№366/2254/25
№2/366/788/25
04.11.2025 Іванківський районний суд Київської області у складі судді Слободян Н.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у с-щі Іванків Вишгородського району Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 11.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2304205, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 7000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання виконало в повному обсязі. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 34580 грн., з яких:7000 грн. - тіло кредиту; 2625 грн. - заборгованість за процентами; 1330 грн. - заборгованість за комісією.
23.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ«ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №65-МЛ, у відповідності до умов якого, право вимоги за кредитним договором №2304205 від 11.12.2020 перейшло ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» заборгованість у розмірі 34580 грн. та судові витрати (судовий збір у сумі 2422,40 грн. та 8000 грн. витрат на правову допомогу.
Рух справи
16.07.2025 позовна заява надійшла до суду та була передана на розгляд судді Слободян Н.
21.07.2025 у справі відкрите провадження, вирішено розгляд проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано, за клопотанням представника позивача письмові докази. Відповідачу надано строк для подання відзиву. Перший розгляд призначений на 01.09.2025, відкладений на 30.09.2025, 04.12.2025
Позиції сторін
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи (шляхом направлення судової повістки, за зареєстрованим місцем проживання, проте, рекомендовані відправлення повернулись з довідками відділення ПАТ «Укрпошта» з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою»), тому відповідач, відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позовну заяву не надав. Крім того, про розгляд справи було опубліковано оголошення на сайті судової влади.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 ЦПК України.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
Суд, вивчивши матеріали справи (подані письмові докази), приходить до такого.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено,що 11.12.2020між ТОВ«Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2304205(а.с.5-12), який підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (S47470), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 6.2. Кредитного договору, адреси та реквізити сторін, а також довідка ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію ( а.с.13-18).
Відповідно до п. 1.1 - 1.6цього Договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором надати позичальнику грошові кошти в розмірі 7000 грн. Кредит надається загальним строком на 30днів з 11.12.2020. Термін повернення кредиту і сплати комісії - 10.01.2021. Комісія за надання кредиту - 1330 грн. ( 19% від суми кредиту одноразово), проценти за користування кредитом - 5250 грн. (ставка 2,5% за кожен день користування кредитом), стандартна базова процентна ставка - 5% (застосовується з дати закінчення строку надання кредиту протягом 60 днів (п.2.2.3 Договору).
Комісія за надання кредиту: 1330 грн., яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 договору).
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок (п. 2.1 договору).
Пунктом 2.3.1. Договору погоджено, що позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження стоку користування кредитом/повернення кредиту на таких саме умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 правил. Для продовження /поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Пунктами 3.3.2. - 3.3.3. Договору встановлений обов'язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього Договору. У разі порушення строків повернення кредиту на вимогу кредитодавця сплатити пеню.
Згідно із анкетою-заявою на кредит №2304205 від 11.12.2020 ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7000 грн., з датою повернення 10.01.2021, сума до повернення 13580 грн., комісія за надання кредиту 1330 грн. за ставкою 19 % від суми договору, проценти за користування кредитом 5250 грн., нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с. 13, зворот-14).
Відповідно до копії платіжного доручення 35211529 від 11.12.2020 (а.с. 18, зворот) ШапоренкоА.В. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )11.12.2020 перераховано відповідачу на картку НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 7000 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 2304205.
Докази того, що банківська картка із зазначеним номером належить відповідачу, останнім не спростовані.
Згідно з наданою позивачем відомістю про щоденні нарахування та погашення за вказаним договором (а.с. 19-20) заборгованість відповідача станом на 20.05.2025 за кредитним договором становить 34580 грн., з яких: 7000 грн. - сума кредиту; 1330 грн. - заборгованість за комісією; 26280 грн. - прострочена заборгованість за процентами. Відповідач оплати в рахунок погашення заборгованості не здійснювала.
Суд враховує, що такий розрахунок не спростовано відповідачем, не надано суду свій контррозрахунок на суму боргу.
