Справа № 643/13552/24
Провадження № 1-кс/643/48/25
06 листопада 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника особи, що звернулася із скаргою ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 у режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про закриття кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України,
До Салтівського районного суду міста Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України.
В обґрунтування скарги заявник вказував, що постанова слідчого від 29.11.2023 про закриття кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, є передчасною, висновок про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам діючого кримінально-процесуального законодавства України, а тому підлягає скасуванню. Також вважає, що слідчим при проведенні досудового розслідування слідчим не було дотримано положень ст. 9 КПК України щодо повноти та всебічності, неупередженості в дослідженні обставин кримінального провадження. Тому винесена постанова є передчасною, та такою, що не відповідає вимогам КПК України.
У судовому засіданні представник скаржника адвокат ОСОБА_4 вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити, оскільки слідчим не вжито заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.Постанова про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам діючого кримінально-процесуального законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Слідчий у судове засідання не з'явився, до його початку подав заяву, у якій вказав, що заявник ОСОБА_3 неодноразово повідомлявся про закриття кримінального провадження, в тому числі на адресу останнього неодноразово направлялась постанова слідчого від 29.11.2023 про закриття кримінального провадження. Таким чином, строк на оскарження вказаної постанови сплинув. Разом з цим, надав матеріали кримінального провадження № 42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України для огляду їх судом у судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, тому судовий розгляд скарги проводиться за їх відсутності.
Слідчий суддя, заслухавши доводи представника особи, яка звернулася до слідчого судді із скаргою, ознайомившись із заявами учасників справи, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, приходить до наступного.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Частиною першою статті 303 КПК України визначено, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження. Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
З наданих для огляду слідчому судді матеріалів кримінального провадження вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження в ході досудового розслідування допитано потерпілого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Разом з цим, матеріали кримінального провадження містять висновок експерта №12-14/123-Зм/22 про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 , а також матеріали службового розслідування за відомостями, викладеними у листі ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві від 25.07.2023 №19211-23-15-02-2 та матеріали службового розслідування за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення головного сержанта -командира відділення першого відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .
За результатами досудового розслідування 29.11.2023 слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Згідно ст.ст.2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частиною 4 ст.38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, проте під час даного досудового розслідування слідчим не повно з'ясовані всі обставини справи, що дає суду підстави вважати досудове розслідування неефективним і неповним, а Постанову передчасною та необґрунтованою, отже такою, що підлягає скасуванню.
Серед іншого, доводи, на які посилався представник скаржника у судовому засіданні щодо неповноти досудового розслідування, в частині усунення протиріч в поясненнях працівників поліції щодо спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, кваліфікації дій працівників поліції, слідчий суддя, серед іншого, вважає такими, що підлягають перевірці в ході досудового розслідування.
Відповідно до вимог ст.110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
В постанові про закриття кримінального провадження слідчим в обґрунтування вказано що, в якості свідків було допитано ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , інспектора СРПП ВП №2 ЧРУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , які не підтвердили відомості отримані в ході допиту ОСОБА_3 , а навпаки спростували їх. Допитані у якості свідків інспектор СРПП ВП №2 ЧРУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 та інспектор Тренінгового центру ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 повідомили, що прибули на виклик за адресою: АДРЕСА_1 . Під час опрацювання цього виклику будь-яких фізичних дій до ОСОБА_3 не застосовувалось та слідів побиття на ньому не було. Таким чином, при здійсненні досудового розслідування інформація про нанесення умисних тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та порушення недоторканості житла за адресою: АДРЕСА_1 не знайшла свого об'єктивного підтвердження. Шляхом проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій не отримано достатніх доказів, які у своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку свідчили б про наявність складу кримінальних правопорушень.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що слідчим при вирішенні питання про відсутність складу кримінального правопорушення та закриття кримінального провадження, не надано оцінку та не взято до уваги висновок експерта №12-14/123-Зм/22 про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 , після подій, на які вказує останній у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення, а також про які зазначає у своїх свідченнях. Крім того, серед іншого, не усунуто протиріччя у показах свідків та потерпілого ОСОБА_3 щодо обставин спричинення йому тілесних ушкоджень та незаконного проникнення до житла тощо.
Так, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
За таких умов досудове розслідування не можна вважати повним та ефективним, а оскаржувану постанову законною і обґрунтованою, отже постанова слідчого має бути скасована.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення дію чи бездіяльність дізнавача, слідчого та прокурора постановляється ухвала, крім іншого, про скасування рішення слідчого.
Керуючись ст.ст. 303-304, 309, 376, 395 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про закриття кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України - задовольнити.
Постановуслідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 від 29.11.2023 про закриття кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №42022222140000047 від 10.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, повернути доДругого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві - для продовження досудового розслідування.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1