Справа № 526/3459/25
Провадження № 2-з/526/21/2025
іменем України
06 листопада 2025 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Черков В.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову, -
Представник позивача звернувся до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Одночасно з поданням вищевказаного позову до суду подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що відповідач є власником земельних ділянок (кадастровий номер 5320483603:03:001:0270 площею 0,1906 га, кадастровий номер 5320483603:03:001:0269 площею 0,2112 га, кадастровий номер 5320483600:00:005:0125 площею 3,6516 га, кадастровий номер 5320483600:00:005:0126 площею 3,7619 га та кадастровий номер 5320483600:00:005:0124 площею 2,5077 га). Вказує, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за договором позики у розмірі 167 569,60 грн., а також пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 1 072 445,44 грн. Відповідач повідомив позивача, що повертати кошти не збирається. Позивач з посиланням на інші судові справи, в яких стороною є відповідач, вважає, що відчуживши вказані земельні ділянки позивач буде позбавлений можливості повернути свої особисті кошти через відсутність рухомого, нерухомого майна у власності відповідача, за рахунок яких є можливість стягувати наявну заборгованість. Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії відповідачу, спрямовані на передачу третім особам (оплатного/безоплатного відчуження майна) вказаних земельних ділянок до набрання законної сили рішення суду у даній справі.
Розгляд заяви про забезпечення позову проводиться в порядку ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Верховний Суд зауважував, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.
Під час оцінки зазначеної співмірності, необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20).
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина десята статті 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
У постанові Верховного Суду від 12 липня 2022 року у справі № 910/8482/18 вказано, що: "Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів; при цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору; такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним".
Подібні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 916/10/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 917/273/20, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/16866/20, від 09 червня 2021 року у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20).
Так, звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення боргу за договором позики представник позивача зазначає, що загальний розмір заборгованості становить 1317015,04 грн., отже між сторонами у справі існує спір щодо стягнення таких коштів, які на думку позивача, неповернуті відповідачем без достатніх правових підстав, а тому, за позовними вимогами, підлягають стягненню.
Звертаючись з заявою про забезпечення позову, представник позивача посилається на те, що відповідач є власником земельних ділянок (кадастровий номер 5320483603:03:001:0270 площею 0,1906 га, кадастровий номер 5320483603:03:001:0269 площею 0,2112 га, кадастровий номер 5320483600:00:005:0125 площею 3,6516 га, кадастровий номер 5320483600:00:005:0126 площею 3,7619 га та кадастровий номер 5320483600:00:005:0124 площею 2,5077 га), може їх відчужити, тому існує очевидна неможливість (у разі задоволення позову) невиконання рішення суду, оскільки за рахунок цих ділянок є можливість стягнути заборгованість у зазначеному розмірі.
В той же час, суддя не погоджується з доводами представника позивача про забезпечення позову щодо всіх перелічених земельних ділянок, оскільки земельні ділянки (кадастровий номер 5320483600:00:005:0125 площею 3,6516 га, кадастровий номер 5320483600:00:005:0126 площею 3,7619 га та кадастровий номер 5320483600:00:005:0124 площею 2,5077 га) хоча і перебувають у власності відповідача, але за договором оренди від 2014 року (тобто ще до виникнення спірних правовідносин щодо договору позики) перебувають в оренді СПОП «Нива» (строком до 2063 року), а тому заборона передачі їх третім особам призведе до втручання в господарську діяльність вказаного орендаря, який, серед іншого, взагалі не є учасником даної справи.
З урахуванням викладеного заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме: заборонити відповідачу вчиняти певні дії, спрямовані на передачу третім особам (оплатного/безоплатного відчуження майна) земельних ділянок (кадастровий номер 5320483603:03:001:0270 площею 0,1906 га, кадастровий номер 5320483603:03:001:0269 площею 0,2112 га).
Суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження вказаним нерухомим майном не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння відповідача спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову - задовольнити частково.
У порядку забезпечення позову в цивільній справі № 526/3459/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії щодо передачі третім особам (оплатне/безоплатне відчуження майна) відносно земельних ділянок (кадастровий номер 5320483603:03:001:0270 площею 0,1906 га, кадастровий номер 5320483603:03:001:0269 площею 0,2112 га в с. Хитці Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області) до набранням рішенням законної сили у вказаній цивільній справі.
В решті вимог заяви - відмовити.
Стягувач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Боржник - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 06.11.2025.
Головуючий: В. Г. Черков