Справа №: 643/ 1367 / 25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/ 2124 /25 Головуючий апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.121 КК України
23 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Харкові справу за апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 на вирок Салтівського районного суду м. Харкова від 15.08.2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, розлученого, з середньою технічною освітою, не зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, -
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 7 9семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 визначено обчислювати з 21.11.2024 року, зарахувавши йому у строк відбуття покарання, строк тримання його під вартою з 21.11.2024 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», вирішено залишити без змін, до набрання цим вироком законної сили.
Скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 26.11.2024. та вирішено питання щодо речових доказів відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Згідно вказаного вироку ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він, мешкаючи разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , протягом тривалого часу, в ході раптових конфліктів, що виникали на побутовому ґрунті, неодноразово застосовував до неї фізичне насильство, яке виражалось у спричиненні останній тілесних ушкоджень.
Так, в ніч з 18.11.2024 на 19.11.2024, точний час в ході судового розгляду не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем реєстрації та мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_9 . В цей час між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт в ході якого у ОСОБА_7 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на спричинення останній тілесних ушкоджень. Діючи з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень своїй матері, ОСОБА_7 , з мотивів особистих неприязних відносин, в момент, коли остання знаходилась у приміщенні кімнати приватного будинку, стоячи обличчям до неї на відстані витягнутої руки, схопив дерев'яну тростину, на яку спиралась ОСОБА_9 при пересуванні, та тримаючи її в правій руці, усвідомлюючи можливість настання наслідків своїх дій у виді заподіяння тілесних ушкоджень, які можуть призвести до смерті ОСОБА_9 , наніс їй удари тростиною по голові від яких остання присіла. В результаті нанесених не менше ніж 8 ударів у ОСОБА_9 виникли тілесні ушкодження у виді: синців та саден на обличчі, крововиливу в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, субдуральної гематоми (крововилив під тверду мозкову оболонку) в проекції лівої тім'яної частки, яка розповсюдилась на ліву лобну частку, субарахноїдальних крововиливів (крововиливи під м'які мозкові оболонки) в ділянці правої тім'яної частки з розповсюдженням по борознам та звивинами; в ділянці правої потиличної частки; крововиливів під м'які мозкові оболонки зі сторони основи мозку правої потиличної частки з ділянками забою мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Далі ОСОБА_7 підняв свою матір та переніс її на ліжко, де 19.11.2024 в денний час доби, більш точний час в ході судового розслідування не встановлено, вона померла від отриманих тілесних ушкоджень.
20.11.2024 приблизно о 12-00год., ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що його мати ОСОБА_9 перестала подавати ознаки життя, та, розуміючи невідворотність покарання за скоєне, бажаючи уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним діяння, що призвело до смерті своєї матері, вирішив приховати обставини вчиненого ним злочину, з метою чого самостійно звернувся до КП «Ритуал», повідомив працівників про раптову смерть останньої та про природний характер її настання. Згідно висновку судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_9 стала закрита травма голови у вигляді вказаної сукупності ушкоджень, що ускладнилась розвитком набряком-набубнявінням головного мозку з дислокацією стовбуру мозку, який став безпосередньою причиною смерті. Тобто, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільну-небезпечність своїх протиправних дій, у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , умисно наніс зазначені вище тілесні ушкодження останній, що спричинили її смерть, при цьому, не передбачаючи наслідки, які можуть настати внаслідок вчинення ним протиправних дій, хоча повинен був і міг це передбачити.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані судом за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На зазначений вирок суду першої інстанції захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_8 та прокурором у кримінальному провадженні, подано апеляційні скарги.
До початку апеляційного розгляду, прокурор відмовився від апеляційної скарги, надавши, відповідно, письмову заяву.
Захисник в своїй апеляційній скарзі просить вирок скасувати, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КРК України.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, захисник посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Захисник вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікував його дії за ч.2 ст.121 КК України, оскільки висновки сторони обвинувачення про заподіяння ОСОБА_7 умисних тяжких тілесних ушкоджень з 18.11.2024 року на 19.11.2024 року ОСОБА_9 , що спричинило смерть останньої ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому, в силу положень ст.62 Конституції України повинні тлумачиться на користь обвинуваченого, а безсумнівні докази, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, на думку захисника відсутні.
Як вказує захисник, згідно акту судово-медичного дослідження №10-12/3701-С/24 від 02.01.2025, висновку експерта №10-14/1-С/25/10-12/3701-c24 від 17.01.2025 року, на вирішення експерта були поставлені питання щодо причин смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі і питання: «чи є на трупі тілесні ушкодження, які характерні для падіння з висоти власного зросту без надання тілу прискорення з подальшим ударом об рівну або нерівну поверхні. Якщо є, то які це тілесні ушкодження, їх ступень тяжкості, локалізація, час та механізм виникнення».
З висновків експерта вбачається, що на трупі ОСОБА_9 були виявлені наступні тілесні ушкодження: голови: травма голови у вигляді синців та саден на обличчі, крововиливу в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, субдуральної гематоми (крововилив під тверду мозкову оболонку) в проекції лівої тім'яної частки, розповсюджуючись на ліву лобну частку, субарахноїдальні крововиливи (крововиливи під м'які мозкові оболонки) в ділянці правої тім'яної частки з розповсюдженням по борознам та звивинами; в ділянці правої потиличної частки; крововилив під м'які мозкові оболонки зі сторони основу мозку правої потиличної частки з ділянками забою мозку; шиї: синці та садна на шиї; тулуба: синці на тулубі; кінцівок: синці на верхніх та нижніх кінцівках, великоуламковий перелом правої ліктьової кістки в нижній третині. Вказана закрита сукупна травма голови утворилася в результаті неодноразової ударної дії (не менш 8-ми) тупого предмета (предметів) індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, не виключено, в термін - не менше ніж за 6-8 годин до настання смерті, на що вказує характер, локалізація та морфологічні особливості ушкоджень, а також дані судово-гістологічної експертизи. Вказана травма голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Причиною смерті ОСОБА_9 явилась закрита травма голови у вигляді вказаної сукупності ушкоджень, що ускладнилась розвитком набряком-набубнявінням головного мозку з дислокацією стовбуру мозку, який став безпосередньою причиною смерті. При судово-медичному дослідженні трупа також виявлена закрита тупа травма правої верхньої кінцівки у вигляді синця на тильній поверхні правої кисті та великоуламкового перелому правої ліктьової кістки в нижній третині. Зазначені ушкодження утворилися незадовго до настання смерті (встановлено гістологічно), внаслідок ударної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні властивості якого (яких), в ушкодженнях не відобразилися, має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеню. Також були виявлені синці та садна на шиї та синці на тулубі на кінцівках. Зазначені ушкодження утворилися, вірогідніше за все, не менш ніж за 5-7 діб до моменту настання смерті, внаслідок дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні властивості якого (яких), в ушкодженнях не відобразилися, по механізму утворення удар-тертя-ковзання. За ступенем тяжкості мають ознаки легкого тілесного ушкодження. З огляду на динаміку трупних явищ в ході огляду місця події і при експертизі трупа у морзі, можна припустити, що смерть ОСОБА_9 настала за не менш ніж за 24-36 годин до огляду трупа на місці його виявлення. Кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи АВ. На підставі результатів судово-медичної експертизи крові трупа етиловий, метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлено. Показання підозрюваного ОСОБА_7 , дані ним в ході проведення слідчого експерименту від 26.12.2024 та допиту підозрюваного від 25.12.2024 не суперечать об'єктивним судово-медичним даним, стосовно механізму нанесення тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_9 при проведенні судово-медичного дослідження. Після отримання тілесних ушкоджень, які перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті, потерпіла ОСОБА_9 , могла здійснювати самостійні дії в обмеженому обсязі.
На переконання захисника, конкретної відповіді на питання щодо тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_9 - «чи є на трупі тілесні ушкодження, які характерні для падіння з висоти власного зросту без надання тілу прискорення з подальшим ударом об рівну або нерівну поверхні. Якщо є, то які це тілесні ушкодження, їх ступень тяжкості, локалізація, час та механізм виникнення», висновки експерта не містять. А тому, як зазначає захисник, з метою з'ясування зазначеного питання, експерт ОСОБА_10 була викликана в судове засідання для надання пояснень, при наданні яких, експерт не виключила беззаперечно утворення тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного зросту, зазначивши, що в ушкодженнях, які виявлені на трупі ОСОБА_9 , не відобразились індивідуальні властивості тупого твердого предмету(предметів), яким ( якими) вони були спричинені.
При цьому заявник вказує, що ОСОБА_7 надавав пояснення в судовому засіданні, що потерпіла ОСОБА_9 неодноразово падала у зв'язку з похилим віком, в тому числі 16.11.2024 року.
Вважає, що висновки сторони обвинувачення про заподіяння ОСОБА_7 умисних тяжких тілесних ушкоджень з 18.11.2024 року на 19.11.2024 року ОСОБА_9 , що спричинило смерть останньої, ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому, в силу положень ст.62 Конституції України повинні тлумачиться на користь обвинуваченого.
Крім того, зазначає, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , знайомі та сусіди ОСОБА_7 , безпосередніми свідками подій 18.11.2024 та 19.11.2024 року, не були, охарактеризували ОСОБА_7 , як спокійну не конфліктну людину.
На думку захисника, суд безпідставно послався в обґрунтування вироку на покази свідка ОСОБА_15 , який спочатку путався в своїх показах, говорив, що не пам'ятав про обставини, оскільки хворів на ковід, потім повідомив про те шо, обвинувачений йому нібито дзвонив, в листопаді 2024 року та повідомив про бійку з матір'ю. Але згідно протоколу огляду речей та документів віл 16.01.2025. а саме одного компакт-диску CD-R з інформацією у текстовому форматі, одержаною у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» щодо з'єднань мобільного телефону з номером НОМЕР_1 (вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_7 , ) телефони з'єднання з номером телефона, що належить свідку ОСОБА_15 відсутні. Зазначена обставина, на думку захисника, свідчить про недостовірність показань свідка ОСОБА_15 , на покази якого посилається суд при постановці обвинувального вироку.
Захисник вважає, що суд безпідставно визнав показання свідка ОСОБА_16 , доньки обвинуваченого, достовірними та такими, що підтверджують обвинувачення. оскільки остання пояснила, що свідком подій 18.11.2024 року не була, про смерть ОСОБА_9 дізналась віл свого батька ОСОБА_17 , охарактеризувала його виходячи з дитячих спогадів, оскільки в дитинстві була свідком сварок, тому вважала шо це могло повторитися.
