Справа № 375/1210/25
Провадження № 2/375/719/25
05 листопада 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.,
за участю секретаря судових засідань Потапенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в селищі Рокитне Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19 травня 2025 року позивач, в особі свого представника ОСОБА_2 , звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд:
- стягнути з відповідача - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» - заборгованість за кредитним договором № б/н від 15-02-2022 у розмірі 59947 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стислий виклад позиції учасників справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що 15 лютого 2022 року відповідач ознайомившись з умовами кредитування, підписав Паспорт кредиту та підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн; 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; 4. Процентна ставка, відсотків річних: 42,0%; 5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; 6. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; 7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п.2.1.1.2.12. Договору).
Заяву про приєднання про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач підписав власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 01/26, тип - Картка «Універсальна». Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, однак зі своєї сторони порушив умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 29 квітня 2025 року становить 59947,00 грн, з яких: 48223,98 грн - заборгованість за тілом кредиту та 11723,02 грн - заборгованість за просточеними відсотками.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 15 лютого 2022 року у розмірі 59947,00 грн та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Представник відповідача адвокат Зачепіло З.Я., заперечуючи проти задоволення позовних вимог, надала до суду 18 липня 2025 року відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх вимог. Зокрема, не надано доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Умов та Правил надання банківських послуг, Пам'ятки клієнта і Тарифів, щоб в сукупності із Заявою, свідчило про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг. Зазначає, що не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи Заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання Заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Не надано доказів того, що відповідна Картка була видана відповідачу, як і не надано суду відомостей, що підтверджують строк дії Картки, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на картку. Не надано доказів відкриття на ім'я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості, та з якого суд мав би встановити який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником, а додана до матеріалів справи Довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки не містить відомостей про отримання вказаних документів з боку позичальника, ознайомлення останнього з вказаною Довідкою та Прикладами використання кредитних коштів на кредитці. Також зазначає, що встановлені відсотки в розмірі 60% від просточеної суми заборгованості є несправедливими у розумінні статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та суперечить статті 21 вказаного закону. В період виконання умов Кредитного договору, ОСОБА_1 , має статус військовослужбовця Збройних Сил України, а на них поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до них не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань за користування кредитом, а також є відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
Представник позивача 6 серпня 2025 року надав суду відповідь на відзив, де заперечує обгрунтування відзиву та просить суд задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі.
Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
19 травня 2025 року справа надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2025 року надійшла у провадження судді Банах-Кокус О.В.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року було прийнято до свого провадження цивільну справу № 357/1210/25; відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
27 червня 2025 року на адресу суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
1 липня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
8 липня 2025 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
18 липня 2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про розгляд справи без участі сторони відповідача.
25 липня 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
6 серпня 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладено заперечення щодо візиву та прохання задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
13 серпня 2025 року від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та представника.
23 вересня 2025 року від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
3 листопада 2025 року від представника відповідача до суду надійшла зачва про розгляд справи без участі відповідача та представника.
Для повного та всебічного розгляду справи та з урахуванням відсутності заперечень від учасників справи суд приймає та приєднує до матеріалів справи відзив на позовну заяву, а також відповідь на відзив.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилася. Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.
З огляду на положення статтей 211, 223 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим ознайомився з умовами кредитування та підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Вказана заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_1 було підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Зі змісту заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 15 лютого 2022 року суд встановив домовленість сторін про :
тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювальна кредитна лінія до 200000,00 грн;
тип платіжної картки «Універсальна» та строк кредитування 12 місяців з пролонгацією;
процентна ставка 42,0% річних;
кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення,
проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,0%.
Відповідно до довідки № 0000004362082971 від 30 квітня 2025 року виданої АТ КБ «ПриватБанк», між позивачем та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано кредитні картки номер - НОМЕР_1 строк дії - 01/26, тип - «Універсальна», дата відкриття 15 лютого 2022 року та номер - НОМЕР_2 строк дії - 07/27, тип - «Універсальна», дата відкриття 2 листопада 2023 року.
Відповідно до банківської виписки за кредитною карткою НОМЕР_1 ОСОБА_1 користувався зазначеною карткою.
