Провадження № 2-о/537/75/2025
Справа № 537/1675/25
27.10.2025 в м.Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Фадєєвої С.О. з участю секретаря судового засідання Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу № 537/1675/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні,
Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Маслій В.М., повноваження якого підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги та не обмежені договором, звернувся до суду з заявою, де просив ухвалити рішення, яким встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні брата, військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вважається безвісті зниклим з 17.01.2023 під час виконання обов'язків військової служби при відсічі і стримуванні збройної агресії проти України внаслідок протиправних дій з боку збройних сил російської федерації, пов'язаних із проходженням військової служби і виконанням обов'язків по захисту Батьківщини.
На обґрунтування заяви зазначив, що заявниця ОСОБА_1 разом з батьками, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та братами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір заявниці, а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько. Після смерті батьків опікуном ОСОБА_1 та її рідних братів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 стала ОСОБА_4 . Вказав, що 24.09.2020 ОСОБА_2 був призваний на військову службу за контрактом та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Заявниця ОСОБА_1 має трьох малолітніх дітей : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України заявниця разом з дітьми та братом ОСОБА_2 виїхали з постійного місця проживання з м. Дружківка та з 20.04.2022 були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначив, що під час проходження військової служби ОСОБА_2 привозив заявниці грошові кошти власноруч, передавав через брата ОСОБА_3 , перераховував на картку заявниці. 18.01.2023 заявниця ОСОБА_1 отримала сповіщення, що її брат, ОСОБА_2 , зник безвісти під час ведення бойових дій з військовими формуванням російської федерації. Звернув увагу на те, що зниклий безвісти ОСОБА_2 не перебував у шлюбі, не мав дітей, його батьки померли, єдиними членами його родини є заявниця ОСОБА_1 та брат ОСОБА_3 . Акцентував увагу, що заявниця разом з братом ОСОБА_2 вели спільне господарство, останній ніс усі витрати на купівлю майна спільного користування, сплачував комунальні послуги, купував ліки, одяг тощо. Вказав, що єдиним засобом існування для заявниці ОСОБА_1 була фінансова допомога брата ОСОБА_2 , тобто вона повністю перебувала на його утриманні. Встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні брата-військовослужбовця ОСОБА_2 необхідне їй для отримання грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця. З урахуванням вищевикладеного просив заяву задовольнити.
Заявниця ОСОБА_1 та її представники адвокати Маслій В.М. та Гусач С.Ю. у судове засідання не з'явилися, в матеріалах справи наявні заяви представників заявниці, в яких останні зазначили, що вимоги підтримують та просять справу розглядати у їх відсутність.
Представник заінтересованої особи військової частини у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду письмові пояснення, де вказав, що за наявною інформацією ОСОБА_2 дійсно проходив військову службу за контрактом з 24.09.2020. Встановлено, що зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 сталося внаслідок виконання ними бойового завдання із здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України під час дії правового режиму воєнного стану в Україні. Вказав, що командування військової частини не має повноважень підтвердити або спростувати наявність підстав для встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні брата-військовослужбовця ОСОБА_2 . Просив розгляд справи проводити у відсутності представника військової частини.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.
У зв'язку з неявкою учасників процесу в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1 ст.293 ЦПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, який визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці). Згідно вказаного Порядку за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). В редакції Порядку, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду із заявою, передбачено, що виплата грошового забезпечення може здійснюватися у тому числі особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців .
Визначення членів сім'ї, які вважаються утриманцями, міститься у ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Конституційний Суд України у рішенні від 03.06.1999 у справі №1-8/99 (№ 5-рп/99) роз'яснив, що під членом сім'ї зокрема військовослужбовця треба розуміти особу, пов'язану кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім'ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім'ї зокрема військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб'єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (пункт 1 Рішення). Членом сім'ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавчого визначення прожиткового мінімуму). До них належать, зокрема а) неповнолітні; б) непрацездатні; в) інші особи, яких військовослужбовець зобов'язаний утримувати за законом; г) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ), стажисти до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними віку, встановленого для таких членів сім'ї військовослужбовця, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника; д) працездатні члени сім'ї військовослужбовця, що зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками військовослужбовця, які не досягли 8-річного віку, за інвалідом першої групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та визначеними законом іншими видами трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який надає члену сім'ї військовослужбовця право на трудову пенсію; е) інші особи, визнані утриманцями у встановленому порядку. Конституційний суд України у своєму рішенні також зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
У постановах Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №592/17552/18, від 22.10.2020 у справі №210/343/19, від 22.05.2019 у справі № 520/6518/17 висловлена правова позиція, за якою для встановлення факту перебування на утриманні, утримання мало бути повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, заробітну плату, можливо допомогу від дітей тощо. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Отримання особою інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні. Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Необхідним є встановлення, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що особа виконувала обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Звертаючись до суду із даною заявою в порядку окремого провадження заявниця ОСОБА_1 вказувала метою встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_2 отримання грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця. Суду не надано доказів то, що ОСОБА_1 зверталася у встановленому законом порядку із заявою про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти брата та отримала відмову.
Як встановлено судом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 . Батьки ОСОБА_2 та заявниці, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 померли ІНФОРМАЦІЯ_8 та 03.06.2001 відповідно, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_4 та НОМЕР_5 . Наданими доказами також підтверджено перебування ОСОБА_1 у шлюбі з 08.12.2017 по 16.04.2019.
З відповіді відділу ДРАЦС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що актових записів про шлюб, народження дітей у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в архіві відділу не виявлено, перевірку проведено за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян та паперових носіях актових записів, які зберігаються у відділі.
Наданими доказами також доводиться, що ОСОБА_1 має трьох неповнолітніх дітей : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відомості про батька ОСОБА_7 , ОСОБА_6 внесені відповідно до ч. 1 ст.135 СК України, що вбачається з витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження. Відповідно до довідки про неотримання аліментів від 20.02.2025 ОСОБА_1 не пред'являла до виконання виконавчих документів та не отримувала аліментів у період з 01.01.2020 по 17.02.2025 на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відомостей щодо отримання чи неотримання ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матеріали справи не містять.
Письмовими доказами підтверджується, що заявниця ОСОБА_1 (з 28.10.2015) та ОСОБА_2 (з 30.10.2015) зареєстровані за місцем проживання за адресою : АДРЕСА_1 .
Копією довідки виконавчого комітету Козельщинської селищної ради від 13.03.2025 № 02-13/518 підтверджується, що ОСОБА_1 з 20.04.2022 була зареєстрована як внутрішньо переміщена особа та проживала за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дочкою ОСОБА_6 , сином ОСОБА_7 , братом ОСОБА_2 . Довідками з УСЗН Крюківського району ДСЗН Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області підтверджено, що з 21.04.2024 ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають на обліку та зареєстровані як ВПО за адресою в м. Кременчуці.
З наказу командира військової частини (з основної діяльності) за № 301 від 31.01.2023 вбачається, що 17.01.2023 була призначена та проведена службова перевірка за фактом встановлення обставин відсутності особового складу стрілецького батальйону управління військової частини, які підпадають під ознаки осіб, зниклих безвісти, у тому числі щодо солдата ОСОБА_2 . Службовою перевіркою встановлено, що зникнення безвісти військовослужбовців стрілецького батальйону управління військової частини, у тому числі солдата ОСОБА_2 , сталося внаслідок виконання ними бойового завдання із здійснення заходів з національної безпеки і борони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України у складі військової частини в районі ведення бойових дій, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні; вказані військовослужбовці діяли відповідно вимог Конституції України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших законів України.
Пунктом 15 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 15 вересня 2022 року № 280 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 р., у редакції чинній станом на січень 2023, передбачено, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на підставі одержаного сповіщення командира військової частини зобов'язаний протягом семи днів після його отримання вручити сім'ї (близьким родичам) загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця сповіщення сім'ї (додаток 37), а також висловити їм співчуття, проінформувати щодо установлених законодавством пільг, роз'яснити порядок подання документів для призначення пенсії (допомоги) та інших виплат членам сім'ї військовослужбовця.
