05.11.2025
Єдиний унікальний номер 389/3643/25 провадження №3/389/1208/25
05 листопада 2025 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Український Віталій Валентинович, розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , не працює, притягувалась до адміністративної відповідальності протягом року за ч.3 ст.173-2 КУпАП,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №482643 від 23.09.2025, ОСОБА_1 30.08.2025 о 14:30 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , повторно протягом року, вчинила домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї доньки ОСОБА_2 , а саме вчинила сварку під час якої ображала останню нецензурною лайкою, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення повторно не з'явилась, заяв чи клопотань, у тому числі про відкладення, до суду не надходило.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. При цьому, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Правом на участь у судовому засіданні ОСОБА_1 не скористалась, до суду не з'явилась, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надала, маючи при цьому реальну можливість отримати інформацію про стан та перебіг справи щодо неї або стежити за ходом справи, у тому числі, за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. За викладеного, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, дотримання вимог ст.277 КУпАП, вбачається можливим розглянути справу за відсутності останнього на підставі наявних доказів, що не суперечитиме ст.268 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення повторно не з'явилась, заяв чи клопотань, у тому числі про відкладення, до суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству": домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Частина третя ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою ст.173-2 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, у тому числі за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, та тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи суд повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
При доказуванні вчиненого правопорушення мають бути встановлені обставини, які належать до події правопорушення, яка розуміється як елемент об'єктивної сторони складу правопорушення, що відбувається у певному часі, місці та певним способом. Спосіб вчинення правопорушення є обов'язковим елементом предмету доказування по кожному провадженню, оскільки дозволяє встановити які саме дії були вчинені правопорушником та призвели до певних протиправних наслідків. Крім того, при доказуванні правопорушення також має значення встановлення суб'єктивної сторони правопорушення, яка полягає у з'ясуванні форми вини, мотиву, яким керувався правопорушник, вчиняючи правопорушення, та мети, яку він намагався досягти певними протиправними діями.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП та ч.2 ст.251 КУпАП покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №482643 від 23.09.2025, надано наступні докази:
копію рапорту від 30.08.2025, відповідно до якого по лінії «102» 30.08.2025 о 14:36 надійшло повідомлення ОСОБА_1 , відповідно до якого донька ОСОБА_3 піднімає на неї руку, розбила банки, била по голові;
копію протоколу прийняття заяви ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення та іншу подію та копію її письмових пояснень, відповідно до яких 30.08.2025 о 14:30 годині по АДРЕСА_2 її донька ОСОБА_2 вчинила сварку, ображала ї нецензурною лайкою, била по голові, погрожувала фізичною розправою, тілесних ушкоджень не заподіяно;
копію письмових пояснень ОСОБА_2 , відповідно до яких 30.08.2025 о 14:30 годині по АДРЕСА_2 у неї з матір'ю ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу грошей, які зникли, мати на неї покричала і пішла додому, при цьому вона матір нецензурною лайкою не ображала, не погрожувала і фізичного насильства, у том числі тілесних ушкоджень, не застосовувала;
копію постанови Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.07.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи викладене, невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП, оскільки останній не містить вказівки на завдання шкоди потерпілій особі внаслідок певних неправомірних дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сама по собі нецензурна лайка не є домашнім насильством, ОСОБА_2 не зверталась із заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_1 , зважаючи на те, що пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суперечать один одному і ці протиріччя не усунуто, а інших доказів до суду не надано, вважаю, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних, допустимих та беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з чим, відповідно до ст.62 Конституції України, провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП необхідно закрити.
Керуючись ст.ст.1,9,173-2,221, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя В.В. Український