Справа № 157/1742/25
Провадження № 2/157/765/25
(заочне)
05 листопада 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
30.09.2025 до Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») заборгованість за кредитними договорами № 8723284 у розмірі 18720 грн, № 73883265 у розмірі 8032,40 грн, № 17979-09/2024 у розмірі 11048,80 грн та № 00988-02/2025 у розмірі 9162 грн, що разом становить 46963,20 грн, а також понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 13.11.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір надання коштів у кредит № 8723284. 27.03.2025 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 18720 грн.
19.11.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір надання коштів у кредит № 73883265. 27.03.2025 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 8032,40 грн.
18.09.2024 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 17979-09/2024 в електронній формі. 24.12.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 11048,80 грн.
01.02.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 00988-02/2025, який підписаний електронним підписом позичальника. 27.05.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ укладено договір факторингу № 27052025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 9162 грн.
Всупереч умовам вищезазначених кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов'язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами № 8723284 у розмірі 18720 грн, № 73883265 у розмірі 8032,40 грн, № 17979-09/2024 у розмірі 11048,80 грн та № 00988-02/2025 у розмірі 9162 грн.
Ухвалою судді від 10.10.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача Кудіна А.В. у судове засідання не з'явилася, у позовній заяві просила справу розглянути без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.
Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до часткового задоволення.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
1.1 Щодо укладення договору надання коштів у кредит № 8723284 від 13.11.2024:
Судом встановлено, що 13.11.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 8723284, за умовами якого кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 3800 грн на строк 15 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а останній зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (а.с. 10-17). Процентна ставка за зазначеним договором становить 0,01% в день (п. 2.2.3 договору). Комісія за надання кредиту 11,86% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 450,68 грн) (п. 2.2.4 договору).
Договір надання коштів у кредит підписано ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 815366, який був надісланий на зазначену ним електронну пошту, про що свідчить п. 12 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін», де також зазначено рахунок відповідача НОМЕР_1 . Таким же способом сторонами договору підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 17 зворот - 18).
Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.
1.2 Щодо укладення договору надання коштів у кредит № 73883265 від 19.11.2024:
Судом встановлено, що 19.11.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 73883265, за умовами якого кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 3800 грн на строк 15 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а останній зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (а.с. 26-32). Процентна ставка за зазначеним договором становить 0,232% в день (п. 2.2.3 договору). Комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 375 грн) (п. 2.2.4 договору).
Договір надання коштів у кредит підписано ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 43453, який був надісланий на зазначену ним електронну пошту, про що свідчить п. 12 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін», де також зазначено рахунок відповідача НОМЕР_1 . Таким же способом сторонами договору підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 33) та паспорт споживчого кредиту до договору надання коштів у кредит (34-35).
Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.
1.3 Щодо та переходу права вимоги за договорами надання коштів у кредит № 8723284 від 13.11.2024 та № 73883265 від 19.11.2024:
27.03.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір факторингу № 27/03/25 (а.с. 19-20), відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а останнє зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (п. 1.1. зазначеного договору).
Крім цього, 27.03.2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено додаткову угоду № 1 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, згідно з якою сторони погодили внести зміни в порядок розрахунків за договором факторингу (а.с. 21).
Відповідно до актів прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 27.03.2025, № 2 від 27.03.2025 за договором факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 (а.с. 22, 36), платіжних інструкцій в національній валюті від 31.03.2025 № 683 (а.с. 23), № 682 (а.с. 37), Реєстрів боржників від 27.03.2025 № 1 (а.с. 24), № 2 (а.с. 24) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договорами надання коштів у кредит № 8723284 у сумі 18720 грн, № 73883265. Згідно з розрахунком заборгованості за договором надання коштів у кредит № 8723284 від 13.11.2024 року за період з 27.03.2025 по 31.08.2025 станом на 31.08.2025 заборгованість склала 18720 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 6000 грн; сума заборгованості за відсотками 8,40 грн; сума заборгованості за комісією 711,60 грн; сума заборгованості за пенею 12000 грн (а.с. 25). Згідно з розрахунком заборгованості за договором надання коштів у кредит № 73883265 від 19.11.2024 року за період з 19.11.2024 по 28.02.2025 станом на 27.03.2025 заборгованість склала 8032,40 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 2500 грн; сума заборгованості за відсотками 162,40 грн; сума заборгованості за комісією 375 грн; сума заборгованості за пенею 4995 грн (а.с. 39).
1.4 Щодо виконання умов договорів надання коштів у кредит № 8723284 від 13.11.2024 та № 73883265 від 19.11.2024:
1) пунктом 2.1 вищевказаних договорів визначено, що кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.
Таке формулювання умов договору - «зобов'язується передати» вимагає підтвердження факту передачі коштів для встановлення безспірності виконання Кредитодавцем умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З норми законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, в разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі й первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Однак, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надав доказів на підтвердження зарахування коштів на виконання умов договорів надання коштів у кредит № 8723284 від 13.11.2024 та № 73883265 від 19.11.2024. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника) за зазначеним договором.
