Справа № 191/2133/25
Провадження № 1-кс/191/788/25
іменем України
04 листопада 2025 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42025042140000033 від 20.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України,
за участі: прокурора - ОСОБА_5 , підозрюваної - ОСОБА_4 , адвоката - ОСОБА_3 , адвоката - ОСОБА_6 , -
До слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 зі скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_4 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42025042140000033 від 20.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України.
В поданій скарзі адвокат ОСОБА_3 просить cкасувати повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 3 ст. 362 КК України по кримінальному провадженню відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 20.03.2025 року за № 42025042140000033 та зобов'язати уповноваженого прокурора Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області невідкладно внести до ЄРДР відомості про скасування в порядку ч. 2 ст. 307 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що на момент повідомлення ОСОБА_4 про підозру, матеріали кримінального провадження не містили жодних належних та достатніх доказів, які підтверджували б у діях ОСОБА_4 виникнення та наявність злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 та ч. 3 ст. 362 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 не містить чіткого визначення про те, в чому саме полягає неправомірність її дій, як посадової особи Верхньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), якщо під час розгляду заяв громадян про визнання батьківства ОСОБА_4 , не маючи законодавчо визначених підстав для відмови в проведенні державної реєстрації змін за умови подачі повного комплекту документів та сплати державного мита, діяла на підставі у спосіб та порядку, визначеному зазначеними у цій скарзі законами, нормативно-правовим актами та посадовою інструкцією.
ОСОБА_4 діяла відповідно до вимог посадової інструкції та на підставі вимог нормативно-правових актів щодо внесення змін до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. В Державному реєстрі відображаються день і час виконання відповідних дій. Всі дії були виконані на підставі нормативно-правових актів в робочий час та відповідно до посадової інструкції начальника відділу ОСОБА_4 .
Матеріалами кримінального провадження не підтверджується участь ОСОБА_4 у змові з будь-якою групою осіб та не містять підтвердження того, що внаслідок сумлінного виконання своїх службових обов'язків, ОСОБА_4 яким - небудь чином сприяла виїзду осіб чоловічої статі за межі України під час оголошеної мобілізації, натомість, з наведеного вбачається, що функціональні обов'язки і виконання функцій державного реєстратора не знаходяться в прямому причинно - наслідковому зв'язку з такими наслідками.
Повідомлення ОСОБА_4 про підозру у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 20.03.2025 за № 42025042140000033 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 3 ст. 362 КК України є безпідставним, необґрунтованим, недоведеним жодним належним та допустимим доказом, а тому підлягає скасуванню слідчим суддею в порядку передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав, спираючись на доводи поданої скарги та оголосив їх у судовому засіданні.
Адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію викладену ОСОБА_3 , вважає повідомлення про підозру ОСОБА_4 необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку своїх захисників, додала, що повністю заперечує свою причетність до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні пояснив, що матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР 20.03.2025 року за № 42025042140000033 містять достатньо доказів для повідомлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_4 здійснено в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України та відповідає вимогам ст. 277 КПК України. В матеріалах кримінального провадження наявні докази причетності ОСОБА_4 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень. Крім того, 22.08.2025 слідчим суддею Синельниківського міськрайонного суду задоволено клопотання слідчого погоджене прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваної ОСОБА_4 , повідомлення про підозру відносно останньої визнано законним та обґрунтованим. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено 31.10.2025 та підозрюваним, на виконання ст. 290 КПК України, надано доступ до матеріалів вказаного кримінального провадження для ознайомлення, яке на даний час триває в приміщенні слідчого відділу Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Після виконання вимог ст. 290 КПК України обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні буде скеровано до суду для розгляду по суті.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши скаргу та додані до неї письмові документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025042140000033 від 20.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше жовтня 2022 року, у ОСОБА_7 , виник умисел на сприяння незаконному переправленню через державний кордон України невизначеному колу осіб призовного віку, яким обмежено право виїзду за кордон у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, шляхом надання порад, вказівок, усунення перешкод, надання засобів. ОСОБА_7 , залучив до вчинення злочинів раніше знайомих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які підшукували жінок, які мають статус одиноких багатодітних матерів. Крім того, ОСОБА_7 залучив працівників відділів ДРАЦС ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та ОСОБА_14 . З метою надання особам призовного віку, яким обмежено право виїзду за кордон у зв'язку із введенням на території України воєнного стану можливості безперешкодно перетнути державний кордон України з підстав наявності на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років працівники відділів ДРАЦС ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та інші, встановлені в межах досудового розслідування працівники відділів ДРАЦС, формували справи про визнання батьківства та вносили зміни в реєстр актів цивільного стану щодо визнання батьківства над 18 дітьми, в залежності від того скільки у кожного чоловіка в наявності законних біологічних дітей.
11.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, тобто, у сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, вказівками, усуненням перешкод, наданням засобів, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та ч. 3 ст. 362 КК України, тобто, у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах та комп'ютерних мережах та зберігається на носіях такої інформації, вчиненої особою, яка має право доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за тлумаченням Європейського суду з прав людини вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року, скарга № 6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15 липня 1982 року, скарга № 8130/78) Європейський суд з прав людини констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію Європейський суд з прав людини у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10 грудня 1982 року) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук.
З огляду на зазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе вчинення особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов'язане із наявністю підозрюваного.
В ч. 1 ст. 42 КПК України закріплено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Таким чином, аналіз змісту ч. 1 ст. 42 КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру - ст. 277 КПК України.
Відповідно до змісту ст. 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Контекстний аналіз наведених положень у зіставленні з п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватися слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.
Слідчий суддя при розгляді даної категорії скарг, повинен перевіряти дотримання органом досудового розслідування вимог ст. ст. 277, 278 КПК України при складанні, затвердженні та врученні повідомлення про підозру, а не вдаватися до оцінки фактичних обставин кримінального правопорушення, встановленню винуватості особи у його вчиненні, та наявності у діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, тобто до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду слідчого судді під час досудового розслідування. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Крім того, системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК України оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.
Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
Таким чином, повідомлення про підозру на підставі пункту 3 частини 1 ст. 276 КПК України передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Так, захисники вказують на те, що органами досудового розслідування не здобуто доказів, які б вказували на причетність підозрюваної ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України.
Дані доводи захисників стосуються питань доведеності вини, допустимості та оцінки доказів, наявності складу кримінального правопорушення в діянні підозрюваної, однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді даної скарги. При розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру.
Суд під час розгляду кримінального провадження по суті повинен оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати такі питання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Слідчий суддя також зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Слідчий суддя вважає, що зібрані в даному кримінальному проваджені, на момент повідомлення про підозру докази та їх сукупність відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав(доказів)», який закріплений в пункті 3 частини 1 статті 275 КПК України, свідчать про ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити кримінальне правопорушення.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що оцінка доказів, зібраних на стадії досудового розслідування щодо їх допустимості не проводиться, а здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Також необхідно наголосити, що відповідно до ч. 1-3 ст. 22 КРК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, що передбачені КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
При цьому, як в матеріалах поданої скарги, так і в судовому засіданні, стороною захисту не наведено даних, які б викликали сумніви щодо законності повідомлення про підозру чи спростовували висновок сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, в межах яких здійснюється досудове розслідування.
Крім того, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України перевірялась слідчим суддею під час досудового розслідування - 22.08.2025 року при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладанням відповідних обов'язків.
Враховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, а доводи заявника є такими, що не тягнуть за собою скасування повідомлення про підозру.
За таких обставин у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 24, 42, 277, 278, 303, 309, 368, 372 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42025042140000033 від 20.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом п'яти днів з дня складення повного її тексту до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1