Справа № 341/1164/25
Провадження № 33/4808/724/25
Категорія ст.122-4 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції ОСТРОВСЬКА Н. І.
Суддя-доповідач Малєєв
06 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 (Апелянт) на постанову Галицького районного суду від 02.10.2025 та
1. Зміст постанови суду першої інстанції.
1.1. Суд визнав Апелянта винним за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП наклав штраф в розмірі 3400 грн.
1.2. Згідно постанови суду, Апелянт 07.07.2025 близько 15-30 хв. в м. Галич по вул. Караїмська, 3/3, керуючи ТЗ Сузукі Вітара, н. з. НОМЕР_1 , під час об'їзду ТЗ БМВ Х3, н. з. НОМЕР_2 , який стояв на узбіччі поблизу будинку, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення. Внаслідок цього ТЗ ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження. Апелянт порушив вимоги п. 13.3, 2.3 «б» ПДР України, та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім цього, 07.07.2025 близько 15-30 хв. Апелянт в м. Галич по вул. Караїмська, 3/3, будучи причетний до ДТП залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. п. «а» п. 2.10 ПДР України та допустив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.
2. Доводи апеляційної скарги.
2.1. Апелянт вважає постанову суду незаконною через недоведеність обставин справи.
2.2. Покази свідка ОСОБА_3 є сумнівними, вона не бачила моменту зіткнення, а лише чула "характерний звук" , що, на думку Апелянта, є суб'єктивним сприйняттям і могло бути звуком роботи підвіски. У письмових поясненнях свідок ОСОБА_3 вказала на автомобіль "Nissan", а не "Suzuki", і не згадувала "характерний звук".
2.3. Покази свідка ОСОБА_4 про те, що вона бачила, як Апелянт протирав автомобіль ганчірками, не доводять факту зіткнення, оскільки ганчірками неможливо усунути сліди ДТП.
2.5. Апелянт стверджує, що сам факт його проїзду повз автомобіль потерпілої не доводить, що саме він пошкодив його. Пошкодження могли статися в інший час або від іншого автомобіля.
2.6. Суд першої інстанції не зафіксував належним чином у протоколі засідання дані та показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
2.7. Просить поновити пропущений строк, оскільки причиною пропуску стала затримка з боку суду першої інстанції у наданні повного тексту постанови. Хоча постанову оголосили 02.10.2025, повний текст скаржник отримав в "Електронному суді" 06.10.2025. Через це пізнє отримання та вихідні дні (11-12 жовтня) у нього було обмаль часу на підготовку скарги з фахівцем у галузі права.
Враховуючи наведені обставини, просить строк на апеляційне оскарження поновити, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушень.
4. Позиції сторін в судовому засіданні апеляційного суду.
В судове засідання Апелянт не з'яивився, про причини не повідомив. У справі достатньо даних для її вирішення за відсутності Апелянта.
5. Апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
5.1. Щодо строку на апеляційне оскарження.
У рішенні «Григоров проти України» Європейський суд, зазначив, що «...оперативно не вручивши заявнику постанову суду першої інстанції (в справі про адміністративне правопорушення), органи державної влади позбавили його можливості подати апеляційну скаргу у встановлений строк». Факти цієї справи щодо строку на апеляційне оскарження аналогічні тим, з приводу яких було прийняте вказане рішення ЄСПЛ. Відповідно, його належить застосувати до даного випадку в якості прецеденту.
Постанова суду від 02.10.2025 оприлюднена в ЄДРСР 08.10.2025, строк на апеляційне оскарження сплив 13.10.2025, апеляційна скарга подана 14.10.2025. Апелянт отримав копію постанови з запізненням, пропуск строку незначний 1 день, тому пропущений апелянтом строк належить поновити для забезпечення йому доступу до правосуддя.
5.2. Щодо суті апеляційної скарги.
Строк накладення стягнення за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП - 3 місяці (ст. 38 КУпАП).
Згідно протоколу датою події є 07.07.2025, оскаржена постанова прийнята 02.10.2025, строк накладення стягнення сплив 07.10.2025, апеляційна скарга від 14.10.2025 передана судді апеляційного суду 17.10.2025 - поза межами строку, зазначеного в ст. 38 КУпАП.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у такому разі розпочате провадження належить закрити. З цього слідує, що юридичні процедури в суді мають бути припинені.
Апеляційне провадження є частиною загального судового провадження. Отже, у межах доводів апеляційної скарги, вирішення питань вини і накладення стягнення неможливе через сплив 3-місячного строку накладення стягнення (ст. 38 КУпАП). Така позиція солідаризується із усталеною практикою ВС (справа №308/8763/15-а, № 712/8174/23).
Цей строк, відповідно до принципу юридичної визначеності, не може бути поновлений і його закінчення, згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ, є “законним правом правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення» (п. 570 рішення від 20.09.2011 у справі «ВАТ «Нафтова компанія Юкос» проти Росії»).
Тому згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП оскаржену постанову належить скасувати, а провадження закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Галицького районного суду від 02.10.2025 щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова не оскаржується.
Суддя А.Ю. Малєєв