Рішення від 05.11.2025 по справі 346/3909/25

Справа № 346/3909/25

Провадження № 2/342/665/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 3234081 від 30.12.2021 у розмірі 49238,23 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір №3234081 (далі «Договір»). Відповідно до п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20000,00 грн. Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 10200,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,7 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п.1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Договором передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій) Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишились до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) ум мовах 60 днів. Відповідно до п.6.1 Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір №26-07/2024, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 3234081.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 3234081 від 30.12.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 49238,23 грн, з яких : заборгованість за основним зобов'язанням ( за тілом кредиту) - 18818,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 27 420,23 грн, заборгованість за комісіями - 3000,00 грн. Судові витрати складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 16000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.08.2025 дану справу було передано за підсудність до Городенківського районного суду Івано-Франківської області. (а.с.70-71)

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 дану справу розподілено судді Гайдич Р.М.

Ухвалою Городенківський районний суд Івано-Франківської області від 04 вересня 2025 року дану справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.(а.с.79-80)

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи позивач повідомлявся належним чином. В позовній заяві представник позивача просить розгляд справи проводити за відсутністю представника позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі через сайт «Судова влада». Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Оскільки відповідач повідомлявся у передбаченому чинним законодавством про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

30.12.2021 відповідач на сайті miloan.ua заповнив Анкету-заяву на кредит № 3234081, в якій вказав : сума кредиту - 20000,00 грн, строк кредиту - 30 днів з 29.12.2021, дата повернення кредиту - 28.01.2022, сума до повернення - 33200,00 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту - 3000,00 грн, нараховується одноразово за ставкою 15,00% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредиту - 10200,00 грн, нараховуються за ставкою 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Також, вказав свої анкетні дані, адресу реєстрації та проживання, місце роботи, щомісячний дохід. 30.12.2021 прийнято рішення, яким погоджено умови кредитування по заяві № 3234081, а саме: погоджена сума - 20000,00 грн, погоджений строк - 30 днів, комісія за надання - 15,00% одноразово, ставка процентів - 1,70% за кожен день користування. (а.с.45)

30 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3234081 (індивідуальна частина). (а.с.24-28)

Згідно з п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Пунктом 1.2. договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн.

Згідно з п. 1.3. договору кредит надається строком на 30 днів з 30.12.2021 (строк кредитування).

Відповідно до п. 1.4. договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 29.01.2022.

Загальні витрати позивальника за кредитним договором визначені п. 1.5 Договору.

Комісія за надання кредиту: 3000,00 грн., яка нараховується за ставкою 15,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.п. 1.5.1 договору).

Відповідно до п.п. 1.5.2., 1.6 договору проценти за користування кредитом: 10200.00 грн., які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Пунктом 2.2 Договору передбачено плату за кредитом, а п.2.3 - пролонгація строку кредитування.

Згідно п.2.4.1 Договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

Згідно з п. 4.2. договору у разі прострочення Позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов'язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця.

Відповідно до п.6.1 Договору - цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Із копії довідки про ідентифікацію, яка видана ТОВ «Мілоан», вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №3234081 від 30.12.2021 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) підписаний одноразовим ідентифікатором -W63210, дата відправки ідентифікатора позичальнику - 30.12.2021, номер телефону /електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_2 . (а.с.51)

Додатком №1 до договору про споживчий кредит № 3234081 від 30.12.2021 є Графік платежів за договором про споживчий кредит 3234081 від 30.12.2021. (а.с.42)

До позовної заяви також долучено Паспорт споживчого кредиту №3234081, який є додатком №2 до Договору про споживчий кредит № 3234081 від 30.12.2021, Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (в редакції від 13.07.2021). (а.с.44, 46-50)

Із копії довідки виданої ТОВ «ФК «Елаєнс» від 11.07.2025 вбачається, що ТОВ «ФК «Елаєнс» на підставі договору № 40484677_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного з ТОВ «Мілоан» підтверджує, що платежі успішно проведені успішно в системі FONDY:450654061, дата проведення платежу: 30.12.2021, призначення платежу: кошти згідно договору 3234081, сума платежу - 20000,00 грн, номер картки 444111ХХХХХХ8459. (а.с.52)

