Справа № 724/1913/25
Провадження № 1-кп/724/84/25
06 листопада 2025 року Хотинський районний суду Чернівецької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хотинського районного суду Чернівецької області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025262160000097 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
В провадженні Хотинського районного суду Чернівецької області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Під час судового засідання прокурор Дністровської окружної прокуратури заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, визначивши розмір застави 363360 грн., оскільки 14 листопада 2025 року спливає строк дії ухвали Хотинського районного суду Чернівецької області від 16.09.2025 року про продовження останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор в клопотанні посилається на те, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, ризики, передбачені п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, враховані при застосуванні запобіжного заходу, на даному етапі судового розгляду справи продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти таким ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, визначивши розмір застави 363360 грн.
Обвинувачений в судовому засіданні не заперечив щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.
Захисник в судовому засіданні просила застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду, суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань, суд, під час судового розгляду, зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Ухвалою слідчого судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 квітня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 06 червня 2025 року. Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 363360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень.
Крім цього, ухвалами Хотинського районного суду Чернівецької області від 05 червня 2025 року, 24 липня 2025 року, 16 вересня 2025 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 14 листопада 2025 року. Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 363360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень.
Відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу, а також те, що ОСОБА_4 в умовах воєнного стану обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, а тому існують ризики, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор в клопотанні та в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що заявлені раніше ризики не зменшились і для їх запобігання, застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу є безпідставним.
Враховуючи наведене, суд вважає, що прокурором доведено, що зазначені вище обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
За таких обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченого ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів в межах строку, встановленого ч.1 ст.197 КПК України, не вбачаючи при цьому підстав для обрання ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення та правову кваліфікацію, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, його суспільну небезпечність, тяжкість передбаченого покарання, а також всі інші вищеописані обставини, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 363360 гривень. Вказаний розмір застави є достатнім та необхідним для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків та є помірним для обвинуваченого, не порушує його права та інших осіб, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні.
Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.331 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 04 січня 2026 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, визначити розмір застави в розмірі 120 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA548201720355279001000008745; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26311401, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду в робочий час доби з 08 год. до 17 год.;
- не відлучатися з с. Козятин, Хмільницького району, Вінницької області без дозволу суду та повідомляти про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування із свідком у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6 .
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 04 січня 2026 року.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Хотинського районного суду Чернівецької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Хотинський районний суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити негайно обвинуваченому, прокурору, а також направити Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_7