Справа № 167/948/25
Номер провадження 1-кп/167/90/25
06 листопада 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025030590000332, про обвинувачення
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1
в с. Єлизаветин Рожищенського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, не судимого, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Навесні 2023 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_3 неподалік місця дислокації військовослужбовців Збройних Сил України в м. Куп'янську Харківської області умисно незаконно придбав шляхом знайдення два корпуси оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, два уніфікованих запали дистанційної дії типу УЗРГМ, які у конструктивному поєднанні між собою придатні для вибуху і відносяться до бойових припасів, а також корпус наступальної осколкової ручної гранати типу «GHO-1» із засобом підриву - запалом дистанційної дії «AF11», які у конструктивному поєднанні між собою придатні для вибуху і відносяться до бойових припасів, і навесні 2023 року зберігаючи їх при собі, перевіз із м. Куп'янська Харківської області, та без передбаченого законом дозволу зберігав їх за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 до 7 год. 16 хв. 3 липня 2025 року, коли їх було виявлено та вилучено поліцейськими в ході проведення обшуку.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. З його показань слідує, що у 2023 році їздив разом із волонтерами до племінника у м. Куп'янськ, де в лісі неподалік міста знайшов гранати, які привіз у с. Єлизаветин та зберігав у своєму будинку в серванті. Продавати їх чи використовувати наміру не мав, а планував віддати військовослужбовцям, які приїжджали в село у відпустку. Щиро розкаювався в скоєному. Просив суд не досліджувати докази в справі, оскільки фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, що покладені в основу обвинувачення, є дійсними і він їх не оспорює.
З урахуванням наведених показань, наданих у судовому засіданні обвинуваченим, та відсутності заперечень учасників судового провадження, суд, на підставі ч. 3
ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи інкримінованого ОСОБА_3 придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу - стосовно часу, місця, способу, предмету вчинення ОСОБА_3 незаконного поводження з бойовими припасами. Зазначені обставини ніким із учасників судового провадження не оспорюються. Сумнівів у добровільності їх позиції немає. При цьому судом роз'яснено, що у такому разі учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого, надані в суді, є послідовними, співвідносяться із фактичними обставинами справи, тому, суд визнає їх достовірними в частині встановлених фактичних обставин обвинувачення.
Отже, заслухавши і проаналізувавши показання обвинуваченого, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто злочину, відповідальність за який передбачено ч. 1 ст. 263 КК.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення за характером посягає на громадську безпеку, за ступенем суспільної небезпечності є тяжким злочином із умисною формою вини, а також враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 не одружений, не працевлаштований, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, за місцем проживання негативної характеристики не має.
Пом'якшуючими покарання обвинуваченого обставинами суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Згідно із досудовою доповіддю Луцького районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області від 24 вересня 2025 року орган пробації зазначає про середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення і вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.
Наявність пом'якшуючих покарання обставин, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , досудової доповіді, відсутність обтяжуючих покарання обставин, свідчать про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і дає можливість суду призначити покарання у межах санкції статті інкримінованого йому злочину на рівні мінімальної межі покарання, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК. При цьому суд не приймає доводи сторони захисту про необхідність призначення покарання ОСОБА_3 з урахуванням вимог ст. 69 КК, оскільки призначення більш м'якого покарання, ніж зазначене в санкції статті, дозволяється виключно за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Водночас у цьому кримінальному провадженні обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, судом не встановлено.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до норми ч. 2 ст. 124 КПК підтверджені документально витрати на залучення експертів в сумі 14262,40 грн. слід стягнути із обвинуваченого.
Питання про речові докази у справі необхідно вирішити відповідно до норми ч. 9 ст. 100 КПК.
На підставі наведеного, керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 368, 374 КПК, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі статей 75, 76 КК обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком та покласти на нього такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути із ОСОБА_3 до Державного бюджету України 14262 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок витрат на залучення експертів.
Речові докази у справі: залишки корпусу ручної осколкової наступальної гранати типу «GHO-1RDX», залишки двох корпусів ручної оборонної осколкової гранати типу «F-1» - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
С у д д я : ОСОБА_1