Копія
154/4539/25
1-кс/154/796/25
06 листопада 2025 року м. Володимир
Слідчий суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна начальника СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025035510000358 від 01.11.2025 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
Із клопотання вбачається, що 31 жовтня 2025 року працівниками СРПП Володимирського РВП в с.Овадне Володимирського району, було зупинено автомобіль ВАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на вимогу працівників поліції надав посвідчення водія серія НОМЕР_2 , яке містить ознаки підробки.
01.11.2025 за даним фактом СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025035510000358 з попередньою кваліфікацією за ч.4 ст. 358 КК України.
31.10.2025 під час огляд місця події у ОСОБА_4 було вилучено: посвідчення водія серія НОМЕР_2 від 20.02.2023 видане на ім'я ОСОБА_4 .
Згідно ч.7 ст.237 КПК України, вилучене посвідчення водія вважається тимчасово вилученим майном.
Згідно ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, вилучене посвідчення водія серія НОМЕР_2 від 20.02.2023 видане на ім'я ОСОБА_4 ,зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та може бути використане, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а тому є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Таким чином, посвідчення водія серія НОМЕР_2 від 20.02.2023 видане на ім'я ОСОБА_4 , підлягає арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування, оскільки має значення речового доказу для кримінального провадження. В іншому ж випадку, вилучений мобільний телефон, який є речовим доказом у кримінальному провадженні, підлягатиме поверненню, а тому сліди злочину на ньому можуть бути знищені.
В судове засідання дізнавач не з'явився, однак подав заяву, в якій просить проводити розгляд клопотання за його відсутності.
Власник майна у судове засідання не з'явився.
Вивчивши матеріали, які були додані до клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна , і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Так, згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально- протиправних дій та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Таким чином, посвідчення водія серія НОМЕР_2 від 20.02.2023, видане на ім'я ОСОБА_4 , може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а тому може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що має суттєве значення для досудового розслідування, а тому є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, клопотання слідчого про накладення арешту на майно слід задовольнити та накласти арешт на майно.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання начальника СД Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серія НОМЕР_2 від 20.02.2023 видане на ім'я ОСОБА_4 , позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном з метою забезпечення збереження його як речового доказу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Слідчий суддя /-/-підпис.
Слідчий суддя Володимирського міського суду ОСОБА_1