Справа № 190/2324/25
Провадження №2-о/190/64/25
06 листопада 2025 року м. П'ятихатки
Суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області Фирса Ю.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру,
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загиблим, зобов'язати відповідні органи державної влади внести зміни до реєстру актів цивільного стану.
Оглянувши заяву і додані до неї матеріали, прихожу до висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Норми Цивільного процесуального кодексу України визначають порядок розгляду справ, у тому числі в порядку позовного провадження та в порядку окремого провадження.
Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:
- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.
В той же час, зі змісту поданої заяви вбачається, що на обгрунтування такої вимоги заявник покликається на ст.46 ЦК України (оголошення особи померлою), але предметом заяви зазначає встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру та просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загиблим.
Отже, заявнику слід усунути наведені суперечності в заяві та визначитись із предметом розгляду справи та її відповідним чітким обгрунтуванням.
Крім того, у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша-друга статті 318 ЦПК України).
Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.
Відповідно до ч.1 ст.306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
З метою залучення до участі у справі заінтересованих осіб, заявниці слід звернути увагу, що коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв'язку з фактами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їхні права та обов'язки.
Суд зазначає, що за правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини (ч.2 ст.47 ЦК України).
Отже, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі можливі спадкоємці особи.
Також, родичі військовослужбовця ОСОБА_2 , у разі визнання його померлим, мають право на отримання від держави одноразової грошової допомоги, однак заявником не зазначено заінтересованою особою Міністерство оборони України як спеціально уповноважений суб'єкт, який приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
Таким чином, заявнику необхідно усунути вказані недоліки шляхом подання примірника заяви з врахуванням наведених недоліків, а також надання примірників заяви та доданих до неї доказів заінтересованим особам у справі.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявниці на те, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки заяву подано без додержання вимог, передбачених цивільно процесуальним законодавством, заява підлягає залишенню без руху та наданню заявнику терміну для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 177, 185, 260, 268, 294 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру - залишити без руху.
Встановити строк для виконання вимог ухвали десять днів з дня її отримання.
У разі не усунення зазначених недоліків заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Фирса