На переконання захисника, в матеріалах кримінального провадження відсутні належні, допустимі та достовірні докази того, що тілесні ушкодження потерпілої були завдані саме обвинуваченим, а не є наслідком падіння, а також з урахуванням того, що висновки експерта не містять однозначної відповіді щодо неможливості спричинення тілесних ушкоджень в результаті паління, вважає, що суд незаконно постановив обвинувальний вирок.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Захисник підтримав свої апеляційні вимоги в повному обсязі та просив їх задовільнити.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та просив задовольнити апеляційну скаргу захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних вимог, вважав вирок законним та обґрунтованим.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника та обвинуваченого на підтримку апеляційних вимог, думку прокурора, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з вимогами ч.3 ст.62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
При цьому слід врахувати, що згідно зі ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Як вказано в ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На думку колегії суддів, при постановленні обвинувального вироку, суд першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст.94 КПК України оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку. Всі докази, які були здобуто по справі, були отримані у встановленому законом порядку, а тому є належними та допустимими і у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, поза розумним сумнівом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час розгляду справи в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 не визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та пояснював, що померла ОСОБА_9 його мати. Все, що викладено в обвинувальному акті не відповідає дійсності. Він проживав із ОСОБА_9 удвох по АДРЕСА_1 . 18.11.2024 та 19.11.2024 він знаходився вдома із ОСОБА_9 , у гості ніхто не приходив, доступу до помешкання інші особи не мали. Алкогольні напої як він так і матір вживали по святам. Між ним і матір'ю періодично виникали побутові конфлікти. 13.11.2024 між ним і матір'ю стався конфлікт, у ході якого він наніс їй два або три удари дерев'яною палицею по голові, при цьому мати свідомості не втрачала. З 13.11.2024 по 18.11.2024 мати пересувалася. 16.11.2024 він виявив матір на підлозі, яка повідомила, що впала. Він підняв її, і поклав на ліжко. У подальшому 17.11.2024 мати цілий день пролежала, скаржилася на загальну слабкість та біль. 18.11.2024, мати були жива, близько 17:00 - 18:00 годин він виявив її мертвою у ліжку. Зазначив, що за 4-5 годин до цього вона ще була жива. Після виявлення смерті матері він не знав, як діяти, тому лише 20.11.2024 зателефонував знайомому ОСОБА_14 , повідомивши про смерть матері. Той порадив звернутися до ОСОБА_18 - працівника моргу та надав його номер телефону. Він зателефонував ОСОБА_18 , який порадив викликати поліцію, а потім сказав, що сам подзвонить в поліцію. Приблизно через годину приїхали робітники поліції, оглянули тіло, повідомили, щоб нічого не чіпали. Десь через годину приїхали судово-медичні експерти та забрали тіло померлої. Працівники поліції доставили його до районного відділу, де він надав пояснення і його відпустили. Наступного дня 21.11.2024 він приїхав до моргу, зустрівся з ОСОБА_19 хтось подзвонив, як він зрозумів патологоанатом і повідомив, що до нього є питання і йому потрібно їхати до райвідділу. У райвідділі йому слідчий повідомив, що у матері пробита голова. У зв'язку з цим він розповів про конфлікт, що мав місце 13.11.2024, після чого був затриманий. Просив суд виправдати його.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, встановлені судом обставини повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими у судовому засіданні доказами та спростовують доводи захисника обвинуваченого щодо відсутності в діях обвинуваченого ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Так, судом першої інстанції було безпосередньо досліджено наступні докази:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024221170003769 від 21.11.2024, правова кваліфікація: ч.2 ст.121 КК України;
- електронний рапорт старшого поліцейського Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_20 від 20.11.2024, згідно якого 20.11.2024 о 12:52 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , заявник ОСОБА_21 повідомив, що померла знайома ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- заява ОСОБА_7 про надання дозволу працівникам поліції на огляд його будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протокол огляду місця події, протокол огляду трупа від 20.11.2024 та фототаблиця до протоколу огляду трупа. Місцем огляду є прибудинкова територія та будинок за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено труп ОСОБА_9 . Огляд трупа розпочато о 14год.15хв, закінчено о 15год.00хв. Труп знаходиться в положенні лежачі на лівому боці на ліжку, верхні кінцівки зігнуті в ліктьових суглобах, нижні кінцівки випрямлені. На трупі одягнута кофта фіолетова, кофта синя, футболка біла, шкарпетки бежеві з малюнком. Труп на дотик холодний, трупне заклякання добре виражене у всіх групах м'язів. Трупні плями рясні, зливні, синьо-фіолетового кольору, вбачаються по лівій і задній поверхні тулуба, при натисканні свій колір не змінюють, ректальна температура не вимірювалась у зв'язку з гнильними змінами які виражені у вигляді світло-зеленого забарвлення лобної ділянки - на обличчі, шиї, тулубі та кінцівках є невизначеної форми садна з червоно-коричневою поверхнею, синці синьо-фіолетового кольору, кістки черепу та скелету на дотик цілі, інших ушкоджень не виявлено;
- повідомлення ХОБСМЕ №2, відповідно до якого, причиною смерті ОСОБА_9 , виявилось: набряк головного мозку з дислокацією стовбуру мозку. Внутрішньо-черепні крововиливи. Ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, намір невизначений, Акт №10-12/3701-с/24 від 21.11.2024;
- заява ОСОБА_7 про надання дозволу працівникам поліції на огляд його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протокол огляду місця події від 21.11.2024 та відео яке було відтворено в судовому засіданні. Об'єктом огляду є приватне домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Під час огляду виявлено та вилучено: светр сіро-зеленого кольору, спортивні брюки синього кольору, дерев'яна палиця;
- постанова від 22.11.2024, про визнання речовими доказами светра сіро-зеленого кольору, спортивних брюк синього кольору, дерев'яної палиці;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.11.2024, а саме затримання ОСОБА_7 о 16год.06хв. 21.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1;
- протокол від 21.11.2024 про відібрання у ОСОБА_7 зразків відбитків пальців та долонь обох рук для судово-дактилоскопічної експертизи;
- протокол від 21.11.2024 про відібрання у ОСОБА_7 зразків букального епітелію для проведення судово-молекулярної експертизи;
- виписка із медичної карти амбулаторного хворого КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» №1166 від 21.11.2024, відповідно до якої у ОСОБА_7 ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння не виявлено. Тверезий;
- витяг з системи «армор» з інформацією щодо громадянина ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ;
- заява ОСОБА_7 від 26.12.2024 про надання дозволу працівникам поліції на проведення слідчого експерименту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протокол проведення слідчого експерименту від 26.12.2024 і відео до нього, яке було відтворено в судовому засіданні, за участю ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 та понятих, під час якого ОСОБА_7 знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_1 пояснив, що мати ОСОБА_9 поверталась з туалету до своєї кімнати. Він в цей час перебував в своїй кімнаті. Коли ОСОБА_9 увійшла до себе в кімнату, він побачив, що вона босоніж ходила до туалету та з цього приводу зробив їй зауваження, але вона агресивно відреагувала та почала сваритися. Він будучи у збудженому стані, вихопив правою рукою з рук ОСОБА_9 дерев'яну палицю, за допомогою якої вона пересувалась, та знаходячись посеред кімнати, стоячи на відстані витягнутої руки, один навпроти одного, тримаючи палицю в правій руці наніс декілька ударів, точну кількість не пам'ятає по голові своєї матері ОСОБА_9 . Удари наносив згори до низу у лобну та тім'яну ділянки. Від отриманих ударів ОСОБА_9 прикрилась руками та присіла (навприсядки). Далі він відкинув дерев'яну палицю у бік на підлогу та допоміг матері ОСОБА_9 підвестися на ноги та відвів її до ліжка. Далі ОСОБА_9 попросила попити води. Він приніс їй води. Вона попила води та лягла відпочивати. Ніяких скарг щодо самопочуття ОСОБА_9 не виказувала. Він в свою чергу пішов до себе в кімнату займатися хатніми справами та потім ліг спати. Цей конфлікт трапився близько о 18:00год. 13.11.2024;
- протокол огляду речей, документів від 16.01.2025, а саме одного компакт-диску CD-R з інформацією у текстовому форматі, одержаною у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» щодо з'єднань мобільного телефону з номером НОМЕР_1 (вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_7 ). В ході аналізу з'єднань мобільного телефону НОМЕР_1 (вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_7 ) було встановлено, що в період часу з 13.11.2024 по 20.11.2024 ОСОБА_7 знаходився вдома за місцем мешкання: АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_7 мав телефонне з'єднання 18.11.2024 о 13:57год. з номером НОМЕР_2 , що належить доньці ОСОБА_7 - ОСОБА_16 . Також в подальшому 18.11.2024 маються телефонні з'єднання з номером НОМЕР_3 , що належить товаришу ОСОБА_7 - ОСОБА_13 . Також 18.11.2024 о 16:49год. мається одне з'єднання з номером НОМЕР_4 власник якого не встановлений;
- висновок експерта №16/4237-С/2024 від 21.11.2024; Акт судово-медичного дослідження №10-12/3701-С/24 від 02.01.2025, висновок експерта №10-14/38-С/24/10-12/3701-с/24 від 15.01.2025, висновок експерта №10-14/1-С/25/10-12/3701-с/24 від 17.01.2025, із висновків яких вбачається, що на трупі ОСОБА_9 були виявлені наступні тілесні ушкодження: голови: травма голови у вигляді синців та саден на обличчі, крововиливу в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, субдуральної гематоми (крововилив під тверду мозкову оболонку) в проекції лівої тім'яної частки, розповсюджуючись на ліву лобну частку, субарахноїдальні крововиливи (крововиливи під м'які мозкові оболонки) в ділянці правої тім'яної частки з розповсюдженням по борознам та звивинами; в ділянці правої потиличної частки; крововилив під м'які мозкові оболонки зі сторони основу мозку правої потиличної частки з ділянками забою мозку; шиї: синці та садна на шиї; тулуба: синці на тулубі; кінцівок: синці на верхніх та нижніх кінцівках, великоуламковий перелом правої ліктьової кістки в нижній третині. Вказана закрита сукупна травма голови утворилася в результаті неодноразової ударної дії (не менш 8-ми) тупого предмета (предметів) індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, не виключено, в термін - не менше ніж за 6-8 годин до настання смерті, на що вказує характер, локалізація та морфологічні особливості ушкоджень, а також дані судово-гістологічної експертизи. Вказана травма голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Причиною смерті ОСОБА_9 явилась закрита травма голови у вигляді вказаної сукупності ушкоджень, що ускладнилась розвитком набряком-набубнявінням головного мозку з дислокацією стовбуру мозку, який став безпосередньою причиною смерті. При судово-медичному дослідженні трупа також виявлена закрита тупа травма правої верхньої кінцівки у вигляді синця на тильній поверхні правої кисті та великоуламкового перелому правої ліктьової кістки в нижній третині. Зазначені ушкодження утворилися незадовго до настання смерті (встановлено гістологічно), внаслідок ударної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні властивості якого (яких), в ушкодженнях не відобразилися, має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеню. Також були виявлені синці та садна на шиї та синці на тулубі на кінцівках. Зазначені ушкодження утворилися, вірогідніше за все, не менш ніж за 5-7 діб до моменту настання смерті, внаслідок дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні властивості якого (яких), в ушкодженнях не відобразилися, по механізму утворення удар-тертя-ковзання. За ступенем тяжкості мають ознаки легкого тілесного ушкодження. З огляду на динаміку трупних явищ в ході огляду місця події і при експертизі трупа у морзі, можна припустити, що Смерть ОСОБА_9 настала за не менш ніж за 24-36 годин до огляду трупа на місці його виявлення. Кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи АВ. На підставі результатів судово-медичної експертизи крові трупа етиловий, метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлено. Показання підозрюваного ОСОБА_7 , дані ним в ході проведення слідчого експерименту від 26.12.2024 та допиту підозрюваного від 25.12.2024 не суперечать об'єктивним судово-медичним даним, стосовно механізму нанесення тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_9 при проведенні судово-медичного дослідження. Після отримання тілесних ушкоджень, які перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті, потерпіла ОСОБА_9 , могла здійснювати самостійні дії в обмеженому обсязі;
- акт судово-медичного дослідження №13/1596-С/24 від 21.12.2024 із висновків якого вбачається, що на підставі проведеного судово-медичного дослідження мікропрепаратів із внутрішніх органів від трупа ОСОБА_9 встановлено: крововилив «МПГ» з вираженою початковою запальною реакцією у вигляді інфільтрації тканин сотнями сегментоядерних лейкоцитів, що частково розпадаються, утворюють смуги на межі з крововиливом. Численні велико- та дрібновогневищі крововиливи у речовині «правої потиличної частки» (маркування №6), субарахоїдальний крововилив «правій тім'яній частці» (маркування №5) у стадії реактивного запалення з перевагою альтеративно-ексудативних змін (осередки некрозу та лейкоцитарної інфільтрації речовини мозку навколо крововиливів, фібриноїдний некроз інтрацеребральних судин у зоні крововиливів, помірна лейкоцитарна інфільтрація м'яких мозкових оболонок). Крововилив на поверхні «ТМО» з початковими реактивними змінами. Субарахноїдальний крововилив у «лівій тім'яній частці» з мінімальними реактивними змінами. Крововилив у «МТ з ділянки перелому ліктьової кістки спр.» без проявів перифокальної запальної реакції. Переважно венозне повнокров'я та набряк строми внутрішніх органів. Набряк та осередки набряку-набухання речовини головного мозку. Зливна серозно-гнійна пневмонія одному з надісланих шматочку легенів. Помірно виражений пневмофіброз. Склероз інтрамуральних артерій, дифузний кардіосклероз. Дистрофія міокарду. Склероз ниркових артерій, вогнищевий нефросклероз. Склероз артерій у головному мозку. Автолітичні зміни паренхіми печінки, нирок, селезінки та підшлункової залози;
- висновок експерта №14/1895-С/24 від 30.11.2024, висновок експерта №14/1955-С/24 від 14.12.2024 за підсумками яких встановлено, що кров від трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 належить до групи АВ. На спортивних брюках (об'єкти №№3,4,5,7,8) підозрюваного ОСОБА_7 знайдена кров людини групи АВ, походження якої від ОСОБА_9 не виключається. На спортивних брюках, в об'єктах №№ 2,6 є сліди крові людини, встановити групову належність якої не виявилось можливим. На цих же брюках, в об'єктах №№ 1,9,10 наявність крові не виявлена;
- висновок експерта №14/1954-С/24 від 11.12.2024 за підсумками якого встановлено, що на светрі (об'єкт №2) підозрюваного ОСОБА_7 , знайдені сліди крові, в якої гемоглобін людини не виявлений. На цьому ж светрі, в об'єктах №№ 1,3,4 наявність крові не встановлена;
- висновок експерта №15-12/№783-С/2024 від 27.12.2024 за підсумками якого встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи дерев'яної палиці, в об'єкті № 2 знайдені сліди білку крові птиці, в об'єктах №№1,3, сліди крові не виявлено;
- повідомлення КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 05.12.2024, відповідно до якого перевіркою форм первинної медичної облікової документації встановлено, що у період часу з 13.11.2024 по 20.11.2024 ОСОБА_9 до екстреної медичної допомоги не зверталась;
- протокол огляду речей від 11.12.2024 та диск з аудіозаписом який було відтворено в судовому засіданні та містить повідомлення яке надійшло до служби «102» 20.11.2024 від громадянина, який представився ОСОБА_21 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 померла знайома ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ознаки насильницької смерті відсутні;
- постанова від 11.12.2024, про визнання речовими доказами диску із аудіозаписом розмови з оператором «102».
Так, доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження належних, допустимих та достовірних доказів того, що тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_9 були завдані саме обвинуваченим, а не є наслідком її падіння, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються наявними у матеріалах провадження доказами, зокрема, висновком експерта №16/4237-С/2024 від 21.11.2024; актом судово-медичного дослідження №10-12/3701-С/24 від 02.01.2025, висновком експерта №10-14/38-С/24/10-12/3701-с/24 від 15.01.2025, висновком експерта №10-14/1-С/25/10-12/3701-с/24 від 17.01.2025, згідно яких встановлено, що на трупі ОСОБА_9 були виявлені наступні тілесні ушкодження: голови: травма голови у вигляді синців та саден на обличчі, крововиливу в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, субдуральної гематоми (крововилив під тверду мозкову оболонку) в проекції лівої тім'яної частки, розповсюджуючись на ліву лобну частку, субарахноїдальні крововиливи (крововиливи під м'які мозкові оболонки) в ділянці правої тім'яної частки з розповсюдженням по борознам та звивинами; в ділянці правої потиличної частки; крововилив під м'які мозкові оболонки зі сторони основу мозку правої потиличної частки з ділянками забою мозку; шиї: синці та садна на шиї; тулуба: синці на тулубі; кінцівок: синці на верхніх та нижніх кінцівках, великоуламковий перелом правої ліктьової кістки в нижній третині. Вказана закрита сукупна травма голови утворилася в результаті неодноразової ударної дії (не менш 8-ми) тупого предмета (предметів) індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, не виключено, в термін - не менше ніж за 6-8 годин до настання смерті, на що вказує характер, локалізація та морфологічні особливості ушкоджень, а також дані судово-гістологічної експертизи. Вказана травма голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Причиною смерті ОСОБА_9 явилась закрита травма голови у вигляді вказаної сукупності ушкоджень, що ускладнилась розвитком набряком-набубнявінням головного мозку з дислокацією стовбуру мозку, який став безпосередньою причиною смерті. При судово-медичному дослідженні трупа також виявлена закрита тупа травма правої верхньої кінцівки у вигляді синця на тильній поверхні правої кисті та великоуламкового перелому правої ліктьової кістки в нижній третині.
Зазначені ушкодження утворилися незадовго до настання смерті (встановлено гістологічно), внаслідок ударної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні властивості якого (яких), в ушкодженнях не відобразилися, має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеню.
Також були виявлені синці та садна на шиї та синці на тулубі на кінцівках. Зазначені ушкодження утворилися, вірогідніше за все, не менш ніж за 5-7 діб до моменту настання смерті, внаслідок дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні властивості якого (яких), в ушкодженнях не відобразилися, по механізму утворення удар-тертя-ковзання. За ступенем тяжкості мають ознаки легкого тілесного ушкодження. З огляду на динаміку трупних явищ в ході огляду місця події і при експертизі трупа у морзі, можна припустити, що Смерть ОСОБА_9 настала за не менш ніж за 24-36 годин до огляду трупа на місці його виявлення. Кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи АВ.
На підставі результатів судово-медичної експертизи крові трупа етиловий, метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлено.
