Справа № 161/22767/25
Провадження № 1-кп/161/1442/25
м. Луцьк 06 листопада 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у порядку ч. 4 ст. 107 КПК України (за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні та нездійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження), обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025035580000787 від 30 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нечаяне, Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні штаб - сержант, не судимого,
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_3 , зазначений кримінальний проступок вчинив за наступних обставин.
Відповідно до статей 19, 20 та 23 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», після укладення контракту про проходження військової служби строком на 5 років, старшого сержанта ОСОБА_3 , 27.03.2019 зараховано на службу за контрактом для комплектування військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2019 №68 старшого сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду техніка роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем, штаб-сержант ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, штаб-сержант ОСОБА_3 під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вчинив кримінальний проступок за наступних обставин.
Так, 29.10.2025 близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні комунального підприємства “Волинській обласний госпіталь ветеранів війни», що знаходиться по вулиці Стефаника, 3а у місті Луцьку Волинської області, діючи умисно, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, в ході раптово виниклого словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_4 , умисно наніс один удар кулаком лівої руки в ділянку правого ока, чим спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця навколо правого ока та садна на верхній повіці правого ока, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: в умисному легкому тілесному ушкодженні.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника адвоката - ОСОБА_5 обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні.
Згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами зазначеними вище. Ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку. Також згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно ч. 4. ст. 382 КПК копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку знайшла своє підтвердження.
Суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисними протиправними діями, які виразились в умисному легкому тілесному ушкодженні.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Ообставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 суд, з врахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного злочину, особи обвинуваченого, який являється особою не судимою, разом з тим щиро розкаюється у скоєному, також судом враховується повне визнання вини у скоєному, обставини скоєння кримінального проступку його відношення до скоєного, та вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому в рамках санкції ч. 1 ст.125 Кримінального кодексу України у виді штрафу і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 12, 302, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази: оптичний диск - залишити при матеріалах кримінального провдження.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його отримання через Луцький міськрайонний суд.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий: