Справа № 156/1232/25
Провадження № 2/156/527/25
Рядок статзвіту № 68
06 листопада 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Малюшевської І. Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Іваничі цивільну справу № 156/1232/25 за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
учасники справи - не з'явилися,
І. Суть спору
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що між ним та відповідачкою було укладено шлюб, від якого мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стверджує, що довгий час не підтримує шлюбно-сімейні стосунки. Примирення між подружжям не можливе і позивач цього не бажає, так як це буде суперечити його інтересам. В даний час шлюб носить формальний характер.
Спору щодо визначення місця проживання доньки та спору про поділ спільного майна подружжя немає.
З огляду на наведене, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, судові витрати стягнути з відповідачки на користь позивача.
ІІ. Позиція учасників справи
В судове засідання сторони не з'явилися.
Від позивача надійшла заява, в якій просить суд справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити.
Відповідачка в судове засідання також не з'явилася. Від неї надійшла заява про здійснення розгляду справи без її участі, визнання позову та відсутність заперечень щодо його задоволення.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 07.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання 06.11.2025 року учасники справи не прибули.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторони скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Обставини справи, встановлені судом
Як вбачається із матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 21.06.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області за актовим записом № 136, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 11.09.2025 року (а.с. 5).
У шлюбі у подружжя народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 11.09.2025 року, а.с.8).
Як слідує із викладених у позовній заяві пояснень позивача, подружжя довгий час не підтримує шлюбно-сімейні стосунки. Примирення між сторонами не можливе і позивач цього не бажає, так як це буде суперечити його інтересам. В даний час шлюб носить формальний характер.
Спору щодо визначення місця проживання доньки та спору про поділ спільного майна подружжя немає.
Відповідачка визнає позов у повному обсязі та не заперечує проти його задоволення.
V. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 51 Конституції Українита ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК України, вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Європейський суд з правлюдини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006року у справі "Проніна проти України").
VI. Висновки суду
Враховуючи, що сторони не підтримують шлюбних стосунків протягом тривалого часу та не відновлюють сімейних відносин, не мають спільної згоди щодо примирення, вбачаються підстави стверджувати про наявність стійкого розладу подружніх стосунків.
Так, як судом установлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, спільне господарство вони не ведуть, між ними втрачено взаєморозуміння та почуття любові, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечать інтересам сторін, заходи щодо збереження сім'ї виявилися безрезультатними, суд дійшов переконання, що сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо, а, оскільки, шлюб між сторонами існує формально, то згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України наявні всі підстави для розірвання такого.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує його права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
VII. Розподіл судових витрат між сторонами
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно з квитанцією позивачем сплачено 1211,50 грн судового збору. У зв'язку із повним задоволенням позову, враховуючи визнання позову відповідачкою, суд вважає, що позивачеві слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Також, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21.06.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області за актовим записом № 136.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп., сплаченого при поданні позову відповідно до платіжної інструкції № 6 від 06.11.2025 на рахунок UA218999980313141206000003484, ГУК у Волин.обл./смтІваничі/22030101, код отримувача 38009371, призначення платежу: судовий збір.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до Володимирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відомості про сторони та учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І. Є. Малюшевська