Згідно вказаних висновків, показання підозрюваного ОСОБА_7 , дані ним в ході проведення слідчого експерименту від 26.12.2024 та допиту підозрюваного від 25.12.2024, не суперечать об'єктивним судово-медичним даним, стосовно механізму нанесення тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_9 при проведенні судово-медичного дослідження. Після отримання тілесних ушкоджень, які перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті, потерпіла ОСОБА_9 , могла здійснювати самостійні дії в обмеженому обсязі;
Також згідно акту судово-медичного дослідження №13/1596-С/24 від 21.12.2024, на підставі проведеного судово-медичного дослідження мікропрепаратів із внутрішніх органів від трупа ОСОБА_9 встановлено: крововилив «МПГ» з вираженою початковою запальною реакцією у вигляді інфільтрації тканин сотнями сегментоядерних лейкоцитів, що частково розпадаються, утворюють смуги на межі з крововиливом. Численні велико- та дрібновогневищі крововиливи у речовині «правої потиличної частки» (маркування №6), субарахоїдальний крововилив «правій тім'яній частці» (маркування №5) у стадії реактивного запалення з перевагою альтеративно-ексудативних змін (осередки некрозу та лейкоцитарної інфільтрації речовини мозку навколо крововиливів, фібриноїдний некроз інтрацеребральних судин у зоні крововиливів, помірна лейкоцитарна інфільтрація м'яких мозкових оболонок). Крововилив на поверхні «ТМО» з початковими реактивними змінами. Субарахноїдальний крововилив у «лівій тім'яній частці» з мінімальними реактивними змінами. Крововилив у «МТ з ділянки перелому ліктьової кістки спр.» без проявів перифокальної запальної реакції. Переважно венозне повнокров'я та набряк строми внутрішніх органів. Набряк та осередки набряку-набухання речовини головного мозку. Зливна серозно-гнійна пневмонія одному з надісланих шматочку легенів. Помірно виражений пневмофіброз. Склероз інтрамуральних артерій, дифузний кардіосклероз. Дистрофія міокарду. Склероз ниркових артерій, вогнищевий нефросклероз. Склероз артерій у головному мозку. Автолітичні зміни паренхіми печінки, нирок, селезінки та підшлункової залози.
Вказані висновки експертиз доводять, що смерть потерпілої ОСОБА_9 настала саме внаслідок закритої травми голови, яка утворилася в результаті неодноразової ударної дії (не менш 8-ми) тупого предмета (предметів) індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, не виключено, в термін - не менше ніж за 6-8 годин до настання смерті, на що вказує характер, локалізація та морфологічні особливості ушкоджень, а також дані судово-гістологічної експертизи. Вказана травма голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Вказана закрита травма голови, у вигляді вказаної сукупності ушкоджень, що ускладнилась розвитком набряком-набубнявінням головного мозку, з дислокацією стовбуру мозку, який став безпосередньою причиною смерті.
Твердження захисника відносно того, що експер ОСОБА_10 , яка була допитана судом першої інстанції щодо наданого нею висновку, не виключили беззаперечно утворення тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_9 , внаслідок падіння з висоти власного зросту, не відповідають дійсності, а навпаки, експерт під час її допиту судом, спростувала вказані твердження.
Як зазначила в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 , роз'яснюючи висновок за результатами проведених нею судово-медичних експертиз, відповідаючи на запитання захисника: «Чи є на трупі ОСОБА_9 тілесні ушкодження, які характерні для падіння з висоти власного зросту без надання тілу прискорення чи наданням тілу прискорення з подальшим ударом об рівну або нерівну поверхню? Якщо є, то які це тілесні ушкодження, їх ступень тяжкості, локалізація, час та механізм виникнення?»:
-« в експертизі вказані тілесні ушкодження, які утворилися від неодноразової дії тупого твердого предмета і індивідуальні особливості якого в ушкодженнях не відобразилися. Травма голови у сукупності має прямий причинно-наслідковий зв'язок з настанням смерті. Згідно з висновком судово-гістологічної експертизи, на підставі морфологічних ознак, встановлено, що саме ця субдуральна гематома, всі ці ушкодження на голові утворилися не менш ніж за 6-8 годин до настання смерті, а інші ушкодження на тілі трупа, на шиї, кінцівках утворилися у строк за 5-7 діб до настання смерті, перелом правої ліктьової кістки утворився незадовго до настання смерті. Конкретної картини, що тілесні ушкодження утворилися внаслідок падіння з висоти власного зросту немає. Травма голови утворилась в результаті неодноразової ударної дії тупого твердого предмета конкретно по голові, не менше 8 ударів, тобто потерпіла не могла впасти вісім разів. Усі синці на обличчі мають однакові морфологічні ознаки, за кольором за характером, а тому утворились в один день, в один термін, вони прижиттєві, утворились незадовго до настання смерті. Синці на обличчі свіжі, а от синці на тулубі, кінцівках мають зеленуватий відтінок, що свідчить про те, що вони утворились за 5 діб до настання смерті. Смерть ОСОБА_9 настала за не менш ніж за 24-36 годин до огляду трупа на місці його виявлення.
Тобто, експерт підтвердила, що травма голови у потерпілої ОСОБА_9 утворилась саме в результаті неодноразової ударної дії тупого твердого предмета, конкретно по голові, яких було не менше 8 ударів та зазначила, що потерпіла не могла впасти вісім разів.
Крім того, на спортивних брюках ОСОБА_7 , які були вилучені під час огляду місця події, знайдена кров людини групи АВ, походження якої згідно висновку експерта №14/1955-С/24 від 14.12.2024, належить до групи АВ, походження якої від ОСОБА_9 не виключається. Цей доказ у поєднанні з вищевказаними обставинами підтверджує безпосередню участь ОСОБА_7 у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень.
