Справа № 386/1434/25
Провадження № 2/385/650/25
06.11.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Гришака А.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 23.07.2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №663367.
Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов'язався виконувати його умови.
Згідно Договору про надання споживчого кредиту №663367 від 23.07.2021 року відповідачу надається кредит у гривні, а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Після укладення цього договору, товариство із використанням даних відповідача, зазначених у кредитному договору, створює відповідачу особистий кабінет в своїй інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої забезпечується відповідачу через веб-сайт.
Товариство зобов'язане перерахувати кошти на рахунок в форматі IBAN/платіжну картку, вказану споживачем, у порядку та строки визначені кредитним договором.
Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення. Нарахування процентів за кредитним договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у кредитному договорі, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені кредитним договором (графіком платежів).
Розмір процентної ставки, встановлений кредитним договором, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії кредитного договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати, вказаної у кредитному договорі, а в частині виконання зобов'язань та нарахування штрафів - до повного виконання споживачем зобов'язань за кредитним договором.
Таким чином, відповідач уклав договір №663367 від 23.07.2021 року з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та на підставі платіжного документу відповідачу були видані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000 грн.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, внаслідок чого, 28.08.2023 року згідно умов договору факторингу №2808-23, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено право вимоги за кредитним договором №663367 від 23.07.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача.
Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 19871,83 грн., із яких:
- заборгованість за тілом кредиту становить 9833,37 грн.;
- заборгованість за відсотками становить 10038,46 грн.;
- заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.;
- заборгованість за пенею становить 0 грн.
На підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №663367 від 23.07.2021 року в розмірі 19871,83 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09.09.2025 року відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Відповідач у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву не подала, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 09.09.2025 року вважається такою, що їй вручена 27.09.2025 року. Відповідно, відповідач свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.
Зважаючи на те, що відповідач була належним чином повідомлена розгляд справи, відзиву не подала, тому суд ухвалив рішення згідно наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
23.07.2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №663367 про надання споживчого кредиту (а.с. 87-93). Відповідно до умов даного кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн. строком на 1096 днів з кінцевим терміном повернення 23.07.2024 року (включно). Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 90% річних. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування/утримання: у розмірі 12000 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству у будь-який спосіб; у розмірі 3000 грн. на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту в порядку передбаченому п.2.1 Договору. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 12000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення АТ КБ «ПриватБанк» №6667 від 23.07.2021 року (а.с. 94).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №663367 від 23.07.2021 року (а.с. 95) відповідач станом на 28.08.2023 має непогашену заборгованість перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» в розмірі 19871,83 грн., з яких:
- заборгованість за тілом кредиту становить 9833,37 грн.;
- заборгованість за відсотками становить 10038,46 грн.;
- 0 грн. - сума заборгованості за пенею/штрафами.
28.08.2023 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено Договір факторингу № 2808-23, у відповідності до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги (а.с.96-98).
Таким чином, відповідно до копії витягу з Додатку до Договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023 року від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 19871,83 грн. (а.с. 100). Даний факт підтверджується копією Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог №б/н від 28.08.2023 року за Договором факторингу №2808-23 від 28.08.2023 року (а.с. 99).
Норми права та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком чи фінансовою установою, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк чи фінансова установа має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку, фінансової установи) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Положеннями статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Висновки суду за результатами розгляду позову.
У позові ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» посилалося на те, що, відповідач ОСОБА_1 23.07.2021 року підписала з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» договір №663367 про надання споживчого кредиту, згідно якого отримала кредитні кошти в сумі 15000,00 грн. у безготівковій формі у національній валюті на платіжну банківську картку. Даним договором було визначено строк кредитування та відсотки за користування кредитними коштами. Кредитодавець ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на виконання своїх зобов'язань за Договором перерахувало на рахунок відповідача кредитні кошти, що вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи.
Відповідач належно і у доступній формі ознайомилася з усіма умовами договору, тарифами кредитора, повністю і однаково з кредитором їх розуміла, вважала їх справедливими, адекватними, розумними і жодних заперечень не мала. Діючи покроково та надаючи свої персональні дані, врешті решт отримала кредит. Вибір контрагента правочину та договір із первісним кредитором підписаний відповідачем добровільно, волевиявлення позичальника було вільним, не під впливом помилки, тиску чи тяжких обставин, відповідало її внутрішній волі та намірам безумовного і реального виконання взятих на себе зобов'язань.
Обставин, які б суперечили волевиявленню позичальника при укладанні кредитного договору, а також про наявність у діях кредитодавця умислу, спрямованого на введення відповідача в оману судом не встановлено.
У подальшому право вимоги за вищевказаним договором, на підставі договору факторингу, перейшло від первісного кредитора до позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Відповідач же зі свого боку взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитним договором, яка нею не повернута.
Таким чином, суд погоджується з аргументами позивача, що право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача, а також проведеним ним розрахунком заборгованості відповідача та вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт, що між відповідачем та первісним кредитором погоджено розмір наданого кредиту, розмір, підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами та інші платежі відповідно до умов договору.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та необхідності стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №663367 від 23.07.2021 року загальному розмірі 19871,83 грн.
Щодо судових витрат.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді позивачем підтверджується копією договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025 року та копією додаткової угоди до даного договору №663367 від 30.05.2025 року, копією детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості, №б/н від 30.05.2025 року, копією акта №663367 від 30.05.2025 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), згідно яких позивач поніс витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі №596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
З урахуванням вищевказаного, обґрунтувань позовної заяви, в якій порушено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доданих до неї документів, врахувавши критерії реальності, розумності та співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) на підставі наданих стороною позивача доказів, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги. Правова позиція по таким правовідносинам є сталою, практика численна, складністю справа не відрізняється.
Крім того, позивач при подачі позовної заяви до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України такий підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №663367 від 23.07.2021 року в розмірі 19871,83 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9833,37 грн., заборгованість за відсотками становить 10038,46 грн., сума заборгованості за пенею/штрафами - 0 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та на правову допомогу в сумі 6000 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 06.11.2025