Справа № 293/1308/25
Провадження № 2/293/800/2025
06 листопада 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1
до Черняхівської селищної ради
про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
30.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Черняхівської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до змісту якого просить:
- визначити додатковий строк для подачі нею, ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за таких підстав.
Загальні вимоги до позовної заяви містяться у ст. 175 ЦПК України.
Так, за приписами п.5 ч.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. 5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Однак, в позові позивачем не зазначено жодних поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій та відповідно доказів цього.
Також позивач не надає доказів родинних зв'язків з особою спадкодавця, що є суттєвим.
Серед іншого позивач зазначає, що зважаючи на час відкриття спадщини (05.06.2000) та на п.5. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ЦК України 2003 року, згідно із якими вона після смерті баби ОСОБА_2 є спадкоємицею п'ятої черги.
При цьому, позивач здійснює посилання на наявність дочки спадкодавця, однак доказів прийняття/неприйняття спадщини за життя останньої після смерті ОСОБА_2 не зазначає.
Водночас, за заявленими вимогами позивача та зазначених обставин на обґрунтування цих вимог суд уважає за необхідне роз'яснити позивачу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави.
Отже, норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.
При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Разом з тим, суд звертає увагу, що нормами статтей 529-532 ЦК УРСР було передбачено дві черги спадкоємців за законом, а також визначено право на спадкування утриманцями та усиновленими і усиновителями.
Відповідно до ст. 529ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст. 530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так із боку матері (друга черга).
Отже, відповідно до Цивільного кодексу Української PCP 1963 року в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_2 , не було передбачено права онуків на спадкування за законом.
Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладені вище обставини суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст.81, 83, 136, 175, 177, 185 ЦПК України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк в 7 (сім) днів з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою сторінки:
https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана: 06.11.2025
Суддя Людмила ЛОСЬ