05 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 643/4793/21
провадження № 22-ц/818/3922/25
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Львової С.А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
третя особа - П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2025 року в складі судді Крівцова Д.А.
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора, про визнання спадкового договору недійсним.
Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення посмертної повної комплексної судової психологічно-психіатричної, та наркологічної експертизи, яке мотивовано його сумнівами у правильності висновків експертів, обраних методів та обсягів досліджень, а також наявністю істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Просив призначити у справі посмертну повну комплексну судову психологічно-психіатричну, та наркологічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
Якими захворюваннями страждав ОСОБА_1 , виходячи з медичної документації?
Чи міг ОСОБА_1 з урахуванням захворювань, на які він страждав, через свій психічний стан усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час укладення спадкового договору 22.11.2019 року?
Чи страждав померлий ОСОБА_1 під час укладення спадкового 22.11.2019 року психічним розладом? Чи був психічний розлад явно вираженим, що він позбавив померлого можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними? ???
Який рівень розладу (невротичний, психотичний)? Яка тяжкість соматичного стану та чи було це соматопсихічним розладом? ???
Чи може бути відсутнім психічний розлад у померлого на підставі лише того, що він не оглядався психіатром на момент здійснення ним юридично значимої дії та не встановлювався діагноз? ???
Чи могло у нього розвитися психічне порушення при наростанні явища кахексії (загального виснаження організму)? ???
Чи могли порушення сну померлого, тривога, виражена роздратованість, слабкість являтися реактивними проявами психозу? ???
Чи міг померлий усвідомлювати характер та значення скоєної проти нього протиправної дії, а саме примусу співмешканки укласти з ним спадковий договір 22.11.2019 року? ???
Чи страждав померлий психічним розладом та чи потребував він психіатричний огляд у момент здійснення ним юридично значимої дії укладення спадкового договору 22.11.2019 року?
????Чи могла згода на укладення спадкового договору 22.11.2019 року бути вільною, якщо особа, що уклала такий договір знаходилась у стані токсичного отруєння організму? ????
Які індивідуально-психологічні особливості за життя мав ОСОБА_3 .?
????Яка особистісна значимість для ОСОБА_1 обставин, за яких була укладена угода з ОСОБА_2 .? ???
У якому емоційному стані перебував ОСОБА_1 під час укладання угоди?
????Чи здатен був ОСОБА_1 з урахуванням визначених обставин повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізовувати його своїми діями? ???
Чи здатен був ОСОБА_1 , з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати - і якою мірою - фактичний зміст власних дій та їх наслідків?
???Чи здатен був ОСОБА_1 повною мірою прогнозувати наслідки власних дій? ???
Чи здатен був ОСОБА_1 повною мірою усвідомлено приймати рішення, адекватне ситуації, та повною мірою усвідомлено реалізовувати його? ????
Які мотиви рухали ОСОБА_1 під час вчинення спірного правочину, а саме під час укладання спадкового договору від 22.11.2019 року щодо переходу права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . після смерті ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .?
????Чи здатний був ОСОБА_1 приймати осмислені рішення?
????Чи ніс ОСОБА_1 небезпеку для себе та оточуючих?
???Чи був схильний до стороннього впливу ОСОБА_1 станом на 22.11.2019 року, враховуючи його психологічний стан? ????
Чи міг бути ОСОБА_1 схильним до параноїдальних та суїцидальних думок ОСОБА_1 враховуючи його психічний стан? ????
Чи була можливість у сторонніх осіб скористатись схильністю ОСОБА_1 до параноїдальних та суїцидальних думок задля отримання неправомірної вигоди?
Проведення експертизи доручити експертам Дніпропетровського міжобласного центру проведення судово-психіатричних експертиз (49005, м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 14, ЄДРПОУ 01985239).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, витрати, пов'язані з проведенням експертизи, покласти на позивача.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи клопотання вважає, що клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі посмертної повної комплексної судової психологічно-психіатричної, та наркологічної експертизи необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За загальним правилом експертиза призначається коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.
