546/19/24
2/532/113/2025
03 листопада 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Макарчука С.М.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
секретаря судового засідання - Демидюк О.Р.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки клопотання ОСОБА_1 про виключення особи зі складу третіх осіб та про повернення письмових пояснень третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у справі №546/19/24 за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини у зв'язку з неприйняттям спадщини іншими спадкоємцями,
Встановив:
У провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини у зв'язку з неприйняттям спадщини іншими спадкоємцями.
03 листопада 2025 року до суду надійшли:
- клопотання ОСОБА_1 про виключення ОСОБА_2 з числа третіх осіб, у якому позивачка вказує, що рішення у даній справі не вплине на права та обов'язки ОСОБА_2 , тому що він не прийняв спадщину ОСОБА_3 , щоб бути залученим до участі у справі. Доказ: 22.09.1994 ОСОБА_3 склала заповіт, який охоплює усю спадщину, і який не визнаний недійсним. Відповідно до цього заповіту спадкоємцями за заповітом є діти спадкодавця ОСОБА_2 і ОСОБА_4 .
Позивачка вказує, що ОСОБА_2 не прийняв спадщину за заповітом (не подав заяву про прийняття спадщини за заповітом та постійно не проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини) і доказом цьому є спадкова справа ОСОБА_3 , копія якої міститься у матеріалах справи. Копія спадкової справи ОСОБА_3 надійшла у справу після подання позовної заяви.
У зв'язку з зазначеним та посилаючись на ст. 1223 ЦК України (в редакції від 10.06.2007), п. 1 ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст.13, ст. 53 та ст. 2 ЦПК України позивачка прохає виключити ОСОБА_2 з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, тому що рішення у даній справі не вплине на його права та обов'язки.
- відповідь на пояснення третьої особи ОСОБА_2 , в яких заявлено клопотання про залишення без розгляду зазначених пояснень третьої особи.
Позивачка вказує, що пояснення третьої особи ОСОБА_2 щодо позову не відповідають формі, встановленій ч. ч. 3-6, 9 ст. 178, ст. ч. 4 ст. 181 ЦПК України. Отже, пояснення третьої особи ОСОБА_2 щодо позову не відповідають формі пояснень третьої особи щодо позову. Пояснення третьої особи ОСОБА_2 щодо позову не відповідають змісту пояснень третьої особи щодо позову.
Тому на думку позивачки пояснення третьої особи ОСОБА_2 щодо позову не відповідають формі пояснень третьої особи щодо позову. Пояснення третьої особи ОСОБА_2 щодо позову не відповідають змісту пояснень третьої особи щодо позову: У документі, який названий "Пояснення" не викладено ні аргументів, ні міркувань ні на підтримку позову, ні заперечення проти позову. Пояснення написані донькою ОСОБА_2 і власницею будинку у якому він проживає - ОСОБА_5 (за заявою ОСОБА_6 проводилася державна реєстрація смерті ОСОБА_3 ; ОСОБА_5 отримала єдине свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 ), від якої він залежний і вказівки якої він зобов'язаний виконувати. Пояснення містять недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_2 у 2007 році подав до Решетилівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини його матері ОСОБА_3 .
У підготовчому судовому засіданні позивачка заявлені клопотання підтримала.
Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Заслухавши позивачку, дослідивши доводи заявлених клопотань, суд робить такі висновки.
Щодо клопотання позивачки про виключення третьої особи зі складу учасників справи суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Суд зазначає, що ЦПК України не передбачає виключення учасника з числа третіх осіб, але ч.3 ст.13 ЦПК України вказує на те, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, оскільки ст.53 ЦПК України передбачений порядок залучення до участі в справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, відповідно до вказаної норми, можна зробити висновок, що виключення з кола третіх осіб також вбачається можливим за заявою учасників справи.
З доводів позовної заяви та відзиву вбачається, що позиція сторін ґрунтується у тому числі на тому, що позивачка заперечує, а відповідач навпаки стверджує, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Оскільки як позов, так і відзив ґрунтуються на обставинах прийняття спадщини ОСОБА_3 саме ОСОБА_2 , рішення у цій справі у будь-якому випадку буде стосуватися питання доведення чи спростування факту неприйняття ним спадщини, а тому стосується прав і обов'язків цієї особи, а тому ОСОБА_2 відповідає критеріям, які висуваються до третьої особи чинним цивільним процесуальний законодавством.
З огляду на зазначене, клопотання позивачки про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників справи задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Тому суд розглядає вимогу клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду пояснень третьої особи ОСОБА_2 саме як вимогу про повернення цих письмових пояснень.
У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Письмові пояснення ОСОБА_2 подані 12.11.2024.
Позивачкою 20.10.2025 подана відповідь на письмові пояснення третьої особи, в яких позивачка виклала доводи як на заперечення тверджень ОСОБА_2 , так і на ствердження щодо невідповідності письмових пояснень вимогам ЦПК України.
Разом з тим, зазначені письмові пояснення долучені до матеріалів справи у тому числі в електронному виді, тобто кожен учасник справи протягом року уже мав об'єктивну можливість з ними ознайомитися.
Суд зауважує, що повернення письмових пояснень третьої особи через рік після їх подання буде проявом надмірного формалізму як відносно цієї третьої особи, так і відносно позивачки, котрою було вжито заходів на подання письмової відповіді для спростування доводів цих письмових пояснень. При цьому слід звернути увагу на те, що у разі повернення письмових пояснень третьої особи виключно з підстав їх невідповідності формі й змісту, що визначені ст. 178 ЦПК України, при тому що з цих пояснень вбачається чітка позиція третьої особи про саме прийняття ним спадщини, суд у ході судового розгляду буде позбавлений належним чином оцінити доводи позивачки, викладені нею у відповіді на ці письмові пояснення, оскільки в такому разі відповідь позивача на письмові пояснення третьої особи втрачає предметність.
Виходячи з положень ЦПК України, аналіз наданих сторонами доказів і доводів здійснюється судом при вирішенні спору по суті, а не на стадії підготовки справи до розгляду по суті, а тому суд вважає, що у сукупності, наведені вище обставини є суттєвими та дають підстави вважати, що у разі повернення письмових пояснень третьої особи після спливу значного проміжку часу та вчинення іншими учасниками відповідних дій для подання письмових заяв з метою спростування доводів третьої особи матиме місце надмірний формалізм, який нівелює права позивача та третьої особи на належне врахування їх доводів, тобто обмежить їх доступ до правосуддя.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання позивачки відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 42, 53, 178, 181, 183, 260, 261 ЦПК України, суд,
Постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виключення ОСОБА_2 зі складу третіх осіб - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення письмових пояснень третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Повна ухвала суду складена 05 листопада 2025 року.
Суддя