Справа № 167/719/25
Номер провадження 3/167/377/25
06 листопада 2025 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., за участю секретаря судового засідання Ващук О. А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
Формулювання правопорушення.
23 червня 2025 року о 16 год 29 хв ОСОБА_1 в м. Рожище по вул. Любомира Гузара, в порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, керував електроскутером марки «EСOBIKE» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, тест № 5299, результат 2,57 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Позиція учасників справи та процесуальні дії у справі.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи 06 листопада 2025 року о 09 год 45 хв повідомлявся належним чином, що підтверджується телефонограмою секретаря судового засідання від 29 жовтня 2025 року, яка містяться в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Ураховуючи вищенаведене, оскільки ОСОБА_1 було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також останній належним чином був повідомлений про розгляд справи, вважаю можливим здійснити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. Тим більше, що ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, доходить такого висновку.
Норми права, які застосовує суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9а водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Оцінка судді щодо фактичних обставин справи та висновки.
Суддя вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою на те особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан алкогольного сп'яніння відповідає вимогам Інструкції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370721 від 23 червня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 червня 2025 року, роздруківкою чеку Драгер 6810 з якої вбачається, що особою, яку тестують є ОСОБА_1 тест № 5299 від 23 червня 2025 року, результат огляду 2,57 ‰ та відеозаписом на DVD диску.
Доказів на підтвердження протилежного ОСОБА_1 суду надано не було.
Таким чином, суддя оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На переконання судді, правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, така тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Так, водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня її вини, суддя вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо інших осіб (не водіїв), у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки згідно довідки відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області від 27 червня 2025 року відповідно до бази даних ІКС ІНПН інформація про видачу ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня.
Призначаючи покарання, суддя виходить з принципу необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605,60 грн судового збору.
Керуючись ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Судовий збір має бути сплачений на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; кодкласифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Суддя І. Т. Гармай