Справа № 357/17268/25
1-кс/357/2344/25
05 листопада 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_3 ,
слідчий: ОСОБА_4 ,
власник майна: ОСОБА_5 ,
представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква, Київської області, в приміщенні суду, в залі судового засідання № 3 по кримінальному провадженню №12025111120000366, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням по матеріалам кримінального провадження №12025111120000366, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене в ході проведення 28.10.2025 обшуку автомобіля марки «BMW 525», 1993 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 , який належить на праві власності (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) ОСОБА_5 та перебуває у фактичному його володінні, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2025, а саме: мобільний телефон марки «Infinix», модель «Infinix Х6525», який поміщено до спец. пакету № RIC 2096067.
В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що 03.09.2025 до ЧЧ ВП 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області звернулась ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 03.09.2025 року близько 12 год 47 хв їй на мобільний телефон зателефонували невідомі особи під приводом служби безпеки працівників банку “Monobank» та повідомили, що відбуваються шахрайські дії і грошові кошти потрібно перевести на нову банківську картку, в результаті чого потерпіла перерахувала грошові кошти в сумі 79.500 грн, чим потерпілій заподіяно матеріальної шкоди.
28.10.2025 в період часу з 20 год. 57 хв. по 21 год 21 хв. за адресою: Київська область, місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок № 104, в порядку ст. 223, 233, 234, 236 КПК України проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_9 справа № 357/17268/25 1-кс/357/2268/25 автомобіля марки «BMW 525», 1993 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 , який належить на праві власності (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) ОСОБА_5 та перебуває у фактичному його володінні, в ході якого було виявлено та вилучено наступні речові докази та документи: на передньому сидінні автомобіля виявлено мобільний телефон марки «Infinix», модель «Infinix Х6525», який поміщено до спец. пакету № RIC 2096067.
29.10.2025 проведено огляд предметів, речей та документів, а саме: мобільного телефону марки «Infinix», модель «Infinix Х6525», який поміщено до спец. пакету № RIC 2096067.
29.10.2025 вищевказані предмети, речі та документи постановами слідчого визнані речовими доказами та документами в порядку ст.ст. 98, 99 КПК України.
Виходячи з того, що під час вищезазначеного обшуку виявлено та вилучено предмети, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, виникає необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене вищевказане майно.
В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив їх задовольнити.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечувала проти задовлення клопотання прокурора та зазначила, що обшук автомобіля марки «BMW 525», д.н.з. НОМЕР_4 , в ході якого було вилучено мобільний телефон марки «Infinix», модель «Infinix Х6525», проводився за участю спеціаліста - оперуповноваженого УПК ДКП НПУ ОСОБА_10 , крім цього вказаний мобільний телефон у подальшому 29 жовтня 2025 року оглядався слідчим, у зв'язку з чим, посилаючись на норми КПК, вважає, що фактично у слідчого, прокурора була реальна можливість здійснити виявлення, відновлення (у разі її видалення) та копіювання інформації за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів із залученням спеціаліста та надалі за необхідності використати такі докази як оригінали документів. Жодних даних про те, що копіювання інформації з пристрою було неможливим у матеріалах клопотання прокурора не наведено. На мобільному телефоні не встановлений пароль, доступ до нього власником не обмежувався, тому підстави для направлення його на експертизу для подолання систем логічного захисту, на думку представника власника майна, відсутні. Крім цього, адвокат ОСОБА_6 зазначає про те, що зміст протоколу огляду телефону не підтверджує жодним чином, що мобільний телефон «Infinix Х6525» має будь-який стосунок до кримінального правопорушення чи може бути знаряддям вчинення злочину. На думку представника власника майна, у даному випадку орган досудового розслідування не наводить жодних доказів та фактів, що підтверджують незаконне походження пристрою, його придбання за кошти, здобуті злочинним шляхом, чи використання його у вчиненні злочину, тому арешт з метою спеціальної конфіскації також є безпідставним і не відповідає вимогам частини 2 статті 170 КПК України, при цьому, у поданому прокурором клопотанні не наведено жодних конкретних обставин або доказів, які б свідчили про існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Власник майна в судовому засіданні підтримав думку свого представника, проти задовлення клопотаня заперечував.
Слідчий суддя вислухавши доводи прокурора та позицію власника майна та його представника по заявленому клопотанню, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Так, слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025111120000366, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що 28.10.2025 в період часу з 20 год. 57 хв. по 21 год 21 хв. за адресою: Київська область, місто Біла Церква, бульвар Олександрійський,будинок № 104, в порядку ст. 223, 233, 234, 236 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2025, проведено обшук автомобіля марки «BMW 525», 1993 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 , який належить на праві власності (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) ОСОБА_5 та перебуває у фактичному його володінні, в ході якого було виявлено та вилучено наступні речові докази та документи: на передньому сидінні автомобіля виявлено мобільний телефон марки «Infinix», модель «Infinix Х6525», який поміщено до спец. пакету № RIC 2096067.
29.10.2025 проведено огляд предметів, речей та документів, а саме: мобільного телефону марки «Infinix», модель «Infinix Х6525», який поміщено до спец. пакету № RIC 2096067.
29.10.2025 вищевказаний мобільний телефон постановою слідчого визнаний речовим доказом в порядку ст.ст. 98, 99 КПК України.
Виходячи з того, що на даний час у слідства є достатні підстави вважати, що вилучений в ході проведеного обшуку мобільний телефон є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення чи відчуження вказаного майна, у слідства виникла необхідність накласти арешт на вище вказаний мобільний телефон, із забороною користування та розпорядження вказаним.
Враховуючи, що майно вилучене під час проведення обшуку 28.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді, тому згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Отже в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, тимчасово вилучене 28.10.2025, а клопотання подано до суду засобами поштового зв'язку 29.10.2025, тобто не пізніше 48 годин після вилучення майна, тобто в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином у слідчого судді наявні всі підстави вважати, що майно, вилучене під час обшуку місця події 28.10.2025 відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та підлягає арешту.
Згідно зі ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей і грошей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: - збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПКУ речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володіння яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливість володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Разом з тим, приписами ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Отже, слідчим суддею встановлено, що під час проведення обшуку вдалось зафіксувати первинні дані вилучених речей. Необхідним є збереження первинних параметрів таких речей, до проведення їх огляду у встановленому Законом порядку, поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об'єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт може бути приховано або знищено.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
З наведеного вбачається, що тимчасово вилучене в ході обшуку 28.10.2025 майно, підлягає арешту, із забороною відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.
Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, для арешту тимчасово вилученого майна.
Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 167, 170-173, 175, 309, 392, 532, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12025111120000366, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 28.10.2025 під час обшуку автомобіля марки «BMW 525», 1993 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 , який належить на праві власності (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) ОСОБА_5 та перебуває у фактичному його володінні, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2025, а саме: мобільний телефон марки «Infinix», модель «Infinix Х6525», який поміщено до спец. пакету № RIC 2096067, із забороною відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.
Копію ухвали негайно скерувати прокурору Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 - для виконання, власнику майна та представнику -- для відома.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 06.11.2025 о 08:30 год. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павла Скоропадського, 4А, зал судового засідання № 1 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Слідчий суддяОСОБА_11