Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4391/25
Провадження № 2/279/1985/25
05 листопада 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Райвахівською Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4391/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", в інтересах якого діє представник адвокат АО "Апологет" Усенко М.І., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що 30.12.2020 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_2 в електронній формі з дотриманням ст. 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" було укладено договір про споживчий кредит №2533491.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі. Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15000 грн. на умовах, визначених кредитним договором. Підтвердженням виконання Товариством зобов'язань є платіжне доручення про успішне перерахування коштів за кредитним договором №2533491 від 30.12.2020 року.
Відповідач, в свою чергу, зобов'язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Однак, свої кредитні зобов'язання відповідач не виконала.
08.04.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" відповідно до чинного законодавства укладено договір відступлення прав вимоги №66-МЛ, за умовами якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2533491 від 30.12.2020 року.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 33250,01 грн., з яких : заборгованість за тілом кредиту - 14250 грн.; заборгованість за відсотками - 16750,01 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 2250 грн.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач направив відповідачу досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною.
Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, добровільно не погашає прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2533491 від 30.12.2020 року у розмірі 33250,01 грн., понесені судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника за правилами спрощеного провадження.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.08.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористалася, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подала.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач порушив спір з приводу договірних правовідносин у сфері кредитування. Зазначає, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором про споживчий кредит №2533491 від 30.12.2020 року в сумі 33250,01 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем подано розрахунок заборгованості за договором про споживчий кредит №2533491 від 30.12.2020 року (за період з 30.12.2020 по 28.03.2021 року), згідно якого за відповідачем станом на 28.03.2021 року рахується заборгованість в сумі 33250,01 грн., договір про споживчий кредит №2533491 від 30.12.2020 року, додаток №1 (Графік платежів) до договору про споживчий кредит №2533491 від 30.12.2020 року, додаток №2 (Паспорт споживчого кредиту №2533491) до договору про споживчий кредит №2533491 від 30.12.2020 року, довідка про ідентифікацію від 30.12.2020 року, платіжне доручення 36632838 від 30.12.2020 року про перерахунок коштів згідно договору №2533491, анкета - заява на кредит №2533491 датована 31.12.2020 року.
Також, в обґрунтування позовних вимог, позивачем подано договір відступлення прав вимоги №66-МЛ від 08.04.2021 року, акт приймання-передачі Реєстру боржників від 08.04.2021 року до договору відступлення прав вимоги №66-МЛ від 08.04.2021 року, витяг з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №66-МЛ від 08.04.2021 року, платіжна інструкція (безготівковий переказ в національній валюті) за оплату компенсації за придбання (відступлення) права вимоги згідно п.7.1. Договору відступлення права вимоги №66-МЛ від 08.04.2021 року.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно долученого, в якості доказів до позовної заяви, договору про споживчий кредит вбачається, що кредит відповідачу надається в безготівковій формі у національній валюті на картковий рахунок та вважається наданим в день перерахування суми кредиту.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування на картковий рахунок кредитних коштів відповідачу (позичальнику) ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 ) за договором про споживчий кредит №2533491 від 30.12.2020 року в сумі 15000 грн., відповідно до вимог ст. 526, 1046, 1088 ЦК України.
Надані позивачем документи лише констатують нараховану заборгованість первинним кредитором ТОВ "Мілоан" за договором про споживчий кредит, але не підтверджують її наявність та походження.
Кредитний договір, який укладається після позитивного рішення щодо надання кредиту позичальнику, не вважається доказом надання/отримання кредитних коштів. На етапі підписання кредитного договору правовідносини за договором не виникають, оскільки такий документ за своєю природою вказує лише про намір сторін вступити до правовідносин. В кредитному договорі зазначаються лише умови кредитування: строки, розміри надання та повернення кредиту, порядок кредитування та інші умови.
Належним доказом заборгованості відповідача за тілом кредиту може бути виписка по картковому рахунку, яка повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами. Разом з тим, позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) коштів за кредитним договором - не надано належного розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Крім того, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не міститься. Ні в змісті кредитного договору, ні в будь-яких інших документах оформлених при наданні кредитних коштів, всупереч викладених вище вимог Закону, реквізити повного карткового рахунку відповідача не зазначено.
Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий разом із позовною заявою з об'єктивних причин, позивач повинен про це письмово повідомити суд та зазначивши: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно наданого позивачем до матеріалів справи платіжного доручення №36632838 від 30.12.2020 року на підтвердження позовних вимог та перерахування коштів вбачається, що ТОВ "Мілоан" на картковий рахунок № НОМЕР_2 було перераховано 15000 грн., призначення платежу: кошти згідно договору №2533491, отримувач коштів: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
17.09.2025 року від АТ КБ "ПриватБанк" до суду надійшла відповідь на ухвалу суду про витребування доказів, відповідно до якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 ) в АТ КБ "ПриватБанк" банківська платіжна картка за № НОМЕР_2 не емітувалася, зазначена картка в АТ КБ "ПриватБанк" за клієнтом ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 ) не обслуговується.
Суд звертає увагу, що в тексті договору про споживчий кредит не зазначено про можливість перерахування кредитодавцем кредитних коштів на рахунок іншої особи, крім позичальника.
Доказів доступу відповідача до картки №4149-62ХХ-ХХХХ-ХХ84 матеріали справи не містять.
Таким чином, судом спростовується твердження позивача про те, що відповідачу були перераховані та останньою отримані кредитні кошти, оскільки згідно отриманої судом інформації банківська картка, відповідачу не належить, можливість перерахувати кредитні кошти на картковий рахунок третьої особи договором про споживчий кредит не передбачена, отже вказане платіжне доручення є неналежним доказом щодо перерахування коштів у справі.
Наданий позивачем розрахунок суми боргу за договором позики також не є доказом, так як не дає суду змоги перевірити, чи надавалися в дійсності кошти відповідачу (позичальнику) в кредит.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
У відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
В матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, які б підтверджували факт отримання коштів у кредит відповідачкою.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст.13 ЦПК України).
Позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти саме відповідачу в розмірі, що передбачений договором про споживчий кредит, та що відповідач ці кошти отримала.
Також, суд звертає увагу на те, що анкета-заява на кредит №2533491 датована 31.12.2020 року.
Анкета-заява є вихідним документом, на основі якого кредитна установа аналізує фінансовий стан позичальника та приймає рішення про надання кредиту.
Згідно розділу процес оформлення та розгляду заяви вбачається, що :
- Заповнення анкети заяви відбувалося 31.12.2020 року об 12:16:14;
- Автоматична перевірка відбувалася 31.12.2020 року об 12:16:43;
- Перевірка у БКІ відбувалася 31.12.2020 року об 12:16:54;
- Скоринг 31.12.2020 року об 12:17:07;
- Підтвердження зміни умов 31.12.2020 року об 12:17:07;
- Підписання договору відбулося 31.12.2020 року об 12:17:21;
- Оброблено 31.12.2020 року об 12:17:56.
Відповідно до ч.1,2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Частиною 1 ст.10 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов'язаний з урахуванням встановлених законодавством вимог, використовуючи свої професійні можливості, оцінити кредитоспроможність споживача, враховуючи, зокрема, строк, на який надається споживчий кредит, суму кредиту, доходи споживача, мету отримання кредиту, а також інформацію про виконання споживачем зобов'язань за кредитними операціями, включаючи зобов'язання перед іншими кредитодавцями. Оцінювання кредитоспроможності споживача здійснюється на підставі достатньої інформації, отриманої від споживача, та, за необхідності, на основі інформації, законно отриманої з інших джерел. Кредитодавець зобов'язаний здійснювати оцінювання кредитоспроможності на підставі внутрішньої політики з оцінки кредитоспроможності з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
В той же час прийняття рішення, а саме погодження умов кредитування по заяві №2533491 відбулося 30.12.2020 року, згідно довідки про ідентифікацію одноразовий ідентифікатор Z67365 відправлений позичальнику 30.12.2020 об 21:17, Акцепт договору (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснено 30.12.2020 року, договір про споживчий кредит №2533491 датовано 30.12.2020 року.
Отже надані позивачем докази містять розбіжності в часі та даті, що ставить під сумнів їхню достовірність.
Оскільки, наявні в матеріалах справи докази містять суперечливі дані, будь-яких належних та допустимих доказів фактичної видачі кредитних коштів відповідачу, користування відповідачем кредитними коштами за кредитним договором матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в порядку повернення кредиту будь-яких коштів.
З огляду на наведене позов задоволенню не підлягає.
Оскільки в задоволені позову відмовлено, відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", місце знаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 , корпус 28 , 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