Рішення від 06.11.2025 по справі 724/3231/25

Справа № 724/3231/25

Провадження № 2/724/935/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області у складі

головуючого судді Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання Філіпчука Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1535006, шляхом обміну електронним повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» .

Після звернення відповідача із відповідною електронною заявкою на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі інтернет, первісний кредитор 30.05.2024 року направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти догові про надання споживчого кредиту №1535006 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору.

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в результаті чого було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .

Вказує, що 30 травня 2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, натиснув кнопку «З умовами договору (оферти) згоден. Зі своєї сторони ТОВ «Селфі Кредит» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор В120 на номер телефону НОМЕР_1 ( що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий в свою чергу боржником було введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі сайту, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання договору про надання споживчого кредиту №1535006, на умовах визначених цією офертою.

Таким чином, 30.05.2024 року о 11:38:16 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1535006 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розділу 1 договору про надання фінансового кредиту, ТОВ «Селфі Кредит» зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 10000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,5 % на день та застосовується у межах строку кредиту.

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек», що включено.

Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед первісним кредитором відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості, останній платіж було здійснено 12.08.2024 року у сумі 4200,00 гривень

Зазначає, що 20 січня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Свеа Фінанс», було укладено договір факторингу №01.02-01/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-01/25 від 20 січня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1535006 складає: 39229,98 грн. Оскільки додаток 1 (реєстр боржників) до договору факторингу є досить об'ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного надаємо копію власне договору факторингу, копію першої і останньої сторінки додатку 1 до договору факторингу (зазначаючи про наявність оригіналу відповідного додатку 1 у позивача) і копію витягу з додатку 1, який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором №1535006.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №1535006 від 30.05.2024 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 9999,98 гривень, заборгованість по відсотках - 25950,00 гривень, пеня - 3280 грн., загальна заборгованість - 39229,98 гривень, яку позивач просить стягнути на свою користь, а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України вказана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням учасників справи.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 12.09.2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Від відповідача клопотання про проведення розгляду справи з його викликом в судове засідання не надійшло, правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, позовна заява з матеріалами надсилалася належним чином, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось. Сторони в судове засідання не викликалися.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.05.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1535006, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором В120 (а.с.9-13).

Відповідно до умов договору, сума кредиту складає 10 000,00 гривень, строк кредитування 360 днів. Дата погашення кредиту 25.05.2025 року. Процентна ставка становить 1,50% в день.

Відповідно п.2.1 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжного засобу споживача 5168-74хх-хххх-4110 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Відповідно копії паспорта споживчого кредиту, ОСОБА_1 , ознайомилася із умовами кредитування що підтверджується її цифровим підписом Е694 (а.с.15-16).

До матеріалів справи долучено правила надання коштів та банківських металів у кредит ТзОВ «Селфі Кредит» (а.с.17-26).

Згідно копії листа №20250120-103 від 20.01.2025 року, виданого директором ТОВ «Пейтек» між товариством та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, та відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти 30.05.2024 року 11:38:16 на суму 10000,00 гривень, маска карти НОМЕР_2 , код авторизації -412274, призначення платежу: зарахування 10000,00 гривень на карту НОМЕР_2 (а.с.31).

Крім того, 20 січня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-01/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «Свеа Фінанс» права грошової вимоги до позичальників, у тому числі за Договором №1535006, що підтверджується реєстром боржників до договору факторингу та витягом з реєстру боржників від 20.01. 2025 року (а.с.32-45).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1535006 від 30.05.2024 року, заборгованість складає 39229,98 гривень(а.с.27-30).

Відповідачем заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками за користування кредитом та правильність її розрахунку не спростована.

До матеріалів справи долучено статут ТОВ «Свеа Фінанс», затвердженого рішенням учасника від 25.03.2024 року №1 (а.с.48-57).

Судом встановлено, що відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти в повному обсязі для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Свеа Фінанс» за договором про надання фінансового кредиту №1535006 від 30.05.2024 року на загальну суму 39229,98 гривень, яка підтверджена розрахунком не спростована відповідачем.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримала кредит, однак своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконала, суд вважає, за необхідне стягнути з нього заборгованість за указаним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №44/9519/12 (№14-10цс18) зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за тілом кредиту, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування відсотків за порушення грошового зобов'язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Вказаний розмір заборгованості відповідачем не заперечувався та не спростований, а також підтверджений позивачем належними та допустимими доказами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК)

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст. 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки на підставі вказаного договору відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «Свеа Фінанс», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості за кредитним договором.

Відповідач у справі не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним в розумінні вимог ст. 516 ЦК України.

Натомість, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив погашення кредитної заборгованості ані на рахунки ТОВ «Свеа Фінанс», ані на рахунки попереднього кредитора ТзОВ «Селфі Кредит».

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 1535006 від 30.05.2024 року, становить 39229 гривень 98 копійок, що складається з: основного боргу -9999 гривень 98 копійок, заборгованості за нарахованими відсотками - 25950 гривні 00 копійок, пені - 3280 гривень.

Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Відповідач не надав суду доказів щодо виконання зобов'язань в частині повернення грошових коштів.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитом (основним боргом) в розмірі 9999,98 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих процентів за користування кредитом, то суд зазначає, що здійснивши розрахунок заборгованості щодо нарахованих відсотків жодних порушень нарахування відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» судом не встановленого.

Щодо вимог про стягнення пені, суд зазначає таке.

Відповідно дост.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 15.07.2025 р. строком на 90 діб.

Суд відхиляє доводи представника позивача про можливість нарахування неустойки відповідно до норм Закону України «Про споживче кредитування» в період дії в Україні воєнного стану, оскільки до даних правовідносин слід застосовувати норму пункту 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як пріоритетну норму права, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не положення Закону України «Про споживче кредитування», в частині можливості здійснювати нарахування неустойки.

Умовами кредитного договору (п.15) встановлено, що неустойка у розмірі 100,00 грн. нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем нарахована неустойка в розмірі 3280,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 3280,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс», про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 35949,98 грн., з яких: 9999,98 грн. основний борг, 25950,00 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

В решті частині вимог щодо стягнення пені в сумі 3280,00 грн. слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (83,60%).

При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено всього на суму 39229,98 грн., а задоволено 35949,98 грн., тобто на 91,63 % (35949,98 грн х 100 % /39229,98 = 91,63 % ).

А саме, позовні вимоги задоволені на 91,63%, 2422,40 грн. (ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову, з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8) х 91,63% = 2219,64 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 549, 550, 551, 553, 610 - 612, 624, 625, 629, 1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд.8 код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором №1535006 від 30.05.2024 року, на загальну суму 35 949 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд.8 код ЄДРПОУ 37616221) судовий збір у розмірі 2219 (дві тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень, 64 копійки.

В іншій частині вимог відмовити.

Копію рішення суду надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса місця знаходження: 04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд.8 код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 06 листопада 2025 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК

Попередній документ
131571433
Наступний документ
131571435
Інформація про рішення:
№ рішення: 131571434
№ справи: 724/3231/25
Дата рішення: 06.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хотинський районний суд Чернівецької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (12.09.2025)
Дата надходження: 08.09.2025
Предмет позову: про стягнення кредитної заборгованості