Частиною 2 статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Звертаючись до суду з даним клопотанням ОСОБА_1 фактично викладає свої сумніви у правильності висновку судово-психіатричної експертизи № 273 від 22.04.2024, а також заявляє клопотання до суду апеляційної інстанції про проведення експертиз, які не були заявлені до суду першої інстанції.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз) (п.1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом МЮУ 08.10.1998 року №53/5, у редакції Наказу МЮУ від 26.12.2012 року №1950/5).
Отже, повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2023 року клопотання ОСОБА_1 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи - задоволено, призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України», попередивши експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків згідно ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. На вирішення експертів поставлено наступні питання: 1. Чи страждав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент укладення спадкового договору 22.11.2019 року на психічні захворювання або психічні розлади Якщо так, то на які ? Чи носили вони хронічний та стійкий характер? 2. З урахуванням наявних хвороб та психічного стану, чи усвідомлював ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , значення своїх дій та чи міг керувати ними 22.11.2019 року в момент укладення спадкового договору, посвідченого 22.11.2019 року державним нотаріусом П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Аль Бієк Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 6-733 ? В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи та роз'яснено сторонам вимоги ст. 109 ЦПК України, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 273 від 22.04.2024 (Висновок експертизи № 273), складеним Харківською філією судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (судові експерти Костерева Т.А., Хоменко О.П., Авраменко О.В.), ОСОБА_1 за представленими даними, на момент укладення спадкового договору 22.11.2019 виявляв ознаки хронічного, стійкого психічного розладу у формі залежності від алкоголю. ОСОБА_1 , за представленими даними, на момент укладення спадкового договору 22.11.2019 відповідно до свого психічного стану був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Колегія суддів зазначає, що призначення повторної експертизи допускається лише у разі доведення факту наявності об'єктивних підстав для сумніву у висновках первинної експертизи.
Як вбачається із матеріалів справи, висновок експертизи є повним, ясним, містить чіткі та конкретні відповіді на поставлені експертам питання, не містить будь-яких положень, які б викликали сумніви в його правильності чи суперечили матеріалам справи. У висновку експертизи експертами зазначений докладний опис проведених досліджень, в тому числі зроблені в результаті його висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.
Вищевказаний висновок експертів не суперечить матеріалам справи і не викликає сумнівів щодо його правильності та об'єктивності.
Заявляючи клопотання про проведення посмертної повної комплексної судової психологічно-психіатричної, та наркологічної експертизи, скаржником фактично висловлена не згода з висновками проведеної по справі експертизи.
Разом з тим, скаржником у клопотанні не наведено достатніх та переконливих підстав для визнання таких висновків необґрунтованими, суперечливими та такими що не відповідають іншим доказам по справі.
Наведені в клопотанні підстави більше відносяться до формальних процедур та обґрунтовані власним правовим аналізом висновку експертизи як доказу по справі.
Відтак, заявлене клопотання про призначення повторної експертизи не містить таких підстав, які зобов'язували б суд її призначити. Зважаючи на те, що експертиза у справі проведена, експертами дані відповіді на поставлені запитання, повторне її проведення є недоцільним та призведе до безпідставного затягування розгляду справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що частинами 1 та 3 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
ОСОБА_1 до суду першої інстанції до ухвалення рішення у справі з клопотанням про призначення у справі посмертної повної комплексної судової психологічно-психіатричної, та наркологічної експертизи не звертався, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення даного клопотання.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.
Розумність тривалості провадження має бути оцінена у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника (див., серед інших, рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France).
Окрім цього, неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року заява №36655/02, у справі «Смірнов проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Відтак, враховуючи те, що підстав для призначення у справі посмертної повної комплексної судової психологічно-психіатричної, та наркологічної експертизи немає, то у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.103, 367, 368, 381-384, ЦПК України
Клопотання ОСОБА_1 про посмертної повної комплексної судової психологічно-психіатричної, та наркологічної експертизи - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова