Справа № 367/11060/25
Провадження №2-о/367/464/2025
про повернення заяви
06 листопада 2025 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 22.09.2025 вказаний матеріал передано для розгляду судді Ткаченко М.О.
Ухвалою суду від 22.09.2025 заяву залишено без руху, заявнику надано строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
23.09.2025 копію ухвали суду було направлено заявниці на адресу її фактичного проживання, зазначену у заяві: АДРЕСА_1 .
04.11.2025 конверт із копією ухвали повернувся до суду неврученим. Згідно із інформацією щодо статусу відправлення поштове відправлення перебувало на пошті з 18.10.2025 року та було повернуто 01.11.2025 за закінченням встановленого терміну зберігання.
Суд зазначає, що ухвалу суду від 22.09.2025 оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України».
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.
Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі за №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі за №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження за №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі за №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі за №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі за №24/260-23/52-б).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тож, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 року у справі за №2-4159/12 (провадження за №61-4961св19).
Таким чином, суд зазначає, що оскільки судом направлено ухвалу на дійсну адресу заявниці, зазначену нею власноруч у заяві і така повернулась до суду за закінченням встановленого терміну зберігання, заявниця вважається належним чином повідомленою про залишення позовної заяви без руху.
При цьому заявниця про зміну адреси суд не повідомляла, будь-яких заяв та повідомлень на адресу суду не надсилала, провадженням у справі протягом більше ніж місяць не цікавилась.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом за №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Водночас, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Станом на 06.11.2025 недоліки заяви усунуто не було, жодних документів на виконання ухвали суду про залишення заяви без руху до суду не надходило
На підставі зазначеного, заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню заявниці, що в свою чергу не є перешкодою у доступі до правосуддя, тобто повторному зверненню із відповідною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 185, 258-261, 294, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - визнати неподаною та повернути заявниці.
Роз'яснити заявниці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне судове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.О. Ткаченко