Справа №: 272/662/25
Провадження № 2/272/579/25
04 листопада 2025 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Карповця В.В.,
з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, суд
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачкою був укладений договір про надання споживчого кредиту №8085060. Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальникові кредит в сумі 6000,00 гривень, строком на 360 днів, за користування кредитом нараховуються проценти у вигляді процентної ставки 1,5% в день та застосовується в межах строку кредиту. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 8085060 від 14.07.2024 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 26310,00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту)- 6000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9450,00 гривень; заборгованість за пенею та/або штрафами 10860,00 гривень.
27.01.2025 було укладено договір №27.01/25-Ф, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №8085060.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №8085060 від 14.07.2024 року, тому представник позивача просив задовольнити позов, стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 26310,00гривень, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 гривень.
Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.
Позивач в судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу у його відсутність, щодо заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст.ст.128-131 ЦПК України повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву не подавав.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 14.07.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №8085060 (а.с.28-36), відповідно до умов якого позичальнику надано кредит шляхом перерахування коштів на поточний рахунок у розмірі 6000,00 грн., строком 360 днів, періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 15 днів, з процентною ставкою 1,50 % за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 6.4 Договору за невиконання та/або неналежне виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач сплачує штраф: у розмірі 540,00 грн. на 4 день такого невиконання та /або неналежного виконання; у розмірі 120,00 грн. починаючи з 5 дня такого невиконання та /або неналежного виконання.
З договору про споживчий кредит № 8085060 від 14.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 , вбачається, що сторони уклали цей договір за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечено споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus. Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснена при вході споживача в особистий кабінет, шляхом введення коду направленого кредитодавчем на номер мобільного телефону споживача. Так, договір №8085060 від 14.07.2024 року відповідачем підписано за допомогою одноразового ідентифікатора С2448 14.07.2024 20:35:30 (а.с.28-37).
Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовані дати передбачені таблицею обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.
Відповідно до п. 2.1., п. 2.2. Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 14.07.2024 або 15.07.2024.
Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовані дати передбачені таблицею обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.
27.01.2025 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 27.01/25-Ф, згідно якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «Факторинг Партнерс», а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 17-21).
До фактора переходять права клієнта як первісного кредитора за кредитними договорами (договорами про надання споживчого кредиту) в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників для друку та в додатковій інформації до Реєстру боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та Додатку № 2 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №27.01/25-Ф від 27.01.2025 року, який є Додатком №1 до договору факторингу, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №8085060 від 14.07.2024 року всього на загальну суму 26310,00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9450,00 гривень; заборгованість за пенею та/або штрафами 10860,00 гривень (а.с. 40).
Отже, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача.
Вищевказаний договір про надання кредиту був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідними електронними підписами сторін.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 8085060 станом на 13.06.2025 року відповідач має заборгованість на загальну суму 26310,00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9450,00 гривень; заборгованість за пенею та/або штрафами 10860,00 гривен (а.с. 11-15,16).
За приписами ч.1, 2ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Представником позивача додано повідомлення про перерахування коштів на користь фізичної особи та інформацію із ТОВ «Аветус Україна», щодо зарахування кредитних коштів на банківську картку клієнта за якими передано ТОВ «Факторинг Партнерс» . Однак дослідивши вказану інформацію та повідомлення, суд встановив, що воно не відповідає критеріям належності та достовірності, яким повинні відповідати засоби доказування у цивільному процесі, з огляду на таке.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Абзацом 14 п.3 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджене Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 (це Положення розроблене відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 75), передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.
Пунктами 43, 48, 51, 52 Положення №75 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження).
Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.
Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.
Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.
Повно та всебічно дослідивши повідомлення про перерахування коштів на користь фізичної особи та інформацію із ТОВ «Аветус Україна», щодо зарахування кредитних коштів на банківську картку клієнта, встановлено, що на підставі вказаного документа не можна встановити дійсні обставини справи щодо перерахунку ТОВ «Авентус Україна» ОСОБА_1 грошових коштів як кредитних в сумі 6000,00 грн, оскільки дане повідомлення не містить таких обов'язкових реквізитів первинного документа як: найменування банку, від імені якого складений документ, посаду особи, відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення (у платіжному дорученні відсутній підпис працівника банку, відповідального за здійснення операції, а також штамп (печатка) відповідної банківської установи про проведення банком означеної операції) та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (будь яких підписів, в тому числі електронних цифрових, платіжне доручення не містить).
Таким чином, додане до позовної заяви повідомлення про перерахування коштів на користь фізичної особи та інформацію із ТОВ «Аветус Україна», щодо зарахування кредитних коштів на банківську картку клієнта, що завірене лише підписом уповноваженої особи і печаткою ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Авентус Україна» не є належним і достовірним доказом надання відповідачу кредитних коштів на виконання умов саме кредитного договору.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст.84 ЦПК України учасник справи у разі саме неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, представник позивача у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, а також не подав клопотання про їх витребування.
Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, що узгоджується із положеннями ч.4 ст.12 ЦПК України.
За вказаних обставин, а саме факту перерахування відповідачу кредитних коштів, а отже і обставин видачі кредитних коштів, з метою доведення виконання умов договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Відмовляючи у задовленні позову, суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 83, 141, 247, 259, 263, 264, 268, 273, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:В. В. Карповець