізованих відомостей операторів мобільного зв'язку та банківських установ щодо телефонних з'єднань та фінансових транзакцій, які мали місце при заволодінні коштами потерпілих, за змістом яких викладені в обвинувальному акті епізоди складають єдину систему протиправних дій, пов'язаних в різних випадках використанням одного і того ж номеру чи мобільного терміналу, банківського рахунку, залученою для виведення коштів особою, пособником та почасти бенефіціаром яких виступає обвинувачений; протоколі зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, якими зафіксовано зміст проведених за допомогою вказаного телефону розмов ОСОБА_6 від імені працівника комісійного магазину одягу та ОСОБА_8 , від імені співробітника АТ КБ «ПриватБанк» із потерпілими ОСОБА_10 від 03 вересня 2023 року та ОСОБА_11 від 14 вересня 2023 року ; складеними за результатами експертиз відео-, звукозапису висновками експертів, якими констатовано належність одній особі, а саме ОСОБА_12 мовлення на аудіо записах телефонних розмов із потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; показаннями ряду допитаних як свідків осіб, які залучалися обвинуваченими до виведення здобутих протиправним шляхом коштів; вилученими за результатами проведеного 28 листопада 2023 року за місцем проживання ОСОБА_8 мобільного терміналу, використаного для заволодіння 13 листопада 2023 року коштами ОСОБА_13 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Так, судом встановлено, що згідно ухвали Київського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2023 року, ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 27 травня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 278 300 грн і з одночасним покладенням в разі внесення застави таких обов'язків, передбачених ч.5 ст. 191 КПК України:
1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено, зменшено розмір застави ОСОБА_8 до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000,00 грн.
Ухвалою суду від 17 липня 2025 року дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , з визначенням розміру застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000,00 грн, продовжено строком на 60 днів, який спливає 09 листопада 2025 року.
У судовому засіданні обвинувачений не заперечував вказаних обставин щодо визначеного розміру застави відносно нього та не заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави у визначеному розмірі , що судом приймається до уваги.
Суд погоджується із доводами захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та не може застосовуватися виключно з метою забезпечення присутності особи в суді чи як засіб очікування вироку, водночас кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, підготовче провадження закрито 12 серпня 2024 року, справу призначено до судового розгляду та, з огляду на безпосередність дослідження судом доказів, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що у зв'язку з тяжкістю та обсягом пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення, на даний час існують обґрунтовані ризики, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих, свідків, які допитані судом не були, з метою зміни їх показань на його користь; вчинити інше кримінальне правопорушення або ж продовжити свою протиправну діяльність, на що вказує тривалість вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень, їх системний характер, наявність детального плану їх скоєння, розподіл ролей між особами, а також спосіб їх вчинення, що унеможливить проведення повного, ефективного, всебічного та неупередженого судового розгляду.
Суд також розглянув можливість застосування щодо ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, однак, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Більше того, стороною захисту попередня ухвала суду від 11 вересня 2025 року, якою дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , з визначенням розміру застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000,00 грн, продовжено строком на 60 днів, який спливає 09 листопада 2025 року, оскаржено не було. Таким чином, наведене захисником твердження не спростовує обґрунтованості подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
Суд також вважає за доцільне вказати, що доводи сторони захисту щодо непомірності визначеного ухвалою суду від 12 серпня 2024 року зменшеного розміру застави ОСОБА_8 до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000,00 грн, не знайшли свого підтвердження, з огляду на відсутність у обвинуваченого будь-яких офіційних джерел доходу, наявності інших підстав, які попередньо судом не були розглянуті та враховані.
Суд вважає безпідставними доводи сторони захисту щодо непомірності визначеного ухвалою суду від 12 серпня 2024 року розміру застави, зменшеного до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000,00 грн), з огляду на відсутність будь-яких підтверджуючих документів наявності в обвинуваченого офіційних джерел доходу, або ж обставин, які не були враховані судом під час попереднього вирішення цього питання. Тому на підставі вищевикладеного, суд вказує, що визначений судом розмір застави у відповідності до ухвали суду від 12 серпня 2024 року є достатнім та підлягає продовженню для забезпечення обвинуваченим ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 грн, зі встановленням процесуальних обов'язків, що є співмірним з розміром шкоди завданої злочинними діями, яка становить 871 000 грн, що інкримінуються останньому, а також особі обвинуваченого.
Зважаючи на вказані вище обставини та факти, суд приходить до переконливого висновку, що доводи прокурора про те, що подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, в зв'язку з існуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є доцільним та необхідним. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення, в зв'язку з його обґрунтованістю в частині такого виду запобіжного заходу, шляхом його продовження, із правом внесення застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 грн.
Суд, встановивши доцільність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_6 дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням процесуальних обов'язків, вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
З огляду на ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Згідно з положеннями ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві шахрайства, вчиненим повторно за попередньою змовою групою осіб, у т. ч. шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, тобто у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року) та ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.
Обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів ґрунтується на результатах проведеного щодо неї комплексу слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, відображених у: показаннях потерпілих та наданих ними документах, якими встановлено використання одних і тих же способів вчинення обману та виведення грошових коштів; протоколах огляду проаналізованих відомостей операторів мобільного зв'язку та банківських установ щодо телефонних з'єднань та фінансових транзакцій, які мали місце при заволодінні коштами потерпілих, за змістом яких викладені в обвинувальному акті епізоди складають єдину систему протиправних дій, пов'язаних в різних випадках використанням одного і того ж номеру чи мобільного терміналу, банківського рахунку, залученою для виведення коштів особою, пособником та почасти бенефіціаром яких виступає обвинувачена; протоколі зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, якими зафіксовано зміст проведених за допомогою вказаного телефону розмов ОСОБА_6 від імені працівника комісійного магазину одягу та ОСОБА_8 , від імені співробітника АТ КБ «ПриватБанк» із потерпілими ОСОБА_10 від 03 вересня 2023 року та ОСОБА_11 від 14 вересня 2023 року ; складеними за результатами експертиз відео-, звукозапису висновками експертів, якими констатовано належність одній особі, а саме ОСОБА_12 мовлення на аудіозаписах телефонних розмов із потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; показаннями ряду допитаних як свідків осіб, які залучалися обвинуваченими до виведення здобутих протиправним шляхом коштів; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Встановлені судом обставини надають суду підстави стверджувати, що ризики, які існували в даному кримінальному провадженні на час закінчення досудового розслідування зменшилися.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2023 року обвинуваченій ОСОБА_6 було обрано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Відповідно до ухвали Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 27 травня 2024 року відносно ОСОБА_6 обрано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням процесуальних обов'язків, строком на 2 місяці.
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 , у певний період доби: з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня, строком на 60 днів, поклавши на обвинувачену ОСОБА_14 наступний ряд обов'язків: прибувати за кожною окремою вимогою, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час; не відлучатися з м. Полтави, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин у кримінальному провадженні № 12022096010000517 від 02.08.2022 року, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду.
Ухвалою суду від 17 липня 2025 року обвинуваченій міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби змінено на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на останню ряду процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 судом встановлено, що обвинувачена була студенткою Полтавського державного медичного університету та у зв'язку з перебуванням на денній формі навчання проживала у м. Полтаві за адресою: АДРЕСА_4 . Так, у липні 2025 року ОСОБА_6 закінчила навчання у Полтавському державному університеті, на підтвердження чого суду надано Копію диплому магістра серії НОМЕР_1 за освітньою програмою Медицина від 14 липня 2025 року; Довідку №228 від 10 липня 2025 року, що засвідчує факт того, що обвинувачена ОСОБА_6 є студенткою 6 курсу медичного факультету №2 Полтавського державного медичного університету, денної форми навчання; термін навчання в університеті до 30 червня 2025 року з подальшим проходженням навчання в інтернатурі з 01 серпня 2025 року, відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про освіту»; Довідку про самостійне обрання місця проходження інтернатури за кошти фізичних (юридичних) осіб М №203 від 10 липня 2025 року.
У матеріалах справи також наявні Копія договору б/н від 18 липня 2025 року між ДУ «Інститут дерматології та венерології Національної Академії Медичних Наук України » та ОСОБА_6 та Копія договору про надання платної послуги (оплата навчання в інтернатурі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна) від 01 серпня 2025 року, що підтверджує подальше навчання в інтернатурі обвинуваченої у вищому навчальному закладі та актуальність продовження відносно неї запобіжного заходжу у вигляді особистого зобов'язання із покладенням відповідних процесуальних обов'язків.
Суд враховує укладення обвинуваченою шлюбу із ОСОБА_15 , який був зареєстрований 05 липня 2025 року Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що свідчить актовий запис №255, свідоцтво серії НОМЕР_2 ; зміну нею, у зв'язку із вищевикладеним, прізвища із « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 », що підтверджується Копією паспорту громадянина України у формі ІD картки на ім'я ОСОБА_18 , що вкотре вказує зміцнення її соціальних зв'язків та належне виконання нею процесуальних обов'язків.
При цьому, суд констатує, що в період дії запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання, обвинувачена ОСОБА_6 не порушувала покладені на неї процесуальні обов'язки, та виконувала їх на належному рівні з урахуванням віддаленості місця навчання від місця проживання останньої, що вказує на ефективність та достатність застосованого запобіжного заходу для забезпечення належної та процесуальної поведінки обвинуваченої та досягнення мети кримінального провадження.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно обвинуваченої ОСОБА_6 ..
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 331, 314-316 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 днів, у період часу з 05 листопада 2025 року до 03 січня 2026 року, покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти прокурора, суд, про зміну свого місця проживання та роботи;
- прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі часі;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин у кримінальному провадженні № 12022096010000517 від 02.08.2022, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме в разі їх невиконання до обвинуваченої може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням обвинуваченою ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання покласти на прокурора.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з визначенням розміру застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ухвали Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року, у сумі 757 000,00 грн в рамках кримінального провадження № 12022096010000517 від 02.08.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) та ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) та ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України ( в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року) - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою - з утриманням в Полтавському УВП № 23, строком на 60 днів, починаючи з 05 листопада 2025 року до 03 січня 2026 року включно, включно, із застосуванням застави відповідно до ухвали Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 12 червня 2024 року, в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 757 000,00 грн та покладенням у разі її внесення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 191КПК України:
1) прибувати за першим викликом до суду;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному провадженні.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.
Обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 днів, в період часу з 05 листопада 2025 року по 03 січня 2026 року, покласти на обвинувачену наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, суд, про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі часі;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 12022096010000517 від 02.08.2022, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_6 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме в разі їх невиконання до обвинуваченої може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням обвинуваченою ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченою, особою, яка утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1