Згідно з копією повідомлення з військової частини НОМЕР_1 від 18 січня 2023, адресованого начальнику ІНФОРМАЦІЯ_9 , сповіщення про те, що солдат ОСОБА_2 зник безвісти, повинно бути надісланим його брату, ОСОБА_3 . Відомостей про те, що сповіщення надсилалося ОСОБА_1 , як члену сім'ї безвісти зниклого, матеріали справи не містять.
Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, від 03.08.2025 підтверджено наявність такого статусу у ОСОБА_2 .
З Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, наданих як відповідь на запит в електронному вигляді від 17.02.2025, вбачається, що ОСОБА_1 , починаючи з третього кварталу 2020 року, щомісячно отримувала соціальні виплати з відповідних бюджетів, благодійну, у тому числі соціальну допомогу від юридичних осіб, додаткові блага від банків та ТОВ «Кард Індастріл». За 2020 рік нею отримано 386277,62 грн., за 2021 рік - 63340 грн., за 2022 рік - 150582,01 грн., за 2023 рік - 91583,02 грн., за 2024 рік - 43753,54 грн.
З копії виписки з договору власника карти ОСОБА_1 від 17.02.2025, посвідченої провідним економістом РБ ТВБВ АТ «Державний ощадний банк України», вбачається, що картковий рахунок поповнювався ОСОБА_8 14.01.2021 на суму 2000 грн., 16.04.2021 - на суму 300 грн., 13.05.2021 - на суму 3000 грн., 09.08.2021 - на суму 400 грн., 11.11.2021 - на суму 1000 грн., 13.11.2021 на суму 100 грн., 15.11.2021 на суму 100 грн., 30.11.2021 - на суму 1500 грн., 09.12.2021 - на суму 2000 грн.
Із виписки також вбачається, що ОСОБА_1 протягом вказаного у виписці часу отримувала кошти шляхом переказу з карток від інших осіб, призначення цих платежів невідоме. Крім цього, ОСОБА_1 отримувала кошти шляхом переказу з картки ОСОБА_3 (заінтересована особа у справі). Будь-яких доказів того, що кошти, що надсилалися їй ОСОБА_3 , належали ОСОБА_2 та передавалися останнім для заявниці, як про це у заяві стверджувала ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. Доказами також не доведено, що під час проходження військової служби ОСОБА_2 привозив заявниці грошові кошти власноруч.
Отже вказаним доказом, випискою із рахунку ОСОБА_1 , підтверджується факт надання ОСОБА_2 матеріальної допомоги заявниці ОСОБА_1 , що не є тотожним перебуванню її на утриманні брата. З копії виписки вбачається, що такі грошові перерахування були нерегулярними (непостійними) і здійснювались в різних сумах. ОСОБА_1 протягом 2021 - січня 2023 отримувала соціальні виплати, вид яких суду не повідомлено, та благодійну допомогу, зокрема за 2021 рік у загальній сумі 63340 грн., кошти від інших фізичних осіб, призначення яких невідоме, і вказані виплати значно перевищували розмір коштів, що були отримані від ОСОБА_2 у 2021 році у загальній сумі 10400 грн. Суду не надано будь-яких доказів надання коштів ОСОБА_2 сестрі ОСОБА_1 протягом іншого періоду. Отже, матеріальна допомога від брата ОСОБА_2 не була основним та постійним джерелом доходу заявниці.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дослідженими у справі доказами підтверджується факт надання ОСОБА_2 матеріальної допомоги своїй сестрі ОСОБА_1 , але не підтверджується, що така допомога була її основним та постійним джерелом фінансування.
Крім того, заявницею не надано і будь-яких доказів на підтвердженні того, що заявниця разом з братом ОСОБА_2 , як вказано у заяві, вели спільне господарство, останній ніс усі витрати на купівлю майна спільного користування, сплачував комунальні послуги, купував ліки, одяг, тобто не доведено обставин, які б засвідчили реальність сімейних відносин та наявність обов'язку з утримання заявниці.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про встановлення факту перебування особи на утриманні слід відмовити. Спору про право судом не встановлено.
Керуючись ст.2, 13, 81, 263-265, 293-294 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Фадєєва
Повне рішення складено 31.10.2025