Суд зауважує, що розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа № 219/1704/17, провадження №61-1211св19.
З урахуванням того, що на підтвердження позовних вимог позивач не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують надання відповідачу кредитних коштів у розмірі, які були передбачені кредитними договорами, наявність заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією, суд дійшов висновку, що позивач не довів факту виконання договорів кредитодавцем та наявність заборгованості у розмірі, зазначеному в наданих ним розрахунках за договорами надання коштів у кредит № 8723284 від 13.11.2024 та № 73883265 від 19.11.2024.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18, від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26.05.2021 року у справі №204/2972/20, від 13.10.2021 року у справі №209/3046/20, від 26.10.2022 року у справі №686/6783/21.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, надавши об'єктивну оцінку зібраним доказам по справі та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, у достатньому обсязі для ухвалення рішення по суті, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за договорами надання коштів у кредит № 8723284 від 13.11.2024 та № 73883265 від 19.11.2024.
2.1 Щодо укладення договору про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024 від 18.09.2024:
Судом встановлено, що 18.09.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024, за умовами якого товариство надає відповідачу кредит у розмірі 4000 грн строком на 120 днів, до 15 січня 2025 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 53-56). Згідно з умовами цього договору денна процентна ставка становить 0,99%. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5457-08хх-хххх-9332 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. .1.6 договору).
Кредитний договір було підписано директором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Кожухар А.А. власноручним підписом, а ОСОБА_1 - електронним підписом W3601. Крім цього, сторонами договору в такий же спосіб 18.09.2024 підписано додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024 (а.с. 56 зворот - 57) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 58).
Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису W3601. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.
ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» виконало своє грошове зобов'язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4000 гривень. Цей факт підтверджується повідомленням генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3466_250708112111 від 08.07.2025 (а.с. 59).
Суд вважає доведеним факт укладення договору про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024 від 18.09.2024 та виконання ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свого зобов'язання щодо надання кредиту у сумі 4000 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 17979-09/2024 від 18.09.2024 за період з 18.09.2024 по 24.12.2024, станом на 24.12.2024 заборгованість склала 11048,80 грн, з яких: 4000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3880,80 грн заборгованість за відсотками та 3168 грн заборгованість за штрафом (а.с. 60). Із зазначеного розрахунку вбачається, що позивачем нараховувались відсотки на заборгованість за кредитом за ставкою 0,99% в день, тобто в розмірі, передбаченому умовами договору та чинним законодавством з огляду на вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (із змінами, які набули чинності 24.12.2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг») та ст. 58 Конституції України.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.
2.2 Щодо стягнення штрафу за договором про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024 від 18.09.2024.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Окрім того, Законом № 2120-ІХ доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) пунктом 6-1, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Таким чином суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3168 грн за невиконання/неналежне виконання умов договору є безпідставним та до задоволення не підлягає.
2.3 Щодо переходу права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024 від 18.09.2024:
24.12.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24122024, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги до боржників (а.с. 62-64).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 24.12.2024 за договором факторингу № 24122024 від 24.12.2024 (а.с. 65), платіжної інструкції № 588 від 27.12.2024 (а.с. 66), реєстру боржників від 24.12.2024 до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 (а.с. 67) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024 від 18.09.2024 в сумі 11048,80 грн.
Тобто щодо конкретних правовідносин - набуття договором факторингу зобов'язальної сили відбулось 24.12.2024 у день підписання між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» акту прийому-передач реєстру боржників згідно з п. 1.2 договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року.
Суд вважає, що копії договору факторингу, акту прийому-передач реєстру боржників та реєстру боржників є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги до позивача у спірних правовідносинах.
Беручи до уваги, що стягнення штрафу за невиконання умов вищезгаданого договору про надання фінансового кредиту є безпідставним, як було встановлено судом, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024 від 18.09.2024 на суму 7880,80 грн, з яких: 4000 грн заборгованість за основною сумою боргу та 3880,80 грн заборгованість за відсотками.
3.1 Щодо укладення договору про надання фінансового кредиту № 00988-02/2025 від 01.02.2025:
01.02.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 00988-02/2025, за умовами якого товариство надає відповідачу кредит у розмірі 3000 грн строком на 120 днів, до 31 травня 2025 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 70-74). Згідно з умовами цього договору процентна ставка становить 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 300 грн (що складає 10% від суми кредиту). Тип процентної ставки - фіксована, тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідачки включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-5810 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. 1.6 договору).
Кредитний договір було підписано електронним підписом Мельковським М.В. Y199. Крім цього, сторонами договору в такий же спосіб 01.02.2026 підписано додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 00988-02/2025 (а.с. 74 зворот - 75) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 76-77), який підписаний відповідачем електронним підписом W491.
Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало своє грошове зобов'язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000 гривень. Цей факт підтверджується повідомленням генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_250806142528 від 06.08.2025 (а.с. 78).
Суд вважає доведеним факт укладення договору про надання фінансового кредиту № 00988-02/2025 від 01.02.2025 та виконання ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свого зобов'язання щодо надання кредиту у сумі 3000 грн, про що відповідачем заперечень не подано.
У зв'язку з тим, що відповідач не здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, виникла непогашена заборгованість, розмір якої станом на 27.05.2025 становить 9162 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3132 грн заборгованість за відсотками, 300 грн заборгованість за комісією та 2730 грн заборгованість за штрафом, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00988-02/2025 від 01.02.2025 (а.с. 84-85). Із зазначеного розрахунку вбачається, що позивачем нараховувались відсотки на заборгованість за кредитом за ставкою 0,9% в день, тобто в розмірі, передбаченому умовами договору та чинним законодавством з огляду на вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (із змінами, які набули чинності 24.12.2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг») та ст. 58 Конституції України.
3.2 Щодо стягнення заборгованості за комісією:
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов'язаних із цим обмежень для банку.
На виконання вимог, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.
Пунктом 1.4 договору про надання фінансового кредиту № 00988-02/2025 від 01.02.2025 передбачено сплату комісії за видачу кредиту в сумі 300 грн, яка складає 10% від суми кредиту та є одноразовою.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Отже, суть зобов'язання за кредитним договором полягає в обов'язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов'язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 28)). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25)).
Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов'язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Враховуючи зазначене вище, умови договору про надання фінансового кредиту № 00988-02/2025 від 01.02.2025 щодо сплати комісії, пов'язаної з наданням кредиту, є нікчемними.
Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.
Суд відхиляє здійснений ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» розрахунок заборгованості в частині нарахування комісії за видачу кредиту в сумі 300 грн.
3.3 Щодо стягнення штрафних санкцій (штрафу):
Судом під час аналізу правомірності стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024 від 18.09.2024 встановлено відсутність підстав для стягнення штрафу за невиконання умов цього договору.
Із встановлених вище підстав суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2730 грн за невиконання умов договору про надання фінансового кредиту № 00988-02/2025 від 01.02.2025, що вбачається із вищезгаданого розрахунку заборгованості, є також безпідставним.
3.4 Щодо переходу права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 00988-02/2025 від 01.02.2025:
27.05.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27052025, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги до боржників (а.с. 79-80).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 27.05.2025 року за договором факторингу № 27052025 від 27.05.2025 (а.с. 81), платіжної інструкції в національній валюті від 30.05.2025 № 722 (а.с. 82), Реєстру боржників від 27.05.2025 (а.с. 83) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 00988-02/2025 від 01.02.2025 року в сумі 9162 грн.
Тобто щодо конкретних правовідносин - набуття договором факторингу зобов'язальної сили відбулось 27.05.2025 у день підписання між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» акту прийому-передач реєстру боржників згідно з п. 1.2 договору факторингу № 27052025 від 27.05.2025 року.
Суд вважає, що копії договору факторингу, акту прийому-передач реєстру боржників та реєстру боржників є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги до позивача у спірних правовідносинах.
Беручи до уваги, що стягнення комісії за видачу кредиту та штрафу за невиконання умов вищезгаданого договору про надання фінансового кредиту є безпідставним, як було встановлено судом, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 00988-02/2025 від 01.02.2025 на суму 6132 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за основною сумою боргу та 3132 грн заборгованість за відсотками.
4.1 Щодо розміру зобов'язання (позовних вимог):
Відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув надані кошти в строк, передбачений договорами про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024 від 18.09.2024 та № 00988-02/2025 від 01.02.2025.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Враховуючи зазначене вище, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024 від 18.09.2024 в розмірі 7880,80 грн, з яких: 4000 грн заборгованість за основною сумою боргу та 3880,80 грн заборгованість за відсотками, та за договором про надання фінансового кредиту № 00988-02/2025 від 01.02.2025 в розмірі 6132 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за основною сумою боргу та 3132 грн заборгованість за відсотками, що разом становить 14012,80 грн.
4.2 Щодо розподілу судових витрат:
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено на суму 14012,80 грн, тобто на 29,84% (14012,80 грн х 100 : 46963,20 грн), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 903 грн 56 коп. (3028 грн х 29,84% : 100%).
Керуючись ст. 12, 76-78, 81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 512-516, 525-527, 599, 610, 612, 625, 629, 631, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами про надання фінансового кредиту № 17979-09/2024 від 18.09.2024 та № 00988-02/2025 від 01.02.2025 у сумі 14012 (чотирнадцять тисяч дванадцять) гривень 80 коп.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 903 (дев'ятсот три) гривні 56 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