Справа № 197/896/25
Провадження № 1-кп/197/65/25
06 листопада 2025 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилася в с. Полтавка, Стерлітомакського району, Башкірія, Російська Федерація, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
18 липня 2025 року, приблизно о 10:30, водій ОСОБА_5 , керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію, технічно справним автомобілем "Форд Транзіт", реєстраційний номер НОМЕР_1 , без пасажирів та вантажу, відновила свій рух з боку подвір'я будинку № 18, та почала рухатись в бік проїжджої частини дороги вул. Каденюка, в с-щі Широке, Криворізького району, Дніпропетровської області. В цей же час, попереду руху автомобіля "Форд Транзіт", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проїжджій частині дороги вул. Каденюка, напроти заїзду виїзду з двору будинку № 18, по ходу руху вказаного автомобіля, стояв пішохід ОСОБА_4 , який стояв на місці, не змінюючи напрямок та темп свого руху. Водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем "Форд Транзіт", реєстраційний номер НОМЕР_1 , проявляючи неуважність відновила свій рух з боку подвір'я будинку №18, та почала рухатись в бік проїжджої частини дороги вул. Каденюка, в с-щі Широке, Криворізького району, де попереду в смузі руху її автомобіля знаходився пішохід ОСОБА_4 , який стояв на місці, не змінюючи напрямок та темп свого руху, вчасно заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди-пішохода не прийняла, легковажно розраховуючи на те, що в межах смуги руху її автомобіля відсутній пішохід, чим порушила правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги п.п. 1.5, 2.3 б), 2.3 д), 12.3, 13.1 та 13.3. Правил дорожнього руху України, згідно яких:
- "1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху … не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.";
- "2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ... д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху";
- "12.3 - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди";
- "13.1 - Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу";
- "13.3 - Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху".
Внаслідок недотримання зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання події та виключало настання дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_5 відновила свій рух з боку подвір'я будинку № 18, та почала рухатись в бік проїжджої частини дороги вул. Каденюка в с-щі Широке, Криворізького району, допустила наїзд передньою частиною керованого нею автомобіля "Форд Транзіт", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_4 , який стояв попереду на місці, в смузі руху автомобіля, не змінюючи напрямок та темп свого руху.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 травмований та зідно висновку судово-медичної експертизи № 1336 від 22.08.2025 постраждалому ОСОБА_4 заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма-садна, забої м'яких тканини голови, перелом кісток склепіння з переходом на основу черепа, забій головного мозку, субарахноїдальні крововиливи, субдуральні крововиливи, гемосинус, пневмоцефолія, садна, забої м'яких тканин тулубу, нижніх та верхніх кінцівок, гематома правого стегна, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Між порушенням водієм ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п.п. 2.3 б), 2.3 д), 12.3, 13.1 та 13.3. Правил дорожнього руху України, та настанням наслідків - у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_4 , тяжких тілесних ушкоджень, є прямий причинний зв'язок.
Таким чином, водій ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
ОСОБА_5 та її захисник у судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор та потерпілий у судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості. Потерпілий зазначив, що підтримує подану згоду на укладення вказаної угоди обвинуваченою з прокурором.
Судом встановлено, що 01.10.2025, між прокурором Криворізької Центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025041230001589 від 18.07.2025, з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472, 473 КПК України, за письмової згоди потерпілого ОСОБА_4 , була укладена угода про визнання винуватості, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої ОСОБА_5 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, сторони погодилися на призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік та звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.ст. 75,76 КК України.В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, а також наслідки її невиконання.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди..
Розглядаючи зазначену угоду про визнання винуватості судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Під час підготовчого судового засідання судом з'ясовано в обвинуваченої ОСОБА_5 , що вона повністю розуміє: права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки затвердження та невиконання угоди; характер обвинувачення, щодо якого вона беззастережно визнає себе винуватою; вид та міру покарання, яке буде призначене їй у разі затвердження угоди судом, і на яке вона погодилася.
Суд переконався у підготовчому судовому засіданні, що укладення сторонами цієї угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, оскільки: її умови не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб; правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення; обвинувачена у підготовчому судовому засіданні підтвердила можливість виконання нею взятих на себе за угодою зобов'язань.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, запобіжний захід до обвинуваченої не застосовано, заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна - відсутні.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, суд відповідно до вимог ст. 124 КПК України стягує з обвинуваченої.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 314, 368, 370, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, суд
ухвалив:
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 01 жовтня 2025 року між прокурором Криворізької Центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 .
Визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік та зобов'язати її періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у розмірі 1782 (сімнадцять тисяч вісімдесят дві) гривні 80 копійок.
Речові докази: автомобіль "Форд Транзіт", реєстраційний номер НОМЕР_1 , вважати повернутим ОСОБА_4 згідно збережної розписки від 18 серпня 2025 року.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів із моменту його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1