Провадження № 2-др/639/24/25 Справа № 639/6295/25
06 листопада 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Марченка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові питання про розподіл судових витрат по цивільній справі № 639/6295/25
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ)
відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості,-
Заочним рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 21.10.2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 27.12.2024-100002035 від 27.12.2024 року в сумі 12 156 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
27 жовтня 2025 року представником позивача ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" Кузьменко М.В. подано заяву про ухвалення додатково рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 6 000, 00 грн.
В зв'язку з відсутністю необхідності у виклику сторін в судове засідання та керуючись ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити питання щодо ухвалення додаткового рішення по цій справі у відсутність учасників справи, на підставі наявних матеріалів справи.
Суд розглянув справу без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши питання про розподіл судових витрат в межах справи № 639/6295/25, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано наступні документи:
1.Копію договору № 01-25-СЦ про надання правничої допомоги від 01 квітня 2025 року, згідно якого адвокатське об'єднання "ЛЕКС ВЕРІТАС", в особі керуючого партнера - адвоката Моісеєнка Максима Юрійовича зобов'язалося надавати правову допомогу ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР". Відповідно до п. 3.1. вартість послуг визначається наступним чином: 6 000, 00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та содового збору, які сплачується замовником самостійно.
2. Копія звіту про виконану роботу відповідно до договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025 року по клієнту ОСОБА_1 , звіт складено 22.10.2025 року згідно якого адвокатом Моісеєнко Максимом Юрійовичем виконані наступні послуги: 1. На підставі прийнятого Замовником рішення щодо звернення за позовом до відповідача по справі, сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів; 2. Складено позов (на підставі отриманих документів); 3. Роздруковано позов, додатки до позову та один примірник позову з додатками надано Замовнику для відправлення відповідачу; 4. Замовлено сплату судового збору; 5. Проведена детальна консультація Замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та надано інші консалтингові послуги в розрізі проведення претензійно-позовної роботи.
3. Копія платіжної інструкції № СЦ00048823 від 23.10.2025 року відповідно до якої Адвокатське об'єднання "ЛЕКС ВЕРІТАС" отримало 23.10.2025 року від ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", призначення платежу: оплата за надання правничою допомоги згідно дод.угоди № 1 до договору № 01/25-СЦ від 01.04.2025, за позовом до ОСОБА_1 , без ПДВ.
Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 6 000, 00 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, суд, керуючись принципами справедливості та верховенством права, виходячи з реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, вважає доцільним здійснити розподіл витрат позивача на надання правової допомоги Адвокатським об'єднанням "ЛЕКС ВЕРІТАС" з урахуванням їх загальної вартості у сумі 6 000, 00 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги було задоволено повністю то стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 270 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" Кузьменка Максима Віталійовича про ухвалення додатково рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст додаткового рішення складено 06.11.2025 року.
Суддя В. В. Марченко