05.11.2025
Справа № 720/1714/25
Провадження № 2/720/1091/25
05 листопада 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
з участю секретаря Савка К.Р.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Ванчиковецької сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини., -
В липні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача та третьої особи без самостійних вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що вона є матір'ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач як батько дитини безвідповідально відноситься до своїх батьківських обов'язків, ухиляється від виховання дитини, матеріально її не підтримує. Просила суд позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої дитини та стягнути з нього аліменти на утримання дитини щомісяця в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Представник позивачки направив до суду заяву, в якій позов підтримав та просив задовольнити заявлені вимоги, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Представник третьої особи подав до суду заяву, в якій не заперечував щодо задоволення позову.
Відповідач направив до суду заяву, в якій позов визнав та просив розглянути справу у його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить встановленим обставинам по справі та не порушує права та інтереси інших осіб, дійшов висновку про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні та задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є батько малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів справи вбачається, що позивачка доглядає та матеріально утримує свою дитину, оздоровлює і виховує її. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню своєї дитини, матеріально її не забезпечує, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться її життям, фактично без поважних причин самоусунувся від своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї дитини.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Ванчиковецької сільської ради № 270 від 16 жовтня 2025 року відповідача доцільно позбавити батьківських прав щодо своєї дитини.
Відповідно до вимог ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати їх до самостійного життя.
Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України вказаного кодексу, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
У відповідності до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Статтею дев'ятою Конвенції ООН про права дитини 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.
Згідно правовим положенням, викладених у третьому розділі Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
З роз'яснень Пленуму Верховного Суду України викладених у п.п. 15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Враховуючи, що відповідач свідомо ухиляється від виховання своєї дитини матеріально не забезпечує її, не спілкується з нею та не цікавиться її фізичним та духовним розвитком, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При цьому, суд у відповідності до вимог ст. 182 СК України враховує матеріальне становище та стан здоров'я дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатного віку, наявність у нього рухомого та нерухомого майна та інші обставини, що мають істотне значення.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Приймаючи до уваги, що сторони проживають окремо та дитина перебуває на утриманні позивачки, відповідач як батько також зобов'язаний приймати участь в утриманні своєї дитини дітей нарівні із матір'ю, суд вважає за необхідне одночасно стягнути аліменти з відповідача на утримання своєї дитини.
Суд, визначаючи час з якого слід присудити аліменти на дитину, приймає до уваги, що позовна заява подана до суду 24 червня 2025 року, а відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати по справі у вигляді судового збору.
На підставі ст.ст. 150, 155, 164-167, 181-184 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 червня 2025 року до повноліття дитини.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ляху Г.О.