Справа № 366/1906/25
Провадження № 3/366/1262/25
Іменем УКРАЇНИ
22 липня 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709917 від 22.06.2025: «22.06.2025 близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 в с. Зорин по вул. Чорнобильська з хуліганських мотивів висловлювався в бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим порушив громадський спокій, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП».
Протокол склав поліцейський СРПП ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції Овсієнко А.В.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 26.06.2025, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 22.07.2025.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений вчасно, належним чином, шляхом направлення судової повістки з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, яке, як вбачається з трекінгу відстеження поштового відправлення за №0610267601421 на офіційному сайті АТ «Укрпошта», вручено одержувачу 16.07.2025 та шляхом направлення смс-повідомлення на особистий номер телефону, текст якого не доставлено з причини «абонент тимчасово не доступний».
Крім того, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Проте, причини неявки до суду ОСОБА_1 не повідомив, станом розгляду справи не цікавився, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005, зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи відносно нього у судове засідання не з'явився, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, суддя розцінює його неявку неповажною та вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
За положеннями ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи[…].
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 709917 від 22.06.2025, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;
- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 22.06.2025, відповідно до яких, 22.06.2025 близько 01:00 год. до будинку за адресою АДРЕСА_1 , де проживає її донька, ОСОБА_3 прийшов співмешканець доньки, ОСОБА_1 та почав вибивати двері до будинку та погрожувати фізичною розправою, оскільки хотів забрати свої речі з будинку;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 22.06.2025, від надання яких він відмовився у порядку ст.63 Конституції України.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у дрібному хуліганстві, тобто нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони дрібного хуліганства є місце вчинення діяння, яким є виключно громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV).
Опосередковано поняття громадського місця визначено також у ст. 178 КУпАП: це вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту, включно з транспортом міжнародного сполучення.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства, а також мета порушення громадського порядку та спокою громадян. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм будь-якого хуліганства, в тому числі і дрібного хуліганства.
При цьому, зміст і спрямованість діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій особи, відносно якої складений протокол, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Суб'єктом правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.
Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709917 від 22.06.2025, складеному відносно ОСОБА_1 , особою, що його склала зазначено, що «22.06.2025 близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 з хуліганських мотивів висловлювався в бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим порушив громадський спокій».
При цьому, у поясненнях ОСОБА_2 , які долучені до матеріалів справи, зазначено, що «22.06.2025, вона, ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_3 , здійснила виклик поліції тому, що до будинку за адресою АДРЕСА_1 , де проживає її донька, ОСОБА_3 , прийшов співмешканець доньки, ОСОБА_1 та почав вибивати двері до будинку та погрожувати фізичною розправою…».
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 та пояснення ОСОБА_2 , яка вказана у протоколі як потерпіла, містять в собі суперечності, зокрема, зі вказаних протоколу та пояснень ОСОБА_2 не можна зробити висновку про те, в чому саме проявляється об'єктивна сторона правопорушення та яким чином конфлікт вплинув на громадський порядок і спокій громадян, як і не встановлено, що місце вчинення адміністративного правопорушення відноситься до громадського. Оскільки, як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_1 , під час вчинення дій, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знаходився у громадському місці, а перебував на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідно до ст. 269 КУпАП, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Судом встановлено, що у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення потерпілою особою зазначено ОСОБА_2 , як, відповідно до її письмових пояснень, проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, під час судового розгляду суду не вдалося встановити, яким чином адміністративним правопорушенням, вчинення якого особою, яка складала цей протокол, інкримінується ОСОБА_1 , ОСОБА_2 завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, оскільки вказана особа не проживає за адресою АДРЕСА_1 . Про перебування її за вказаною адресою 22.06.2025 близько 01:00 год (дата і час вказані у протоколі) у письмових поясненнях не зазначено.
Виходячи з цього очевидним є порушення процедури визначеної щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, який є носієм фактичних даних, тобто доказом по справі.
За наведених обставин, суддя приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 належними та достатніми доказами не доведена, а визнавати доказом вчинення правопорушення один лише протокол про адміністративне правопорушення суддя не в праві з наведених вище підстав.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (висновки, викладені в рішенні ЄСПЛ від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161, заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.07.2011, заява № 39598/03).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Внаслідок зазначених вище порушень, протокол виключається з числа доказів, а відповідно будь-яких інших доказів щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та яке інкримінується ОСОБА_1 до суду не надано.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на встановлені обставини справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.173, 247, 251, 280, 283-285, 294 КУпАП суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