"06" листопада 2025 р. Справа № 363/3977/25
06 листопада 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участі секретаря Підопригори Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
15.07.2025 року позивачка звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 . Так, в обґрунтування позову вказано, що 10.05.2014 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління у м. Києві, актовий запис за №569. Позивачка вказує, що з грудня 2024 року сторони вони проживають окремо, шлюбно-сімейні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, у кожного свій бюджет. Причиною цього є є різні характери та різні погляди на сім'ю і побут. Відновлення шлюбних відносин, як вважає позивачка, є неможливим. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.08.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, при цьому надала до суду заяву в якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, на позовних вимогах наполягала та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, крім того повідомлявся через офіційний портал «Судова влада України», веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі.
Відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідачки.
06.11.2025 року, відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 3 СК України - сім'я є первинним та основним осередком суспільства, яка створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частина 1 ст. 21 СК України зазначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, передбачено ч. 1 ст. 24 СК України.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, що досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Частина 3 ст. 105 СК України зазначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Так, ч. 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Частина 2 ст. 112 СК України зазначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України - у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.
Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і може бути припинений внаслідок його розірвання.
Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.05.2014 року вбачається, що 10.05.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління у м. Києві зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис за №569 та видане відповідне свідоцтво. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.08.2014 року.
Судом встановлено, що тривалий час сторони проживають окремо, шлюбно-сімейні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, причиною цього є різні характери та різні погляди на сім'ю та побут. Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 115 СК України, суддя -,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 10.05.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис за №569, свідоцтво про шлюб видане повторно серії НОМЕР_1 .
Витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. залишити за позивачкою.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуюча суддя О.П. Дьоміна