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №3234081 нарахування процентів здійснювалося за період 30.12.2021 по 24.02.2022. Загальна сума заборгованості за договором про споживчий кредит становить 49238,23 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом (залишок кредиту) - 18818,00 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 27420,23 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту - 3000,00 грн. (а.с.8)

Згідно з розрахунками заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого надана фінансова послуга, в тому числі на умовах фінансового кредиту, станом на 16.07.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором №3234081 від 30.12.2021 року становить 49238,23 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 18818,00 грн.; заборгованість за відсотками - 27420,23 грн. та заборгованість за комісіями 3000,00 грн.(а.с.9)

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржників строк виконання зобов'язань за якою настав або яке виникне у майбутньому. Перехід від клієнта до фактора Прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників для друку згідно додатку 4, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників для друку підтверджує факт переходу від клієнта до фактора Прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. (а.с.10-15)

Із копії платіжної інструкції № 448090005 від 26.07.2024 вбачається, що позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» здійснило переказ коштів на рахунок ТОВ «Мілоан» на підстав договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024. (а.с.19)

26.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Міолан» складно та скріплено печатками Акт приймання-передачі Реєстру Боржників для друку до Договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024. (а.с.20)

Відповідно до копії Реєстру боржників для друку до договору Факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, який є Додатком №3 до Договору Факторингу та копії Витягу з Додатку №3, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3234081 від 30.12.2021, у розмірі 49238,23 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 18818,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 27420,23 грн. та заборгованість за комісіями 3000,00 грн. (а.с.21-23,29)

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Судом встановлено, що 30.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №3234081. Первісний кредитор свої зобов'язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору, що не спростовано в ході розгляду справи.

Разом з тим відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.

Докази, які б спростовували вищевказану обставину в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

З матеріалів справи встановлено, що договір факторингу, на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідача, укладений у відповідності до вимог закону, містить всі істотні умови. Доказів визнання вказаного договору недійсними, неукладеним, чи його розірвання до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

На підставі вищенаведеного, вбачається, що ТОВ «Мілоан» правонаступником якого є ТОВ «Факторинг Партнерс», свої зобов'язання за кредитним договором № 3234081 від 30.12.2021 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, будь-яких доказів на спростування користування наданими коштами та розрахунку заборгованості відповідач не надав, також підписавши договір, позичальник погодився на укладення договору саме на таких умовах, а тому оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи порушення відповідачем умов договору, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 49238,23 гривень.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Що стосується витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правову допомогу в розмірі 16000,00 грн., суд враховує наступне.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Крім того, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Згідно наданих документів, встановлено, що 02.07.2025 між ТОВ "Факторинг Партнерс" та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладений договір № 02-07/2024 про надання правничої допомоги. Також, представником позивача надано копії Прай-листу АО, заявки на надання юридичної допомоги № 456 від 02.06.2025, копії витягу з Акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 з якого вбачається, що вартість послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 3234081 становить 16000,00 грн. (а.с.36-38,40,43)

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід зазначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Отже, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Крім того, суд зауважує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, на що вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22.

На підставі викладеного, ст.ст. 207, 512, 514, 525, 526, 610, 612, 628, 639, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», 18 Закону України "Про захист прав споживачів", ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», керуючись ст.ст. ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3234081 від 30.12.2021 у розмірі 49 238,23 грн. (сорок дев'ять тисяч двісті тридцять вісім гривень 23 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місцезнаходження позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - вул. Ґедройця Єжи,6 офіс 521 м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 42640371.

Місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: Гайдич Р. М.

Попередній документ
131570059
Наступний документ
131570061
Інформація про рішення:
№ рішення: 131570060
№ справи: 346/3909/25
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Городенківський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 01.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором
Розклад засідань:
02.10.2025 09:00 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
05.11.2025 13:00 Городенківський районний суд Івано-Франківської області