До позовної заяви позивачем також додано копію довідки про ідентифікацію відповідача (а.с. 18).
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №757/40395/20-ц, від12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.
Зазначений вище кредитний договір №2304205,укладений 11.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином,дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку,що кредитний договір №2304205від11.12.2020 підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора S47470, тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами зазначеного кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У частині першій статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з частиною першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (статті 517 ЦК України).
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-979цсі5.
23.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №65-МЛ (а.с. 10,зворот-24), відповідно до якого на умовах встановлених цим договором, кредитор ТОВ «Мілоан» передає(відступає)новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників,укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
Для підтвердження дійсності прав вимоги, що відступаються, кредитор надає новому кредитору документацію в порядку, визначеному цим договором (п. 6.2.2 договору).
Відповідно до п. 6.2.3. Договору відступлення прав вимоги, права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання цього Договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Новим кредитором та Кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги.
Відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників (п. 6.2.4.)
З копії платіжної інструкції № 27347 від 23.03.2021 (а.с. 26) вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ціну згідно договору відступлення прав вимоги № 65-МЛ від 23.03.2021.
Згідно копії акту приймання-передачі реєстру боржників від 02.12.2022 до договору відступлення прав вимоги №65-МЛ від 23.03.2021 (а.с. 25,зворот), ТОВ «Мілоан» передав, а новий кредитор, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», прийняв реєстр боржників кредитора від 23.03.2021.
Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 65-МЛ від 23.03.2021 (а.с. 25), у цьому реєстрі ОСОБА_1 під порядковим номером 1120 значиться як боржник за Договором № 2304205, сума заборгованості за яким 34580 грн., з яких: 7000 грн. - тілу кредиту; 26250 грн. - залишок по відсотках; 1330 грн. - залишок по комісії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначає, що ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, а відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, допустивши прострочення сплати визначених кредитним договором платежів.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідач, отримавши обумовлену у кредитному договорі суму, належним чином не виконала взяті на себе кредитні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується письмовими доказами та підлягає стягненню з позичальника на користь банку.
Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала.
З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між позивачем та первісним кредитором ТОВ «Мілоан» кредитного договору, факт отримання відповідачем коштів за вказаним договором та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору у строки, визначені сторонами, та факт переходу права вимоги за цим договором до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000 грн.
Згідно ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проценти за користування кредитом нараховані за період з 11.12.2020 по 10.01.2021 (пільговий період) та з 11.01.2021 по 11.03.2021 (поточний період), в межах строку кредитування.
Надаючи оцінку наданим позивачем доказам, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, комісії та нарахованих процентах є обґрунтованими та такими, що засновані на законі, тому підлягають задоволенню.
Судові витрати
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на правову допомогу.
Згідно з частинами першою та третьою статті 137 ЦПК України, судові витрати сторони на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи, присуджуються в розумних межах.
Позивачем подано договір про надання правничої допомоги № 0206 від 02.06.2025, акт наданих послуг від 18.06.2025, з яких вбачається, що вартість послуг визначено в розмірі 7?000 грн. До акта наданих послуг включено: усну консультацію тривалістю 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год., погодження правової позиції - 30 хв., складання позовної заяви - 3 год 30 хв.
Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, виходить із принципів розумності, співмірності та справедливості (частина четверта статті 10 ЦПК України, частина третя статті 137 ЦПК України).
Ураховуючи характер спору, обсяг наданих правничих послуг, відсутність будь-яких заперечень або участі відповідача в розгляді справи, а також загальну суму позову (34580 грн.), суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7?000 грн. є такими, що відповідають критеріям розумності та співмірності вартості позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 206, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» заборгованість за договором про споживчий кредит №2304205 від 11.12.2020 у розмірі34580 грн., з яких: 7000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1330 грн. - прострочена заборгованість за комісією; 26250 грн.. - заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та 7000 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне рішення складено 04.11.2025.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, 4 поверх. Код ЄДРПОУ: 35234236).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 )
Суддя Н.П. Слободян