Справа № 357/11646/25
Провадження № 2/357/5132/25
05 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Сомок О.А. ,
секретар судового засідання - Пугач В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
У липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що з відповідачем по справі він перебуває у шлюбі з 13 вересня 2008 року, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 1217. Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказував на те, що спільне проживання з відповідачкою не склалося, на протязі останніх років 2024-2025 сімейне життя між ними поступово погіршувалося, вони неодноразово намагалися зберегти шлюб, але в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Вже тривалий час проживають окремо. Кожен з нас має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у нашій сім'ї. У нас не було взаємоповаги та взаєморозуміння одне до одного, у них різні погляди на життя та інтереси. Всі вжиті заходи, щодо збереження сімейних стосунків на протязі двох років не дали жодних зрушень для збереження сім'ї. Внаслідок чого збереження шлюбу та спільне проживання неможливе і буде суперечити його інтересам. Просив розірвати шлюб.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
07 серпня 2025 року ухвалою судді було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
22.09.2025 від відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшла заява про надання строку на примирення. У заяві відповідачка заперечувала щодо розірвання шлюбу та просила надати подружжю строк для примирення терміном 6 місяців. Заяву обгрунтовує тим, що протягом перебування у шлюбі з ОСОБА_1 прикладає зусилля щодо збереження шлюбу, оскільки бажає, щоб їх діти росли в повноцінній родині. Відповідачка вважає, що твердження позивача про те, що вони не ведуть спільного господарства не відповідає дійсності, оскільки майно у них спільне. Зазначає,що вона прикладає максимум зусиль щодо врегулювання спірних питань між подружжям. Вважає, що підстави для розірвання шлюбу відсутні.
05.11.2025 позивач позивача у судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, направив до суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти надання строку на примирення категорично заперечував.
05.11.2025 відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, направила до суду заяву в якій просила розглядати подану нею заяву про надання сторонам строку для примирення за її відсутності.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду і не подали суду клопотань про відкладення судового засідання, суд вважає можливим провести судове засідання за їх відсутності.
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 13 вересня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 1217, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають двох малолітніх дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З позовної заяви вбачається, що сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні стосунки не підтримуються, збереження сім'ї неможливе, такий шлюб суперечить інтересам позивача.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно із роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (провадження № 61-3235св19).
Тобто, у випадку виявлення під час розгляду справи обставин або фактів, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що надання строку для примирення подружжя є лише правом суду, а не його обов'язком.
У позовній заяві зазначено, що позивач не бажає надалі перебувати у шлюбі з відповідачем, а збереження шлюбу буде суперечити його інтересам. Також 05.11.2025 позивачем подано до суду заяву, за змістом якої він категорично заперечує проти надання їм з відповідачкою строку для примирення і просить розірвати шлюб.
Беручи до уваги час знаходження даної справи у провадженні суду, вік спільних дітей, відсутності у сторін домовленостей щодо примирення, а також враховуючи позицію позивача, який наполягав на розірванні шлюбу та заперечував щодо надання строку для примирення, суд не знаходить підстав для задоволення заяви відповідачки про надання сторонам строку для примирення.
Згідно з ч.2 ст.112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження сім'ї подружжя ОСОБА_5 , є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу. Оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, тому шлюб слід розірвати.
Згідно з ч.2ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судові витрати необхідно залишити за позивачем згідно з його заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 24, 56, 110-113 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 13 вересня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 1217 - розірвати.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 05 листопада 2025 року.
Суддя Білоцерківського міськрайонного
суду Київської області Олена СОМОК