Справа № 164/1422/25
п/с 2/164/869/2025
5 листопада 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Невара О.В.,
при секретарі Шумік О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент»до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості на загальну суму 36260 гривень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитноїзаборгованості на загальну суму 36260 гривень. Свої вимоги обґрунтували тим, що 22 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Процент»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 12467, відповідно до якого відповідач отримав кредит на суму 5600 гривень на строк 365 днів шляхом переказу коштів на його платіжну карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1.5% від суми кредиту за кожен день користування (547.5% річних). Даний кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі «Інтернет» та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». На підтвердження виконання ТОВ «Фінансова компанія «Процент» кредитного договору позивачем надано інформаційну довідку ТОВ «Пейтек», відповідно до якої 22 травня 2024 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти на суму 5600 гривень за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 . ТОВ «Фінансова компанія «Процент» свої зобов'язання за укладеним договором виконало у повному обсязі. Відповідач свої зобов?язання згідно умов договору належним чином не виконував, що призвело до утворення станом на 4 червня 2025 року заборгованості за кредитним договором № 12467 від 22 травня 2024 року на суму 36260 гривень, з них: 5600 гривень - заборгованість за кредитом, 30660 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом. Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «Фінансова компанія «Процент» просило суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 12467 від 22 травня 2024 року на загальну суму 36260 гривень та судові витрати по даній справі.
Представник позивача - ТОВ «Фінансова компанія «Процент» Руденко К.В. в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення у випадку неявки в судове засідання відповідача не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 на виклик в судове засідання не з'явився, хоча у встановленому законом порядку завчасно повідомлявся судом про час та місце слухання справи шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом направлення 8 жовтня 2025 року судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет ОСОБА_1 у системі «Електронний суд».
Згідно з ч. 5-7 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1-5, 9-10 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином завчасно повідомленим про час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що представник позивача у поданій до суду заяві не заперечує щодо розгляду справи у його відсутності та відсутності відповідача, в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності представника позивача - ТОВ «Фінансова компанія «Процент» Руденка К.В. та відповідача Садового М.В., ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов?язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов?язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз?яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз?яснення логічно пов?язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов?язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб?єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
В судовому засіданні встановлено, що 22 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 12467, відповідно до якого відповідач отримав кредит на суму 5600 гривень на строк 365 днів шляхом переказу коштів на його платіжну карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1.5% від суми кредиту за кожен день користування (547.5% річних). Даний кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі «Інтернет» та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». На підтвердження виконання ТОВ «Фінансова компанія «Процент» кредитного договору позивачем надано інформаційну довідку ТОВ «Пейтек», відповідно до якої 22 травня 2024 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти на суму 5600 гривень за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 . ТОВ «Фінансова компанія «Процент» свої зобов'язання за укладеним договором виконало у повному обсязі. Відповідач свої зобов?язання згідно умов договору належним чином не виконував, що призвело до утворення станом на 4 червня 2025 року заборгованості за кредитним договором № 12467 від 22 травня 2024 року на суму 36260 гривень, з них: 5600 гривень - заборгованість за кредитом, 30660 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом. Зазначені обставини встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, кредитного договору № 12467 від 22 травня 2024 року та додатків до нього, інформаційної довідки ТОВ «Пейтек» про здійснення переказу грошових коштів, витягу щодо хронології дій укладення кредитного договору № 12467 від 22 травня 2024 року, анкети-заяви ОСОБА_1 , Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу «Інтернет» ТОВ «Фінансова компанія «Процент», розрахунку заборгованості за кредитним договором № 12467 від 22 травня 2024 року.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій відповідача щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 12467 від 22 травня 2024 року.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов?язків (ст.ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов?язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З представленого позивачем - ТОВ «Фінансова компанія «Процент» розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач свої зобов?язання щодо повернення кредиту у встановлений договором строк не виконав.
Згідно з ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем - ТОВ «Фінансова компанія «Процент» докази суд визнає належними і допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Відповідачем ОСОБА_1 відповідно до ст. 81 ЦПК України будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подано, як і не подано доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми заборгованості, що нарахована згідно умов укладеного договору. Відповідач не спростував розмір та порядок нарахування відсотків за договором, контррозрахунку суми нарахованих відсотків, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи про невірність наданого позивачем розрахунку не надав, відтак у суду відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану суму заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом.
Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, оскільки матеріалами справи підтверджується, що 22 травня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Процент»надало відповідачу ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування коштів на суму 5600 гривень на його картковий рахунок, а відповідачем ОСОБА_1 порушено умови укладеного кредитного договору, заборгованість по платежах та поточні платежі відповідно до умов договору ним своєчасно не сплачувалися, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент»36260 гривень заборгованості за кредитним договором № 12467 від 22 травня 2024 року.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент»2422 гривень 40 копійок судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
В судовому засіданні встановлено, що згідно умов договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 3 червня 2024 року, акту від 30 квітня 2025 року приймання-передачі наданих послуг до договору № 03/06/2024 від 3 червня 2024 року, витягу з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг до договору № 03/06/2024 від 3 червня 2024 року, платіжної інструкції про переказ коштів від 30 квітня 2025 року позивачем - ТОВ «Фінансова компанія «Процент»були понесені витрати на правничу допомогу на загальну суму 10000 гривень.
Відповідачем ОСОБА_1 клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду подано не було, неспівмірність таких витрат ним не доведена, а тому суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача - ТОВ «Фінансова компанія «Процент» 10000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 516, 525-526, 527, 530, 536, 599, 610, 634, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, б. 4, код ЄРДПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором № 12467 від 22 травня 2024 року на загальну суму 36260 (тридцять шість тисяч двісті шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, б. 4, код ЄРДПОУ 41466388) 12422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Маневицьким районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», юридична адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, б. 4, код ЄРДПОУ 41466388.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 5 листопада 2025 року.
Суддя районного суду О.В. Невар