Справа № 347/1656/25
Провадження № 2/347/906/25
06 листопада 2025 року Косівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючої судді Драч Д.С.,
за участі секретаря Атаманюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
12.08.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 28 квітня 2012 року сторонами зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану міста Оменья, Провінція Вербано-Кузіо-Оссола, Італійська республіка, актовий запис №7 частина І рік 2012, про що на підставі ст.180 Декрету Президента Республіки №396 від 03.11.2000 р. видано Свідоцтво про укладення шлюбу.
Позивач вказує, що від спільного проживання дітей у них з відповідачем немає. Спільне життя з відповідачем не склалось з причин різних характерів та поглядів на сімейне життя та відсутності взаєморозуміння між ними, з приводу чого у них часто виникають сварки і скандали, відповідач більше двох років як залишив сім'ю, шлюб існує формально, збереження сім'ї неможливе, а тому перебувати в такому шлюбі позивач не бажає, просить шлюб із відповідачем розірвати.
На примирення та збереження шлюбу позивач не згідна.
Спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя у сторін немає.
Позивач зазначає, що згідно з її паспортом вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач фактично проживає за адресою: с. Пологі Вергуни, Переяслав-Хмельницький район, Київська область.
Позивач посилається на те, що правові наслідки шлюбу, укладеного між позивачем та відповідачем, та правові наслідки його припинення, визначаються правом України як держави, у якій подружжя має місце проживання.
Таким чином, шлюб, укладений в Італійській Республіці, за певних умов може бути розірваним в Україні.
За змістом ч.2, п.4 ч.6 ст. 19, п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження малозначні справи, в тому числі - справи про розірвання шлюбу.
Ухвалою Косівського районного суду від 14.08.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін. На підставі даної ухвали відповідачу було надано термін для подачі відзиву або інших клопотань пов'язаних із розглядом даної позовної заяви.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивач у своїй позовній заяві просить розгляд справи провести у її відсутності. Свої позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки не повідомив, заяв, що перешкоджають розгляду справи, від нього не надходило, відзив не подавав.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення з огляду на нижче наведене.
Судом встановлено, що сторони тривалий час подружніх відносин не підтримують та не ведуть спільного господарства, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечив проти розірвання шлюбу.
Згідно ч.1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно до ч. 2 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11: охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
На підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору.
На підставі ст. ст. 24, 105, 110, 112, 113, 160 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстровано 28.04.2012 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану міста Оменья, Провінція Вербано-Кузіо-Оссола, Італійська республіка, актовий запис №7 частина І 2012 рік.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, тобто якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя: Д.С. Драч