Вказаним також спростовуються твердження обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні в суді першої інстанції, що потерпіла ОСОБА_9 неодноразово падала, у зв'язку з похилим віком, в тому числі і 16.11.2024 року, на які посилається захисник в своїй апеляційній скарзі, як на доказ того, що смерть потерпілої сталась внаслідок падіння її з висоти власного зросту, а не внаслідок завданих обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 . Всі отримані потерпілою численні тілесні ушкодження, зокрема, закрита сукупна травма голови, утворилася в результаті неодноразової ударної дії (не менш 8-ми) тупого предмета (предметів), в термін - не менше ніж за 6-8 годин до настання смерті ОСОБА_9 , яка настала за не менш ніж за 24-36 годин до огляду трупа, який був оглянутий 20.11.2024, а отже, причиною смерті ОСОБА_9 , є саме закрита травма голови, у вигляді сукупності ушкоджень, що ускладнилась розвитком набряком-набубнявінням головного мозку з дислокацією стовбуру мозку, який став безпосередньою причиною смерті, які були нанесені у період в ніч з 18.11.2024 на 19.11.2024, коли обвинувачений знаходився вдома, що підтверджується протоколом огляду речей, документів від 16.01.2025, зокрема, компакт-диску CD-R з інформацією у текстовому форматі, одержаною у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» щодо з'єднань мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 .
В ході аналізу з'єднань мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , було встановлено, що в період часу з 13.11.2024 по 20.11.2024 ОСОБА_7 знаходився вдома за місцем мешкання: АДРЕСА_1 . Також було встановлено, що ОСОБА_7 мав телефонне з'єднання 18.11.2024 о 13:57 год. з номером НОМЕР_2 , що належить доньці ОСОБА_7 - ОСОБА_16 . Також в подальшому 18.11.2024 маються телефонні з'єднання з номером НОМЕР_3 , що належить товаришу ОСОБА_7 - ОСОБА_13 . Також 18.11.2024 о 16:49год. мається одне з'єднання з номером НОМЕР_4 власник якого не встановлений.
Крім того, вказані висновки експертиз цілком узгоджуються з даними, які містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 26.12.2024 і відео до нього, яке було відтворено в судовому засіданні, за участю ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 та понятих, під час якого ОСОБА_7 знаходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_1 пояснив, що мати ОСОБА_9 поверталась з туалету до своєї кімнати. Він в цей час перебував в своїй кімнаті. Коли ОСОБА_9 увійшла до себе в кімнату, він побачив, що вона босоніж ходила до туалету та з цього приводу зробив їй зауваження, але вона агресивно відреагувала та почала сваритися. Він будучи у збудженому стані, вихопив правою рукою з рук ОСОБА_9 дерев'яну палицю, за допомогою якої вона пересувалась, та знаходячись посеред кімнати, стоячи на відстані витягнутої руки, один навпроти одного, тримаючи палицю в правій руці наніс декілька ударів, точну кількість не пам'ятає по голові своєї матері ОСОБА_9 . Удари наносив згори до низу у лобну та тім'яну ділянки. Від отриманих ударів ОСОБА_9 прикрилась руками та присіла (навприсядки). Далі він відкинув дерев'яну палицю у бік на підлогу та допоміг матері ОСОБА_9 підвестися на ноги та відвів її до ліжка. Далі ОСОБА_9 попросила попити води. Він приніс їй води. Вона попила води та лягла відпочивати. Ніяких скарг щодо самопочуття ОСОБА_9 не виказувала. Він в свою чергу пішов до себе в кімнату займатися хатніми справами та потім ліг спати. Цей конфлікт трапився близько о 18:00год. 13.11.2024
Твердження захисника про те, що суд безпідставно послався в обґрунтування вироку на покази свідка ОСОБА_15 , який повідомив про бійку обвинуваченого з матір'ю з тих підстав, що згідно вказаного протоколу огляду речей та документів від 16.01.2025 та оглянутого компакт-диску CD-R з інформацією у текстовому форматі, одержаною у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» щодо з'єднань мобільного телефону з номером НОМЕР_1 ,який належить ОСОБА_7 , телефони з'єднання з номером телефона, що належить свідку ОСОБА_15 відсутні, не спростовують висновків суду щодо нанесення потерпілій ОСОБА_9 тілесних ушкоджень саме обвинуваченим.
Вказаний свідок під час його допиту в суді першої інстанції, був попереджений за кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, його покази під час його допиту, спростовані не були. Крім цього, суд, надаючи оцінку вказаним показанням свідка, оцінював докази у їх сукупності.
Проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством і доводять факт завдання саме обвинуваченим ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, а саме - закритої сукупної травми голови, яка утворилася в результаті неодноразової ударної дії (не менш 8-ми) тупого предмета (предметів) індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, не виключено, в термін - не менше ніж за 6-8 годин до настання смерті, на що вказує характер, локалізація та морфологічні особливості ушкоджень, а також дані судово-гістологічної експертизи. Та стало причиною смерті потерпілої ОСОБА_9 .
Твердження захисника щодо характеристики обвинуваченого як спокійної неконфліктної людини, на яку вона посилається, виходячи з наданих свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 показань, також не спростовують вини обвинуваченого у нанесенні його матері - ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень у виді множинних ударів по голові потерпілої, яка є життєво важливим органом та які призвели до закритої сукупної травми голови, яка ускладнилась розвитком набряком-набубнявінням головного мозку, з дислокацією стовбуру мозку, який став безпосередньою причиною смерті потерпілої ОСОБА_9 .
Вказані свідки підтвердили факт проживання обвинуваченого ОСОБА_7 зі своєю матір'ю ОСОБА_9 , а також підтвердили, що між ними мали місце конфлікти, в тому числі, із фізичним насильством. Крім того, свідок ОСОБА_13 , виходячи з його показань, неодноразово надавав пораду обвинуваченому викликати швидку допомогу для своєї матері, після того, як обвинувачений повідомив йому про поганий стан матері, чого обвинувачений не здійснив, натомість, після смерті потерпілої ОСОБА_9 намагався приховати сліди скоєного та повідомив про її смерть, вчинивши дії, направлені на оформлення її поховання.
Також є необґрунтованими твердження захисника щодо безпідставності визнання судом показань свідка ОСОБА_16 , яка є донькою обвинуваченого, достовірними та такими, що підтверджують обвинувачення, з огляду на те, що вона не була свідком подій 18.11.2024 року та про смерть ОСОБА_9 дізналась віл свого батька ОСОБА_17 , характеризуючи його, виходячи з дитячих спогадів.
