Справа № 629/7186/18 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 21-з/818/42/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.380 КПК України
05 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові судове провадження за поданням т.в.о. начальника державної установи «Холодногірська виправна колонія (№18)» ОСОБА_6 про роз'яснення вироку Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_7 ,-
21 жовтня 2025 року на адресу Харківського апеляційного суду надійшло подання т.в.о. начальника державної установи «Холодногірська виправна колонія (№18)» про роз'яснення вироку Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_7 в частині зарахування строку попереднього ув'язнення з 19 листопада 2018 року по 29 вересня 2025 року із розрахунку день за день включно та зазначити початок строку покарання.
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про час та місце судового розгляду, заяв щодо відкладення або клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції до Харківського апеляційного суду не надходило.
За таких обставин, враховуючи стислі строки, регламентовані ч. 2 ст. 380 КПК України, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд подання за відсутністю учасників судового провадження, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення апеляційного розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши подання та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 380 КПК України в разі, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, що його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Виходячи зі змісту вищевказаної норми закону, роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова, не вносячи змін до рішення.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання.
При цьому під час роз'яснення судового рішення не може ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз'яснення мотивів прийняття рішення.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 вересня 2019 року у справі №202/4467/14-к, зазначила, що роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2023 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.317, ч.1 ст.309, ч.2 ст.190, ч.2 ст.187 КК України, та йому призначено покарання: - за ч.1 ст. 317 КК України у виді 3 років позбавлення волі; - за ч.1 ст. 309 КК України у виді 2 років обмеження волі; - за ч.2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі; - за ч.2 ст. 187 КК України у виді 7 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 покарання у виді 7 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, приєднано частково покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 лютого 2018 року у виді 1 місяця позбавлення волі, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахується з моменту фактичного затримання, відповідно до протоколу затримання особи в порядку ч.4 ст.208 КПК України, а саме з 19 листопада 2018 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_7 залишений без змін - тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор»;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та йому призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахується з моменту фактичного затримання, відповідно до протоколу затримання особи в порядку ч.4 ст.208 КПК України, а саме з 19 листопада 2018 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_8 залишений без змін - тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Вироком Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, - залишено без задоволення.
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 , обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - залишені без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 в редакції змінених доводів та вимог - задоволено.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_7 в частині засудження за ч.1 ст.309, ч.1 ст.317, ч.2 ст.190 КК України - скасовано.
На підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.49 КК України звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309, ч.1 ст.317, ч.2 ст.190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 в цій частині закрити відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Виключено з мотивувальної та резолютивної частини вироку висновки та рішення суду про призначення ОСОБА_7 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень із застосуванням положень ст.70 КК України.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині призначеного покарання за ч.2 ст.187 КК України - скасовано.
Призначено ОСОБА_7 за ч.2 ст.187 КК України покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 лютого 2018 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано ОСОБА_7 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме з 19 листопада 2018 року по 29 вересня 2025 року включно, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Призначено ОСОБА_8 за ч.2 ст.187 КК України покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано ОСОБА_8 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме з 19 листопада 2018 року по 29 вересня 2025 року включно, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
В решті вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишено без змін.
Згідно із ч. 4 ст. 532 КПК України, судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 535 КПК України судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Виконання вироку це завершальна стадія кримінального процесу, в якій вирок суду, що набрав законної сили, звертається до виконання і безпосередньо реалізуються рішення суду про покарання, про відшкодування шкоди, про виправдання і звільнення з під варти тощо та вирішуються питання, що виникають у зв'язку зі зверненням вироку до виконання і його виконанням.
Відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Таким чином, за нормами Кримінального процесуального кодексу України у строк попереднього ув'язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду та попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення».
Попереднє ув'язнення закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
У свою чергу строк попереднього ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті (ч. 5 ст. 72 КК України).
Разом з цим, у вироку Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не було вказано конкретної дати початку строку відбування покарання засудженими.
У зв'язку з тим, що вирок Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 набрав законної сили у день його проголошення, а тому строк відбування покарання слід рахувати саме з 29 вересня 2025 року.
Поряд із цим, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення №101/86 від 19 листопада 2018 року, ОСОБА_7 був затриманий 19 листопада 2018 року, згідно ст.208 КПК України (т.3 арк. 137-139).
З ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 листопада 2018 року вбачається, що ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» (т.3 арк. 140-141), який неодноразово продовжувався до ухвалення Харківським апеляційним судом вироку від 29 вересня 2025 року.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення №102/86 від 19 листопада 2018 року, ОСОБА_8 був затриманий 19 листопада 2018 року, згідно ст.208 КПК України (т.3 арк. 117-119).
З ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 листопада 2018 року вбачається, що ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» (т.3 арк. 120-121), який неодноразово продовжувався до ухвалення Харківським апеляційним судом вироку від 29 вересня 2025 року.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити, що початок строку відбування покарання, визначеного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за вироком Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року, необхідно рахувати з 29 вересня 2025 року, зарахувавши, на підставі ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в строк покарання, строк їх попереднього ув'язнення, а саме з 19 листопада 2018 року по 28 вересня 2025 року включно, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Керуючись ст.380 КПК України, колегія суддів, -
Подання т.в.о. начальника державної установи «Холодногірська виправна колонія (№18)» ОСОБА_6 про роз'яснення вироку Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року в частині зарахування строку попереднього ув'язнення та визначення початку строку відбування покарання - задовольнити.
Роз'яснити вирок Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині початку строку відбування покарання, зазначивши, що початок строк відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_7 , 1988 року народження, та ОСОБА_8 , 1987 року народження, рахувати з дня ухвалення цього вироку, а саме з 29 вересня 2025 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у строк покарання строк їх попереднього ув'язнення, а саме з 19 листопада 2018 року по 28 вересня 2025 року включно, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді: