Справа № 642/4695/24
Провадження № 2/639/1677/25
(заочне)
06 листопада 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова цивільну справу № 642/4695/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Холодногірсько -Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження з реєстру,-
08 серпня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Холодногірсько - Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження з реєстру, згідно якої просив суд зняти арешт, накладений постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення; заборони на його відчуження № 405/3 від 19.10.2010 (реєстраційний номері обтяження 10382190) з квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження, а саме: Реєстраційний номер обтяження 10382190,зареєстрований 19.10.2010 року 17:03:21; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 405/3, 19.10.2010, Ленінським ВДВС ХМУЮ, ДВ-3, заявник: Ленінський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; тип обтяження: арешт нерухомого майна; власник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ; об'єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_3 .
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 29.10.2009 Жовтневою районною радою у місті Харкові. У липні 2024 року ОСОБА_1 дізнався, що на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт на підставі постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт; майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 405/3 від 19.10.2010 (реєстраційний номер обтяження 10382190). Однак в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05.08.2024 № 389668264 відомості про заборону відчуження вказаного нерухомого майна відсутні. 15.07.2024 за вх. № 1148853 позивач звернувся до КП «ХМБТІ» з запитом про надання копії постанови про арешт майна боржника № 405/3 від 19.10.2010, виданої Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (реєстраційний номер обтяження 10382190). Згідно відповіді КП «ХМБТІ» в матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_3 , відсутня постанова про арешт майна боржника № 405/3 від 19.10.2010. Згідно відповіді Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.07.2024 № 83081 зазначено, що перевіркою даних автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що в період з 11.11.2011 по 14.12.2011 в провадженні Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 29899696 з примусового виконання постанови № 025633, виданої 30.10.2009 відділом Державної автомобільної інспекції у Ленінському районі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 510,00 грн. За результатами розгляду зазначеної заяви було встановлено, що Автоматизована система виконавчого провадження не містить даних про внесення в межах виконавчого провадження № 29899696 постанови про арешт майна боржника. Крім того, згідно зазначеної відповіді Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.07.2024 № 83081 вказано, що матеріали виконавчого провадження не містяться в архіві відділу через їх знищення і для вирішення питання щодо зняття арешту запропоновано звернутися до суду для отримання відповідного рішення.
У зв'язку з вищевикладеним позивач вимушений звернутися до суду з позовною заявою, так як врегулювання зазначеного судового спору позасудовим порядком не представляється можливим.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2024 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова.
Згідно супровідного листа Ленінського районного суду м. Харкова від 02.09.2024, справа надійшла до Жовтневого районного суду м. Харкова 03.09.2024.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 для розгляду вказаної справи було визначено головуючого суддю Рубіжного С.О. Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 грудня 2024 року провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Холодногірсько -Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження з реєстру - закрито.
Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, який набув чинності 25.04.2025. Зокрема, змінено найменування Жовтневого районного суду міста Харкова на Новобаварський районний суд міста Харкова.
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 грудня 2024 року - скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно супровідного листа Харківського апеляційного суду від 26.06.2025, дана цивільна справа надійшла до Новобаварського районного суду міста Харкова 30.06.2025.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.06.2025, вказана вище справа передана для розгляду судді - Рубіжному С.О. Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 30 липня 2025 року заявлено самовідвід у цивільній справі № 642/4695/24 та справу передано до канцелярії суду для визначення судді.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025, справу № 642/4695/24 розподілено судді Труханович В.В.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 06 серпня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Холодногірсько -Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження з реєстру- прийнято до провадження судді Новобаварського районного суду міста Харкова Труханович В.В. Справу розглянути в порядку загального позовного провадження. Призначено до розгляду в підготовче судове засідання
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 25 серпня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі №642/4695/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Холодногірсько -Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження з реєстру. Призначено справу до судового розгляду.
Позивачв судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і позивач по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані позивачем та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, що у липні 2024 року ОСОБА_1 дізнався, що на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої він є, накладено арешт на підставі постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт; майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 405/3 від 19.10.2010 (реєстраційний номер обтяження 10382190).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 29.10.2009 (а.с.13-14).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05.08.2024 № 389668264, на вищезазначене нерухоме майно накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 10382190, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 405/3, 19.10.2010, Ленінським ВДВС ХМУЮ, ДВ-3 (а.с. 21-22).
Однак в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05 серпня 2024 року №389668264 відомості про заборону відчуження вказаного нерухомого майна відсутні (а.с. 20).
Як зазначає позивач, 15.07.2024 він звернувся до КП «ХМБТІ» з запитом про надання копії постанови про арешт майна боржника № 405/3 від 19.10.2010, виданої Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (реєстраційний номер обтяження 10382190).
Згідно відповіді КП «ХМБТІ» в матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_3 , відсутня постанова про арешт майна боржника № 405/3 від 19.10.2010, що була видана Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, тому надати копію такої постанови не має фактичної можливості.
Крім того повідомлено, що 1 сесією Харківської міської ради 7 скликання прийнято рішення від 20.11.2015 № 12/15 «Про перейменування об?єктів топоніміки міста Харкова», яким проспект Постишева перейменовано на проспект Любові Малої (а.с.23).
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про зняття арешту з майна (а.с. 24).
Згідно відповіді Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.07.2024 № 83081 зазначено, що перевіркою даних автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що в період з 11.11.2011 по 14.12.2011 в провадженні Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 29899696 з примусового виконання постанови № 025633, виданої 30.10.2009 відділом Державної автомобільної інспекції у Ленінському районі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 510,00 грн. За результатами розгляду зазначеної заяви було встановлено, що Автоматизована система виконавчого провадження не містить даних про внесення в межах виконавчого провадження № 29899696 постанови про арешт майна боржника.
Відповідно до інформаційної довідки № 388492853 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, містяться дані про постанову про арешт нерухомого майна, а саме: підстава обтяження- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 405/3, 19.10.2010, Ленінський ВДВС Харківського МУЮ. Об'єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_3 .
Вищезазначені дані унеможливлюють ідентифікацію за яким виконавчим документом винесена постанова про арешт майна боржника, отже Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позбавлений можливості зняти арешт з майна.
Крім того, згідно зазначеної відповіді Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.07.2024 № 83081 вказано, що матеріали виконавчого провадження не містяться в архіві відділу через їх знищення і для вирішення питання щодо зняття арешту запропоновано звернутися до суду для отримання відповідного рішення (а.с. 25).
Отже, з викладеного вбачається, що у період з 11 листопада 2011 року по 14 грудня 2011 року в провадженні Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №29899696 з примусового виконання постанови №025633, виданої 30.10.2009 відділом Державної автомобільної інспекції у Ленінському районі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 510грн.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що спірний арешт був накладений саме в рамка вказаного виконавчого провадження.
Позивач вважає, що врегулювання зазначеного судового спору позасудовим порядком не представляється можливим.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 16 ЦК України, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України або у спосіб, не передбачений законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожнафізичнаабоюридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом абозагальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправнопозбавленийцього права чиобмежений у йогоздійсненні. Відповідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковоюдля суду.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ№ 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідачами в справі є боржник, особа в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк або іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
В пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» вказано, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
В позовах про звільнення майна з-під арешту позивач має довести наявність юридичних фактів, з якими закон пов'язує право власності на арештоване майно чи право володіння ним на підставі закону чи договору з власником; факт порушення його права.
Позивач повідомив щодо належності майна йому, що у період з 11 листопада 2011 року по 14 грудня 2011 року в провадженні Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №29899696 з примусового виконання постанови №025633, виданої 30.10.2009 відділом Державної автомобільної інспекції у Ленінському районі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 510грн. Однак, матеріали виконавчого провадження знищено. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що спірний арешт був накладений саме в рамка вказаного виконавчого провадження.
Таким чином, накладений арешт на все нерухоме майно позивача, порушує його законне право на вільне розпорядження, користування та володіння цим майном. Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч. ч . 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
При цьому суд враховує, що право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливого суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого останній позбавлений можливостівільно розпоряджатися, користуватися та володіти цим майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому позовні вимоги в частині зняття арешту є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Водночас суд не вбачає підстав для виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про державну реєстрацію вказаного обтяження.
Так, відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
Як випливає із змісту п. 1 ч. 2 ст. 27 вказаного Закону, державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили.
З наведеного випливає, що відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - скасування судом обтяження, що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна є підставою для скасування запису про його державну реєстрацію.
Враховуючи вищевкадене, позовна заява ОСОБА_1 до Холодногірсько -Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження з реєстру підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись 2, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України,ст. ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Холодногірсько -Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження з реєстру- задовольнити частково.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , який було накладено Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 405/3, 19.10.2010, номер запису про обтяження 10382190 від 19.10.2010 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;
Відповідач - Холодногірсько -Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , місцезнаходження: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 46, 4-й поверх;
Повний текст рішення складено 06.11.2025
Суддя В. В. Труханович