Вказані твердження спростовуються показами свідка ОСОБА_16 , яка зазначила, що обвинувачений ОСОБА_7 є її батьком, а померла, це її бабуся, мати обвинуваченого. Дійсно, вона повідомила, що про смерть бабусі дізналась безпосередньо від батька, який зателефонував їй 20.11.2024 у першій половині дня та повідомив, що бабуся померла, на що ОСОБА_16 сказала батькові викликати поліцію та швидку медичну допомогу. Крім цього, свідок також пояснила, що згодом батько знов їй зателефонував і повідомив, що має знайомого у морзі, який допоможе вирішити всі питання, пов'язані з оформленням поховання. Наступного дня в телефонній розмові він повідомив, що його викликають до поліції 21.11.2024. Характеризуючи відносини між батьком та бабусей, свідок зазначила, що вони проживали разом у будинку за адресою: АДРЕСА_1 та відносини між ними носили побутовий характер, однак між ними траплялися конфлікти, у тому числі з бійками. Крім цього зазначила, що батько за характером такий, що здатен вдарити, зловживає спиртними напоями. Останній раз до пригоди, вона бачила батька на день його народження у 2024році. 21.11.2024 вона приїхала до будинку, де мешкали батько з бабусею, щоб забрати свою собаку. У цей момент там вже проводився слідчий експеримент за участю батька, який розповідав як він бив бабусю.
А тому, стверджувати, що це були саме дитячі спогади свідка ОСОБА_16 , не можна, оскільки, виходячи з наданих свідком показів, вона останній раз була в батька на його день народження, у 2024 році. Вважати вказані покази недостовірними, підстав немає, оскільки надані свідком покази, цілком узгоджуються з показами інших свідків, які також підтвердили наявність між обвинуваченим та його матір'ю конфліктів, а також узгоджуються з іншими доказами, безпосередньо дослідженими судом під час ухвалення вироку.
А отже, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме, у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Досліджені судом першої інстанції докази, на думку колегії суддів, є належними та допустимими, логічними та послідовними, будь-яких процесуальних порушень при їх збиранні, дослідженні та оцінці, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, колегія суддів не вбачає.
Беручи до уваги досліджені судом першої інстанції докази в їх сукупності та, приймаючи до уваги обставини вчиненого діяння, з яких вбачається, що саме від численних ударів тростиною (не менше 8) обвинуваченим ОСОБА_7 в область життєво важливого органу - голову потерпілої ОСОБА_9 , потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді синців та саден на обличчі, крововиливу в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, субдуральної гематоми (крововилив під тверду мозкову оболонку) в проекції лівої тім'яної частки, розповсюджуючись на ліву лобну частку, субарахноїдальні крововиливи (крововиливи під м'які мозкові оболонки) в ділянці правої тім'яної частки з розповсюдженням по борознам та звивинами; в ділянці правої потиличної частки; крововилив під м'які мозкові оболонки зі сторони основу мозку правої потиличної частки з ділянками забою мозку; шиї: синці та садна на шиї; тулуба: синці на тулубі; кінцівок: синці на верхніх та нижніх кінцівках, великоуламковий перелом правої ліктьової кістки в нижній третині, яка ускладнилась розвитком набряком-набубнявінням головного мозку з дислокацією стовбуру мозку, який і став безпосередньою причиною смерті потерпілої ОСОБА_9 . Тобто, завдав потерпілій умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, яке спричинило смерть потерпілої ОСОБА_9 .
З огляду на вищевикладене, вказані доводи захисника обвинуваченого спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами і не можуть бути прийняті судом як обставини, що виправдовують обвинуваченого. Колегія суддів вважає, що така процесуальна позиція захисника та обвинуваченого свідчить про намір обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності і спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, отриманими з різних джерел, в тому числі шляхом допиту в судовому засіданні свідків, а також дослідження інших доказів.
Судом в мотивувальній частині вироку наведено вмотивовані висновки, щодо оцінки всіх досліджених доказів, а тому, версія та доводи захисника обвинуваченого про незгоду відсутність достовірних доказів на підтвердження вини ОСОБА_7 та невідповідність висновків фактичним обставинам справи мають суто суб'єктивний та безпідставний характер, пов'язаний з обраним способом захисту.
А тому, твердження захисника щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, фактичним обставинам справи, є необґрунтованими і спростовуються матеріалами кримінального провадження та доказами, дослідженими судом під час судового розгляду.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, які, на думку захисника обвинуваченого є підставами для скасування вироку, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в справах «Салов проти України» від 06 вересня 2005 року (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року (заява №4909/04; пункт 58), відповідно до якої: принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, перш ніж ухвалювати обвинувальний вирок суд першої інстанції, з дотриманням норм ст. ст. 17, 22, 23 КПК України, повинен дослідити всі докази сторони обвинувачення та версію сторони захисту, надати їм належну, логічну оцінку щодо об'єктивного спростування таких відомостей, виходячи з вимог ст.ст. 91, 94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону суд першої інстанції виконав в повному обсязі, проаналізував та дослідив весь необхідний об'єм доказів, та слушно дійшов висновку про те, що ОСОБА_7 вчинив інкримінований йому злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що призначене покарання у вказаному розмірі з його реальним відбуванням, є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів і відповідає вимогам ст.65 КК України, а саме: ступеню тяжкості вчиненого злочину, ролі обвинуваченого у його вчиненні, суспільній небезпечності кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та принципам законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації.
Істотних порушень вимог КПК України при розгляді даного провадження колегією суддів не встановлено, та інших переконливих доводів апеляційної скарги, які б безумовно спростовували висновки суду та були підставою для скасування вироку, захисником обвинуваченого не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, - без задоволення.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Салтівського районного суду м. Харкова від 15.08.2025 року по справі щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.2 ст.121 КК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, - залишити без задоволення.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________ _____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3