612/644/25
2/612/284/25
06 листопада 2025 року с-ще Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Масло С.П.
за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,
представника позивача Павлюченка А.С.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки клопотання представника відповідача адвоката Петракова В.А. про застосування зустрічного забезпечення по цивільній справі за позовною заявою Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Лозівського районного округу Харківської області Яременко Галина Вікторівна, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,-
В провадження Близнюківського районного суду Харківської області перебуває дана цивільна справа.
Від представника відповідача Петракова В.А. по справі надійшло клопотання про застосування зустрічного забезпечення.
В обґрунтування заяви вказує, що відповідно до п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 135 ЦІК України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право за клопотанням відповідача зобов?язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач в зв?язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Також, таке забезпечення судових витрат може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
У постанові Верховного Суду від 17.02.2021 р. по справі № 753/1203/18 зазначено. що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
У відповідності із розрахунком № 1 від 04.09.2025 року витрат на професійну правничу допомогу, сторонами погоджено та Відповідачем планується понести витрати на правову допомогу, які пов?язані із поданим прокурором позовом( справа № 612/644/25) у розмірі 119400,00 (сто дев?ятнадцять тисяч чотириста)грн. Наразі відповідачка вже понесла витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19000,00 грн. (08.09.2025р.), 2500,00 (15.09.2025р.), 3000,00 грн. (30.09.2025р.), 4700,00грн. (02.10.2025р.), а разом станом на 02.10.2025р. - 29200,00грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті гривень), дані витрати підтверджуються платіжними інструкціями приєднані до даного клопотання.
У справі № 821/1594/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касацій адміністративного суду зазначив, що належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи, у яких конкретизовано справу, в якій таку допомогу надано.
При ньому суд виходив з практики Європейського суду з прав людини. У справі «East/WestAllianceLimited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучим, а їхній розмір - обґрунтованими.
У п. 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд (у разі, якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом), не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Прокурор заперечував проти задоволення заяви про застосування зустрічного забезпечення в зв'язку з її безпідставністю.
Відповідач та її представник ОСОБА_2 клопотання про застосування зустрічного забезпечення підтримали та просилит її задовольнити, застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму в розмірі 119400,00 грн.
Відповідач ОСОБА_3 у підготовче судове засідання повторно не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, про місце, час та дату розгляду повідомлений належним чином.
Третя особа Приватний нотаріус Лозівського районного округу Харківської області Яременко Г.В. надіслала заяву, в які просить розглянути справу без її участі.
Третя особа ОСОБА_4 у підготовче судове засідання повторно не з'явилась, причини неявки до суду не повідомила, про місце, час та дату розгляду повідомлена належним чином.
Суд, вислухавши учасників цивільного процесу, дослідивши клопотання та матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Відтак, в контексті вказаних положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку ст. ст.76-81 ЦПК України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З наведених аргументів у клопотанні та доказів по даній справі, суд приходить до висновку, що обставин, які б свідчили про необхідність зустрічного забезпечення позову, визначених положеннями ч. 3 ст. 154 ЦПК України, представник відповідача не навів.
Враховуючи вищевикладене та те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст. 154, 260, 261 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Петракова Володимира Анатолійовича про застосування заходів зустрічного забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 06.11.2025 року.
Суддя С.П. Масло