Крім того, вказаною випискою зафіксовано інші операції за картками (покупка продуктів, переказ на картку та інше), що свідчить про використання ОСОБА_1 зазначеної картки.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами, але відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 29 квітня 2025 року утворилась зоборгованість, яка становить 59947,00 грн, з яких: 48223,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11723,02 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Розрахунок заборгованості підтверджується наданою представником банку випискою по картковому рахунку відповідача за період з 15.02.2022-30.04.2025 (а.с. 20-23) та розрахунком заборгованості за договором № б/н від 15 лютого 2022 року станом на 29квітня 2025 року (а.с. 13-19).
При розрахунку заборгованості позивачем враховано часткове погашення відповідачем заборгованості, з них: за поточним тілом кредиту - 14470,44 грн, за простроченим тілом кредиту - 4102,44 грн, по нарахованим відсоткам - 4925,53 грн, по простроченим відсоткам - 780,46 грн.
На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення зазначеної вище простроченої заборгованості.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За частиною 2 статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Отже, 5 лютого 2022 року заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_1 було підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», становлять договір банківського рахунку, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належно виконувати.
Отже, вказаний кредитний договір, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 15 лютого 2022 року між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строків користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
На підставі статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, з розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 по кредитному договору №б/н від 15 лютого 2022 року вбачається, що заборгованість за вказаним договором становить станом на 29 квітня 2025 року становить 59947,00 грн, з яких: 48223,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11723,02 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення останнім зобов'язання щодо їх повернення.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача викладені у відзиві, що Договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема щодо відсутності доказів того, що відповідач здійснив дії, які можна розцінювати як укладення договору. Однак, укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Кошти було надано у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, що також підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими в частині заборгованості за тілом кредиту, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо нарахування відсотків
В частині заявлених до стягнення відсотків за кредитним договором №б/н від 15лютого 2022 року представник відповідача висловився за відсутність підстав для їх нарахування та стягнення з відповідача з огляду на його статус військовослужбовця, у зв'язку із чим на нього поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовцівта членівїх сімей».
У пункті 15 статті 14 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції чинної станом на 10 січня 2022року та 5 лютого 2022 року (дату укладення кредитного договору) було визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
На сьогоднішній день зазначена норма викладена у такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави».
Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон) є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.
Із військового квитка серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 з 27 лютого 2022 року прийнятий на військову службу на підставі Указу Президента України від 24лютого 2022 року № 64/2022 «Про загальну мобілізацію».
Відповідно до посвідчення НОМЕР_4 виданого 23 квітня 2024 року, ОСОБА_4 є учасником бойових дій.
Наведені обставини свідчать про те, що на відповідача поширюється дія пункту 15статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», тому відсотки за користування кредитом з нього стягненню не підлягають.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Суд, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково.
Як було встановлено судом, при розрахунку заборгованості позивачем враховано часткове погашення відповідачем заборгованості по нарахованим відсоткам - 4925,53 грн, по простроченим відсоткам - 780,46 грн.
За таких обставин суд вважає, що оскільки, згідно з наданими банком випискою по рахунку та розрахунку заборгованості, відповідач сплатив 5705,99 грн в погашення заборгованості по нарахованим відсоткам, тому на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 42517,99 грн, виходячи з такого розрахунку: 48223,98 грн (заборгованість за тілом) - 5705,99 грн (оплата за відсотками) = 42517,99грн.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».
У силу приписів статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що судом ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог, в розмірі 42517,99 грн, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у справі пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.
Позивач просить стягнути із відповідача 59947,00 грн. Водночас судом вирішено стягнути 42517,99 грн, що становить 70,93 %.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: 2422,40 грн х 70,93 % = 1718,21 грн.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 15 лютого 2022 року у розмірі 42517 (сорок дві тисячі п'ятсот сімнадцять) гривень 99 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати з оплати судового збору в сумі 1718 (одна тисяча сімсот вісімнадцять) гривень 21 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ14360570, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 5 листопада 2025 року.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС