Справа № 373/1899/25
31 жовтня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025110000000296 від 14.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286-1 КК України,
У проваджені Переяславського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12025110000000296 від 14.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Прокурор подав клопотання про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на строк два місяці.
Обґрунтовуючи існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України прокурор у клопотанні зазначив, що підставами вважати наявність ризику переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки, що дозволить йому переховуватися від суду. Крім цього, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків). Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчинити кримінальне правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник, якого підтримали обвинувачений та потерпіла, заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт, вказавши на те, що процесуальні ризики належним чином не обґрунтовані, зокрема, стосовно ризику переховування від суду, оскільки лише тяжкість покарання за злочин не може обумовлювати існування такого ризику. Ризики впливу на потерпілу та свідка, вчинення інших кримінальних правопорушень, не доведені доказами.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, перевірена в ході досудового розслідування та не оспорюється стороною захисту. Судом перевіряються доводи сторін щодо існування обставин та ризиків, передбачених статтями 177, 178, 194 КПК України.
Інкриміновані ОСОБА_6 дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 286-1 КК України за ознаками порушень правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2025 обвинуваченому ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 06.09.2025, який було продовжено до 03.11.2025.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Судом встановлено, що прокурором подано клопотання у строк, що визначений нормами КПК України.
Відповідно до приписів ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути таке клопотання прокурора.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, що може свідчити про можливість переховування від суду.
Обвинувачений не судимий, не одружений, на утриманні малолітня дитина, не працює, має визначене місце проживання.
Ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків, передбачений пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, втратив свою актуальність у зв'язку з тим, що судом було допитано потерпілу, свідків.
Процесуальний ризик у відповідності до пункту 5 ч. 1 ст. 177 КПК України стосовно ймовірності вчинення обвинуваченим іншого кримінального правоопрушення не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні з огляду на відсутність відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, або таких відомостей, що свідчили би про протиправну поведінку обвинуваченого в цілому.
Суд не володіє документами на підтвердження сімейних зв'язків обвинуваченого зі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а тому відхиляє доводи сторони захисту про відсутність доходів для сплати застави.
Суд вважає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України стороною обвинувачення надані докази про обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 286-1 КК України. До суду направлено обвинувальний акт, що є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, вагомість наявної обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення у поєднанні з тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дає підстави вважати, що існує ризик вчинення обвинуваченим дій щодо переховування від суду.
Відсутні підстави вважати, що цей ризик припинився або зменшився від дня постановлення попередньої ухвали суду про обрання обвинуваченому запобіжного заходу.
При розгляді даного клопотання суд звертає увагу на такі чинники: особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків у встановленому місці проживання, відсутність роботи, репутацію, майновий стан тощо.
Суд враховує наявність в обвинуваченого достатньо стійких соціальних зв'язків, про що свідчить свідоцтво про народження ОСОБА_9 , 2015 р.н., наявність постійного місця проживання у м. Києві. Такі відомості істотно не знижують вказаного процесуального ризику.
Існування означених ризиків не спростовано стороною захисту в судовому засіданні.
Суд вважає, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить мету його застосування, визначену ч. 1 ст. 177 КПК України.
З метою досягнення дієвості цього провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, з огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що доцільним і достатнім запобіжним заходом є тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у визначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд дійшов висновку про можливість визначення та одночасного застосування застави в розмірі 242240 грн відповідно до ухвали суду від 09.07.2025. Враховуючи матеріальний стан обвинуваченого та інші обставини, що мають значення для вирішення питання про можливість застосування до обвинуваченого застави, суд вважає, що розмір застави підлягає зменшенню для можливості виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст. 177, 194-196, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці з 31 жовтня 2025 року до 31 грудня 2025 року включно, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Зменшити розмір застави ОСОБА_6 до сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120,00 грн (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Переяславського міськрайонного суду Київської області.
Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент часу внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Переяславський міськрайонний суд Київської області.
За умови внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений, який вніс заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити строк дії ухвали до 31 грудня 2025 року.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: ОСОБА_10