Справа № 162/918/25
Провадження № 2/162/344/2025
06 листопада 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді Цибень О.В,
при секретарі судового засідання Будько І.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 03.09.2025 від представника позивача надійшов вказаний позов.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит №7189422, у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору відповідач отримав 12000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору. Сума заборгованості відповідача становить 41757,44 гривень, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 12000 гривень; заборгованість за сумою відсотків - 22777,44 гривень; заборгованість за комісією - 1380 гривень; сума за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов'язання - 5600 гривень.
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 24.09.2024 укладено договір відступлення прав вимоги №110-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги стосовно осіб, визначених в реєстрі боржників, включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №7189422 від 04.05.2024.
На підставі викладеного просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за вказаним договором та судові витрати.
Ухвалою судді від 02.10.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в порядку ч.10 ст.187 ЦПК України через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України. Заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 04.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит №7189422, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 договору, надати позичальнику грошові надати кошти у сумі, визначений в п.1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором.
Згідно із п.1.2-1.4 договору сума кредиту становить 12000 гривень, на строк 360 днів з 04.05.2024, остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) - 29.04.2025.
Відповідно до п.1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 50217,60 гривень, денна процентна ставка складає 1.16%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 9772.81 відсотків річних.
Згідно з п.1.5.2 - 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 511.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом, протягом решти строку - за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.
Згідно із п. 6.1.-6.2. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).
У п.2.1 договору вказано, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Анкета-заява на кредит №7189422 від 04.05.2024 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_2 у ТОВ «Мілоан».
Згідно з довідкою від 14.10.2024 ОСОБА_2 ідентифікована ТОВ «Мілоан», акцепт договору позичальником підписаний із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «229598», який був направлений на номер НОМЕР_2 04.05.2024 о 09:12:20.
Відповідно до платіжного доручення №130127567 від 04.05.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_2 кошти в сумі 12000 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний вище кредитний договір був підписаний відповідачем з використанням аналогу електронного підпису, сума кредиту була перерахована та отримана відповідачем, однак взяті на себе зобов'язання відповідач не виконала, отриманої суми кредиту не повернула, комісію, відсотки не сплатила.
ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 24.09.2024 уклали договір відступлення прав вимоги №110-МЛ, відповідно до якого, на умовах, встановлених цим договором, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками.
Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 24.09.2024 до договору відступлення прав вимоги №110-МЛ та витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №110-МЛ від 24.09.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №7189422 від 04.05.2024 у розмірі заборгованості 41757,44 гривень.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1-8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отож, відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами кредитування та отримала вказані кошти шляхом їх переказу позивачем на банківський картковий рахунок.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов'язання за договором № 7189422 від 04.05.2024, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, яка згідно з випискою з особового рахунка станом на 20.08.2025 складає 41757,44 гривень, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 12000 гривень; заборгованість за сумою відсотків - 22777,44 гривень; заборгованість за комісією - 1380 гривень; сума за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов'язання - 5600 гривень.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Сторони в договорі про надання кредиту погодили розмір відсотків і комісії та порядок їх нарахування.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості по неустойці у сумі 5600 гривень, суд зауважує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи воєнний стану в Україні не скасовано та не припинено.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнити пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Також, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.
Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22);на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Враховуючи, що пеня/неустойка нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, а тому підстави для її стягнення відсутні.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 36157,44 гривень.
Представником позивача також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
Заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 8000 гривень підтверджується договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, ордером на надання правничої допомоги від 02.07.2025, актом наданих послуг №Д/1560 від 20.08.2025 та детальним описом наданих послуг до нього.
Між тим, у додатках до позовної заяви відсутні докази про оплату наданої правничої допомоги.
Таким чином, суд вважає, що позивач документально не підтвердив витрати на правничу допомогу відповідно до вимог ст. 137 ЦПК.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 7189422 від 04.05.2024 у загальному розмірі 36157,44 гривень (тридцять шість тисяч сто п'ятдесят сім гривень 44 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2097,54 гривень (дві тисячі дев'яносто сім гривень 54 копійки) судового збору.
Іншу частину вимог залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус; код ЄДРПОУ 35234236).
Представник позивача: Усенко Михайло Ігорьович (адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